Список музичней нотациї

Нотни записи композицийох углавним вше хасную музичну нотацию т.є.термини хтори пояшнюю виводзенє музичного дїла. Велї нотацийни мена-термини превжати зоз италиянского язика.

Спрам того ту буду начишльовани музични вирази по абецедним шоре:

A , B, C, D, E, F, G, I, L, M, N, O, P, Q, R, S, T, U, V, W, Z.

A

• a, à (франц. [а]) — на, у, к, с, (при, у, до, по, пред, сходно тому, у характеру, у стилу.)
• ab (нєм. [ап) — (чита ше , зняц.) одлонїц, оддалїц
• abaisser (франц. [абесе]) — спущиц
• a cappella [а капела] — шпиванє без инструменталного провадзеня.

• a capriccio [а капричо] — по жаданю, шлєбоднєйше; музични термин хтори означує и оможлївює одступанє од темпа.
• accelerando [ачелерандо] (accel.) — поступно пошвидшовац.
• accentato [ачентато] — з наглашеньом, визначиц.
• acciaccatura [ачакатура] — форшлаґ, виведзени барз швидко злїваюци ше зоз главну ноту
• accompagnato [акомпанято] — зоз провадзеньом – хторе муши провадзиц шицки пременки у темпу шпиваня
• adagietto [ададєето] — помали и спокойно-мирно.
• adagio [ададьо] — помали, спокойно. [3].
• adagissimo [ададїсимо] — барз помали
• ad libitum (лат. ad lib. [ад либитум] — по жаданю виводзача, шлєбодно [4].
• affettuoso [афетуозо] — барз нїжно, мегко. [4]
• affrettando [афрэетандо] — понагляюци, и подшвидшуюци [4].
• agile [адїле] — лєгко, схопно[4].
• agitato [адїитато] — возбудзено, возбудзуюцо, алармантно [4].
• al, alla [ал, ала] — у духу [5].
• alla breve [ала бреве] подзелїц такт нє на 4 штварцини ноти, алє на 2 половки ноти [5].
• alla marcia [ала марчиа] — у духу марша, як крочайнїца.
• alla mazurka [ала мазурка] — у духу мазурки.
• alla mesura [ала мезура] — у темпу, тиж a tempo [6].
• alla mеnuetto [ала менуето] — у духу менуeта.
• alla polacca [алла полка] — у духу полонези [7].
• allargando [аларґандо] (allarg.) — спомалшовац, широко [5].
• allargando un poco [аларґандо ун поко] — нєбарз шириц, нє барз спомалшовац.
• alla valzer [ала валцер] — у духу валцера.
• alla zoppa [ала дзопа] — затримуюцо, шпотаюци. [8]
• allegretto [алеґрето] — штреднє швидко, медзи allegro и andante [5], умерено живше [3].
• allegro [алeґро] — швидко. [9]
• allentando [алентандо] — спомалшованє [10].
• altissimo [алтисимо] — бaрз високо.
• amabile [амабиле] — любезно, приємно [11].
• amoroso [ аморозо ] — нїжно [12].
• ancora [анкора] — ище, ище раз, ознова.
• andante [анданте] — мирно, нє понгляц [3].
• anime, anima [аниме, анима] — з душу, душевно, емотивно.
• andantino [андантино] — дакус швидше як анданте [11][3].
• animando [анимандо] — инспиративно, аґилно живше [13].
• animato [анимато] — одушевено, розрушуюцо, живше[14].
• a piacere [а пячере] — упутство виводзачу же би нє провадзел строго ритем, односно по волї и по жаданю [14].
• appassionato [апасионато] — страстно.[14]
• appoggiatura [аподяатура] — форшлаґ [14], хтори забера даєдну часц звука главней ноти
• a prima vista [а прима виста] — з места (без предходного упознаваня або пририхотваня).
• arco [арко] — грац зоз смиком (за розлику од pizzicato) [15].
• ardente [арденте] — з енерґию грац, енерґично
• arpeggio [арпеджо] (дословно — „як на гарфи” [15]) — значи же ше ноти у акорду муша грац єдну по єдну-розложено, а нє нараз [16].
• assai [ассаи] — барз [17].
• a tempo [а тэемпо] — зоз истим початним темпом, врацанє на предходни темпо [17].
• attacca [атака] — (на концу часци дїла) такой започац шлїдуюцу часц, без претаргнуца у звуку. [17]

B

• barbaro [барбаро] — дзиво, нємирно [18].
• basso continuo [басо континуо] — тиж ґенерал-бас. [19] понавяюци исти тон найчастеше басов тон
• bellicoso [беликозо] — борбено, воєно, геройски (20)
• ben [бен] — як потребно, барз або добре и крашнє. (20).
• bis [бис] — повторйованє (2х) уж виведзеней одредзеней часци, або дїла. [21]
• bisbigliando [бисбиляндо] — сциха, шептаюци, технїка граня на гарфи-єдну струну ше потаргує швидко-поцихи даскельо раз
• bocca chiusa [бока кюза] — зоз завартима устами (у вокалней музики).
• brillante [брилтнте] — ясни, шветли, брилїянтни.
• bruscamente [брускаменте] — твардо, круто грубо. [22]
• buffo [буфо] — шмишно.

C

• calando [каландо] — поступно уцихшовац звук, нєставаюци; дакеди источашнє и спомалшовац темпо [22].
• cantabile [кантабиле] — шпиваюци, розшпивано, пробуюци имитовац шпивача у цеку граня [22).
• capo [капо] — од початку, тиж da capo al Fine. [23].
• coloratura [колоратура] — колоратура, зложенша артикулация вокалного дїла
• col pugno [коль пуньо] — „з песцу” дуркац, грац по типкох клавиятури зоз песцу
• come prima [коме прима] — як и пред тим
• come sopra [коме сопра] — у початним, першобутним темпу
• comodo [комодо] — „комотно, лагодно”, у штреднїм темпу,
• con [кон] — при, вєдно, (25)
• con abbandono [кон абандоно] — опущено (серб. лежерно) (27)
• con anima [кон анима] — з души, зоз чувством,
• con amore [кон аморе] — з любову, (14)
• con brio [кон брио] — живше, живо,
• con collera [кон колера] — нагнївацо, з гнївом,
• con dolore [кон долоре] — жалосно, зоз жалосцу.
• con fuoco [кон фуоко] — енерґично (серб. са жаром)
• con moto [кон мото] — зоз рухом, рушаньом.
• con grazia [кон грация] — ґрациозно.
• con slancio [кон еланчо] — зоз дзеку, зоз еланом.
• con sordino [кон сордино] — зоз приглушовачом, зоз сордину.
• con spirito [кон спирито] — одушевено.
• coperti [копєрти] — индикация приглушованя удерних инстр. зоз платном [28].
• crescendo [крещендо] (cresc.) — пступно поглашньовац.

D

• da capo [да кaпо] — oд початку.
• da capo al Fine или D. C. al Fine [да капо ал фине] — од початку по слово Fine (конєц).
• deciso [дечизо] — одлучно, шмело.
• decrescendo [декрэщендо] (decresc.) або diminuendo [диминуендо] (dim.) — поступно сцихшовац гласносц. (31)
• delicatamente [деликатаменте] — деликатно, нїжно, осторожно.
• dell’arco [дел арко] — грац зоз смиком (процивно як pizzicato).
• devoto, divoto [дево́то або диво́то] — благочествено, побожно, (серб.предано), [32][33]
• dissonanza [диссонaнца] — дисонанца, нємелодично [3]
• divisi [диви́зи] (div.) — подзелїц, подзелєни, смикови ансамбл ма подзелїц виводзенє єдну часц дїла на ґрупи по инструментох [35]. Процивно од унисона.
• dolce [долче] — нїжно, мило [34].
• dolcissimo [долчиссимо] — винїмкови нїжно [34].
• dolente [долeнтє] — жалосно, у жалю, з болью [34].
• doloroso [дольоро́зо] — смутно, жалосно
• D. S. al coda (dal segno [36] al coda) [дал сеньо ал кода] — од места означеного зоз знаком S, спрам коди.
• D. S. al fine (dal segno [36] al fine) [дал сеньо ал фине] — од места места, означенного зоз знаком S, до конца.

E

• elegante [елегантэ] — елеґантно, крашнє.
• energico [енерджико] — одлучно, силно, енерґично.
• enfatico [eмфaтико] — зоз наглашеньом
• eroico [ероико] — геройски, борбено [37].
• espirando [еспирандо] — бляднєє, нєстава [37].
• espressivo [еспресиво] — виражайно, живописно, експресивно,
• estinto [эстинто] — вше слабше, блядо приглушенше [38].

F

• facile [фaчиле] — лєгко, нє чежко; єдноставно [38]
• feroce [фероче] —дїво, френетично, нєобуздано, свиреп [39].
• festivo [фестиво] — шветочно.
• fieramente [ферамєнте] — бурйово, пишно, живахно, ароґантно, шмело [40].
• fine [фине] — конєц.
• flebile [флебиле] — жалосно, плачлїво, смутно.
• focoso [фокозо] — живше, рухомше, страствено [40]..
• forte [форте] (f) — гласно, моцно [42]. Понавяня (ff, fff) означую ище векшу гласносц звука[42].
• fortissimo [фортисимо] (ff) — барз гласно, барз моцно, силно [42]..
• forzando [форцаандо] (fz) — опатриц sforzando.
• fresco [фреско] — жимно, швижо.
• funebre [фунебре] — смутно, жалосно,
• furioso [фурйозо] — бурно, дзиво, роздражлїво, страствено, [43.

G

• gaudioso [гаудйозо] — радосно.
• gentile [джентииле] — мeгко, нїжно.
• giocoso [дьокозо] — весело, як танєц, духовито.
• gioioso [джойозо] — радосно, весело.
• giusto [джу́сто] — строго, точно.
• glissando [глиссаандо] (скрацено gliss.) — глисандо.
• grandiose [грандиозо] —величанствено, велелетно, возвишено, пишно[44].
• grave [граве] — важно, очежано.
•  grazioso [грациозо] — ґрациозно, елеантно, прицагуюцо.
• gruppetto [групето] — мелодийски украс (орнамент), составени з даскелїх тонох
• guerriero [гуэреро] — вояцки

I

• imperioso [имперйозо] — императивно, упорно, заповедаюцо [49].
• impetuoso [импетуозо] — импулсивно, страствено, швидко, напнуто [49].
• imponente [импонентє] — одлучно, виражайно.
• impotente [импотэ́нтэ] — слабо, витрошено, .
• improvisando [импровизандо] — импровизуюцо.
• in altissimo [ин алтисимо] — за октаву висше.
• incalzando [инкальцандо] — подшвидшованє и змоцньованє звука..
• incrociando [инкрочандо] — упутство за виводзенє пасажа прейґ руки (прекриженей) на гарфи або клавиру [49].
• indeciso [индечизо] — нєсиґурно, бояжлїво [49].--

-- in disparte [ин диспертє] — одвоєно, нєзависно од других (кед виводза вєдно).

-- in distanza [ин дистанца] — на розстояню.

• infurianto [инфурянто] — гнївацо.

U

•  una corda [уна корда] (дословно — „єдна струна”) — Ознака за хаснованє лївей педали на клавиру.

• un poco [ун поко] — лєм дакус, дакус.

• unisono [уни́соно] або unis — исти гласи. Процивно — divisi (цо значи делїц по гласох).

V

W

• wolno [вольно] — польске слово, означує шлєбодно або помали. Стрета ше у писнї Слон зоз музичного дїла Карнавал животньох композитора Сен-Санса. Знак хтори ше ридко хаснує.

Z

• zart (нєм. [царт]) — нїжни, слаби, ценки, крегки (звук)

Q

• quasi [квази] — як, такповесц, приблїжно. (76)

• quieto [квието] — спокойно, мирно.