Стихира
Стихира (греч. στιχηρόν – писня зоз вецей стихами) то православна церковена писня (у византийним обряду) хтора составена зоз вецей строфох превжатих зоз других писньох, найчастейше зоз псалмох, євангелиї, апостихох, пошорованих у богослужебним протоколу. [1]
Тема у стихири то святитель лєбо швето хторе ше того дня означує. Стихи ше углавним шпиваю на єдноставни мелодийни форми.[2]
У византийним обряду, стихира то кратки текст, у стихох лєбо прози, церковеней композициї и уложени є медзи стихи псалмох (у Луцернариюму и гимнох слави; лєбо у апостихох ).
Доксастикон (славославє) и богородични стих уложени до доксолоґиї (од греч. δόξα „слава“, λόγος „слово“) то молитва у християнскей терминолоґиї хтора виражує славу Богу: „Слава Оцу и Сину и Святому Духу, (тераз и вше) и на вики виков аминь.“ [3] Аминь закончує рядошлїд стихох, хтори тиж припадаю стихири. Вєдно зоз тропарами канона, стихири представяю главну часц богослуженя (проприятета) каждодньовей служби. На одредзени швета исную стихири хтори добре познати и омилєни вирнїком и у каждодньовей служби.
Гимна-духовна писня хтора ше шпива у утринї за швета зоз меном После 50 псалма и нєпоштредно опрез заступнїцкей молитви, ,,Боже спаси народ твой тиж спада до стихирох. Нєшка музични стихири рецитативного характера, а у службох Божих рецитую дзияци, дакеди под руководством канонарха.
Канонарх то священїк лєбо диякон, хтори зоз кнїжки, вигваря гласно фразу по фразу (стихи молитви), док члени хора повторюю и шпиваю тоти исти стихи. Тот диякон - канонарх, (зоз слова άρχων и κάνων „канон“ + ἄρχω — „почац, управяц“) руководзи, дава знак хору и вирнїком утвердзени початки шпиваня стихирох.
Стихири ше звичайно шпиваю вименково зоз лєбо нєпоштредно после псалма або других библийних стихох. Стихирска поезия позберана до кнїжки и наволує ше Стихирар (гречески: στιχηράριον). То кнїжка у хторей ше находза стихири за ранши служби - утриню и вечарши служби у цеку цалого року. Стихири у шпиваней форми стихирней мелодиї ше можу найсц и у других богослужебних кнїжкох як цо то Октоих лєбо Анастасиматри - (кнїжка писньох/гимнох на Воскресенє Господнє), або у Антолоґиї за Божу службу.
Циклични часци кнїжки стихирох
[ушориц | ушор жридло]Стихери идиомели ше звичайно пишу у двох служебних рочних циклусох, стаємни (нєрухоми) лєбо святилищу, и рухомни/пременлїви медзи Вельким постом и Задушнїцу (серб. Духови). Звичайно ше тот зборнїк идиомелох состої зоз трох кнїжкох, минея за нєрухоми циклус и два кнїжки хтори ше волаю триод и пентекостар за рухоми циклус.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Дзвони, християнски часопис, число 4 Април 2005.рок
- Ђорђе Трифуновић 1990 Azbučnik srpskih srednjovekovnih književnih pojmova (2. изд.). Београд: Нолит.
- Виды стихир Архивироване Дата обращения: 23 января 2021.
Вонкашня вяза
[ушориц | ушор жридло]- Стихира; Стихометрія//Літературознавча енциклопедія — бок 435.
- Октоїх (літургія)
- Ірмологіон
- RELIGIEUSE CHRÉTIENNE MUSIQUE Хришћанска религиозна музика (на французким язику) universalis.fr
Аудио видео
[ушориц | ушор жридло]- Шпиванє стихири, Stichère Du Vendredi Saint - Choeur des Moines de Chevetogne youtube.com
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Православно духовно песништво, проф. др Слободан Костић
- ↑ . Elementa puerilis institutionis in lingva latina. Начало писменъ дѣтемъ въ наставленїю на Латинскомъ языкѣ. Claudiopoli typis Academ. Soc. Jesu… Anno 1746. Напечатася въ Коложварской Типографии лѣта Господня 1746.
- ↑ Hore srdcia. Modlitebník a spevník gréckokatolíka. Prešov : Vydavateľstvo PETRA, 2002, s. 4. ISBN 80-89007-29-5