Собота

Собота (укр. субота, рсй, суббота, серб. субота, слц., чес., поль., всл. sobota) - у Сербиї шести дзень у тижню, хтори ше находзи медзи пиятком и нєдзелю. Нє познєйше од 2. вику, Римянє волали соботу diēs Sāturnī (Сатурнов дзень) за планету Сатурн, хтора контроловала першу годзину того дня. Мено дня уведзене до заходноґерманских язикох и записане у долньонємецких язикох як цо штредньонємецки satersdach, saterdach, штредньоголандски saterdag (модерни голандски zaterdag) и староанґлийски Sæternesdæġ, Sæterndæġ або Sæterdæġ.

По традициї хтора прията од старих Єврейох, собота остатнї дзень у тижню. Тота конвенция остала универзални стандард у Зєдинєних Америцких Державох, алє и у нєшкайшей Европи велї людзе тримаю соботу за шести (предостатнї) дзень у тижню, док нєдзеля остатнї. Модерна европска конвенция так дефиновала у стандарду ISO 8601. З другого боку, у велїх исламских державох собота перши дзень у тижню, дзе пияток швето.

У старей єврейскей традициї, собота то сабат. Велї язики нє маю розлични слова за соботу и сабат. Восточни Православни церкви розликую сабати (соботи) од Господнїх дньох (нєдзелї). Римокатолїки слабо наглашую тоту розлику, так же велї провадза - голєм у колоквиялним язику - протестантску праксу наволованя нєдзелї же то сабат.

У велїх державох дзе нєдзеля швето, собота часц викенду и то традиционално дзень за одпочиванє. Велї забави ше отримує всоботу, бо вона предходзи нєдзелї, ище єдному дню за одпочивок. Клуби, бари и ресторани ше часто отвераю познєйше всоботу вечар як других ноцох.

Собота призвичаєни дзень за виберанки у Австралиї и єдини дзень на Новим Зеланду кеди ше виберанки можу отримац.

Мено и асоцияциї

Нєшка собота ма два мена на сучасним стандардним нємецким язику. Перше слово, Samstag, вше ше хаснує у Австриї, Лихтенштайну и часци Швайцарскей, дзе ше бешедує по нємецки, а углавним ше хаснує у южней и заходней Нємецкей. Воно походзи од старовисоконємецкого sambaztac, чия перша часц (sambaz) походзи од греческого Σάββατο, sávvato, а тото греческе слово од гебрейского שבת, (шабат). Медзитим, терашнє нємецке слово за шабат то Sabbat. Друге мено за соботу по нємецки то Sonnabend, хторе походзи од старовисоконємецкого sunnunaband и блїзко є повязане зоз староанґлийским словом sunnanæfen. То дословно значи слункови вечар, односно дзень пред нєдзелю. Sonnabend ше углавним хаснує у сиверней и восточней Нємецкей, а таке слово було урядова назва за соботу у Восточней Нємецкей. Гоч ше тоти два назви реґионално розлично хаснує, звичайно ше их у другей часци похопює голєм пасивно.

Квекере соботу традиционално волали седми дзень, керуюци паганске походзенє мена.

У популарней култури

Реґионални обичаї

У Австралиї ше виберанки муша отримац всобoту.

У Израїлу собота урядови дзень одпочивку, кед шицки владово канцелариї и векшина подприємствох, уключуюци часц явного превоженя, нє робя.

У Непалу собота остатнї дзень у тижню и єдине є урядове тижньове швето.

На Новим Зеланду собота єдини дзень кед ше можу отримац виберанки.

У Шведскей и Норвежскей собота звичайно бул єдини дзень у тижню кед окреме младшим дзецом дошлєбодзене єсц сладке, lördagsgodis на шведским и lørdagsgodtteri на норвежским. Тота традиция уведзена же би ше огранїчело кариєс.

У америцкей держави Луизияна, собота преферовани дзень за гласанє.

Фразеолоґия

Длугша собота як нєдзеля – видно єй сподню сукню

Лазарова собота (серб. Врбица) – собота пред Квитну нєдзелю, як спомин на Лазарово воскреснуце, кед го

Исус Христос дзвигнул з мертвих.

Собота – байберова робота – пригварка, бо байбере маю найвецей роботи всоботу

Собота – нєдокончена робота – векшу роботу нє треба починац всоботу, бо ше нє закончи

Литература

Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 498.

Jovanović, Zoran. „NEDELjA I SUBOTA U SVETOM PISMU”. revelationtoday.ucoz.com.

Hocken, Vigdis. „Saturday: Saturn's day”. timeanddate.com.

„What does Saturday mean?”. definitions.net.

„Saturday”. dictionary.com.

„Saturday”. merriam-webster.com.

Palgrave, Francis, (1876). History of the Anglo-Saxons. William Tegg & Co. стр. 43.. London

Couzens, Reginald C., The Stories of the Months and Days (1923), ch.22

Grimm, Jacob, (1835). Teutonic Mythology. стр. 247.. translated by James Steven Stallybrass in 1882 from Deutsche Mythologie, George Bell, London,.

"Saturday", Oxford English Dictionary, Third Edition (2008).

"Saturday", Merriam-Webster Dictionary (2013).

"Saturday", American Heritage Dictionary, Fifth Edition (2011).

"Saturday". Online Etymology Dictionary, accessed 2013.

Вонкашнї вязи

Субота, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org