Слово
Лингвистика
Теорийна
• Коґнитивна
• Унификацийна
• Ґенеративна
• Структурална
• Квантитативна
• Функционални теориї граматики
• Фонология
• Морфология
• Морфофонология
• Синтакса
• Лексика
• Семантика
• Праґматика
• Ґрафемика
• Ортоґрафия
• Семиотика
Дескриптивна
• Антрополоґийна • Ґрафетика • Демолинґвистика • Етимология • Етнолинґвистика • Историйна • Компаративна • Социолингвистика • Фонетика • Херология
Применєна експериментална
• Рахункарска
• Контрастивна
• Еволуцийна • Форензична • Интернетска • Аквизиция язика • Аквизиция другого язика • Процена язика • Развой язика • Ученє язика • Линґвистична антропология • Неуролинґвистика • Психолинґвистика
Повязани чланци
• История линґвистики
• Линґвистични рецепт
• Список линґвистох
• Нєришени линґвистични проблеми
• Походзенє язика
• Походзенє бешеди
Слово (общеславянска назва, серб. реч) найменша язична єдинка хтора ноши значенє и ма фонетску вредносц. Єдно слово може мац єдну, два або вецей букви, штреднє од штири до седем букви; найменєй єст слова хтори маю вецей як дзешец букви. З комбинованьом словох мож правиц зложенши форми хтори тиж маю значенє. То фрази, клаузи и виреченя. Виреченя ше по правилу формую спрам одредзених правилох хтори ше волаю ґраматика. Слово хторе ше состої з двох або вецей кореньових словох медзи собу повязаних вола ше зложене слово.
У линґвистики, слово найменши елемент хтори може буц виповедзени у изолациї зоз семантичним або праґматичним контекстом (з дословним або практичним значеньом). То у контрасту з морфему, хтора найменша цалосц зоз значеньом, алє хтора нє вше одвитуюца за самостойне хаснованє. Слово може мац єдну морфему (напр: ох!, камень, червене), або даскельо (каменє, червенїдло). Комплексне слово типично ма корень и єден або вецей додатки, або вецей як єден корень.
Термин слово ше може одношиц на виповедзене або написане слово, алє дзекеди и на абстрактни концепт после нього. Виповедзени слова зложени зоз звукових єдинкох, фонемох, а писани слова зоз символох хтори ше волаю ґрафеми, як цо то букви алфабету.
Прегляд
[ушориц | ушор жридло]Словнїки катеґоризую язичну лексику (т.є. колекциї словох) до лемох. Тото мож вжац як индикацию того цо представя слово по думаню писательох того язика. Найприкладнєйше средство за меранє длужини слова то рахованє або читанє його складох або морфемох. Кед слово ма вецей дефинициї або вецей значеня, тото може привесц до конфузиї у дебати або дискусиї. У зависносци од язика, дефинованє и огранїчованє словох дзекеди може буц чежке. Док у писаним корпусу даскелїх язикох празнїна знак за розлучованє двох словох, даєдни язики, як цо японски и китайски, нє хасную тото означенє.
Далєй, синтетични язики часто комбиную досц розлични часци лексичних податкох у єдним слове, очежуюци розуменє класичного значеня словох, хторе вельо лєгчейше у аналитичних язикох. Тото окреме проблематичне при полисинтетичних язикох, як цо инуктитутски и убишски, дзе цале виреченє може буц лєм єдно таке слово. Окреме збунююци язики як цо виєтнамски, дзе розстоянє нє означує обовязно гранїцу медзи двома словами и муши ше ю одредзиц на основи контексту. Заш лєм, од шицких ришеньох найбаржей збуюю тоти за орални язики, хтори понукаю лєм фонолексични шлїди, же би ше одкрило дзе гранїца двох словох. Знаковни язики понукаю подобни проблем як и язики цела.
Концепт минималних самостойних єдинкох предложел Леонард Блумфилд: слова задумани як найменши значеньово єдинки хтори можу стац самостойнє. Тото одвитує одношеню фонема (як єдинка звука) и лексема (як єдинка значеня). Медзитим, даєдни писани слова нє минимални самостойни єдинки, як цо нє маю анї самостойне значенє.
Морфолоґия то преучованє формованя и структури словох. У синтетичних язикох, поєдинєчна основа слова (наприклад, постояц) може мац числени розлични форми (наприклад, постої, постояци и постояни). Медзитим, за даєдни потреби их мож тримац нє за розлични слова, алє за розлични форми ситого слова. У даєдних язикох мож тримац же слово конструоване з одредзеного числа морфемох.
Филозофи находзели обєкти фасцинациї у словох ище од пиятого вику пред нову еру, з формованьом филозофиї язика. Платон анализовал слова у смислу їх походзеня и звукох зоз хторих су зложени, та заключел же єст вяза медзи звуком и значеньом. Джон Лок писал же ше хаснованє словох ма состояц з розумней оцени идейох, гоч ше их вибера нє по гоч якей природней вязи яка може буц медзи одредзенима артикулованима звуками и одредзену идею, бо би вец постоял єден язик медзи шицкима людзми; алє з добродзечним надрильованом, при чим заке слово постава намислом ознака такей идеї. Витгенштайнова думка прешла зоз слова як репрезентациї значеня, на становиско спрам хторого значенє слова то його хаснованє у язику.
Ґраматика класификує лексикон язика до даскелїх ґрупох словох. Основне бипартитне подзелєнє хторе можлїве за практично кажди природни язик то на меновнїки и дїєслова. Класификация у традициї Дионизия Трачанина розликує осем катеґориї: меновнїки, дїєслова, прикметнїки, заменовнїки, применовнїки, присловнїки, злучнїки и викричнїки.
Фразеолоґия
[ушориц | ушор жридло]дойсц до слова = застановиц дакого у його длугей бешеди и одвитовац му: Нє мож дойсц до слова од це! = тельо ми приповедаш же ци нє можем дац одвит
з єдним словом = Косидба того року [пре дижджи] почала нєскоро. ... Кукурици єст и нєокопаней. З єдним словом шицка польска робота збегла ше нараз.
од слова до слова = як ше бешеда предлужела, у дальшей бешеди: Нє познала ме, а вец, од слова до слова, та ше ми питала чи то я.
дачийо слово вецей вредзи як дачий капитал = дачия порада, потїха и под. барз вельо може значиц тому кому є потребна
мили на слову = милей бешеди, приязни у бешеди з другима: Мили на слову то тот цо ма умилну бешеду.
потримац (тримац) слово = Ситкар поробел як му паноцец казал, лєм же паноцец нє потримал свойо слово;
Слово свойо нє тримала, / ручку свою дала (нар. писня).
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 491.
- Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К., 1988;
- Taylor, John (2015). The Oxford Handbook of the Word.
- Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — О., 1991;
- Пешковский А. М., Понятие отдельного слова, в его кн.: Сборник статей. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика, Л.—М., 1925;
- Kramsky J. The word as a linguistic unit. The Hague — Paris, 1969;
- Juilland A., Roceric A. The linguistic concept of word. Analytic bibliography. The Hague — Paris, 1972;
- Медникова Э. М., Значение слова и методы его описания, М., 1974;
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Spencer, Andrew; Zwicky, Arnold M., ур. (1998). The handbook of morphology. Blackwell handbooks in linguistics. Oxford: Blackwell. ISBN 978-0-631-18544-4.
- Chomsky, Noam (1998). On Language. The New Press, New York. ISBN 978-1565844759.
- Plag, Ingo (2003). Word-formation in English. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-52563-3.