Слама

Слама у ширшим значеню представя скошени и витлачени осушени стебелка шицких польских културох.

У узшим значеню сламу творя осушени стебелка житаркох (жито, раж, овес, ярец, просо итд.), ридко ше за сламу гутори же є зоз маунових рошлїнох и кукурици.^[1]

Слама настава зоз тлаченьом житаркох, вєдно зоз другим одпадом - плєву и сцернянку. Слама хтора потрушена у тим процесу наволує ше плєва.^[2] ^[3] Слама ше хаснує у статкарстве за животинї, як додаток покарми животиньом, тиж и за будованє у будовательстве и як енерґетична сировина.

Шено и слама ше розликую. Шено ше прави зоз рошлїнох (зоз трави и зоз, наприклад, бетелїни), хтори покошени и осушени природно на воздуху. Шено ше першенствено хаснує як покарма за статок. Дзекеди ше и слама хаснує як покарма (помишана зоз шеном), алє ше углавним слама хаснує за:

• сцелєнє домашнїм животиньом у хлївох лєбо на отворених просторох (аколь),

• як биогориво,

• будовательни материял,

• сировина за продукованє аґломерованих материялох,

• материял за виробок домашнїх прикраскох и подобне.

Состав

Хемийни состав слами завиши од файти рошлїни, клими, способу кошеня, тлаченя, одкладаня и других факторох. Слама ма у себе 35–45% влакна и други зложени, нєпретровлїви угльово гидрати, 2–6% протеини (мауново рошлїни 4–9%), 1,2–2% масци, 4–7% ґару. 100 кґ слами зоз проса ма коло 40 покармово єдинки и 2,3 кг претровлїви протеини, а слама ярцу ма 33 покармово єдинки и 1,3 кґ претровлїви протеини. Ярня слама ма вецей протеини, менєй влакна и хасновитша є од жимскей слами.

Хаснованє

• Слама у статкарстве

У статкарстве слама ше хаснує и за карменє животиньох и за сцелянє у хлївох. За карменє слама ше хаснує сирова, пошекана, запарена лєбо зоз силажох (силажована). Сламу мож у високим проценту хасновац за покарму статку (найвекшунутритивну вредносц ма слама зозо маунаркох,, затим ражу, кукурици и ярцу), учлавним за вельки рога статок, конї и овци а поготов на просторох дззе жимна клима.

• Продукт пошеканей слами; за ефикаснєйше пресованє, сламу мож порихтац у форми пелетох з помоцу шечки (дараз ше тото робело ручно, а нєшка зоз механїзацию). Конєчни продукт зоз пошеканей слами то малч - хтори мож хасновац у заградкарству и за хижне квеце, доставанє горива, пририхтованє подлоги за пестованє заградкових културох, додаванє до подлоги за пририхтованє гумусу, правенє горнього пасма гною за рошлїни, правенє порвислох (поготов у давних часох екд ше жито ручно кошело), хаснує ше як подлога за пестованє печаркох, а тиж и жемних ягодох.

Слама як будовательни материял

• Закрица

Слама ше од давна хасновала за закрица, найчастейше на хижох. Закрица зоз слами маю барз значни характеристики цеплотней изолациї, гоч су инфериорни у одношеню на други материяли по водоодпорносци.

• Будованє зоз валькох

Слама ше тиж хаснує як додаток за малтер у будованю зоз цеглами. Слово „валька“, хторе на турским язику значи „слама“, на даєдних язикох означує сирову цеглу зоз додату сламу. Попри того, хасную ше и други технїки: муровани мури ше премасцую зоз блатом хторе помишане зоз сламу и хлївским гнойом, лєбо ше мури будую окреме зоз ролнох слами и блата.

• Сламово панели

Перши хижи збудовани зоз пресованей слами зявели ше у ЗАД, у держави Небраска, у 19. и 20. вику. З часом ше технолоґия будованя зоз слами розширела и на европски жеми, та ше хижи зоз слами зявйовали у Анґлиї, Французкей, Шведскей, Нємецкей итд.

Сламу як будовательни материял треба моцно уцисковац до древеного раму, а зоз тоту масу ше замасцує дзири и то добра изолация за мури.

Пре факт же слама ма нїзку цеплотну преводлївосц, хижи зоз слами вжиме цепли, а влєце у нїх швижо. Таки хижи туньши за отримованє и барз су еколоґийно прилаплїви, економични су. Нєшка ше технолоґия будованя хижох зоз сламових панелох интензивно розвива у швеце.

Слама як гориво

Хвильково у швеце акумуловане барз вельке искуство у хаснованю рошлїнского одпаду зоз польопривреди, насампредз зоз слами за енерґетични потреби. Признати лидер у тим биоенерґетичним секторе то держава Данска у хторей ше по першей нафтней кризи 1970. року почали конструовац перши котли за баловану сламу и продуковац/претваряц ю до продукцийней енерґиї. [8] Уводзнє котлох зоз високу ефикасносцу и нїзку емисию чкодлївих материйох було стимуловане зоз державну субвенцию.

Поступно ше преширйовала нова технолоґия твореня такей енерґиї и на други европски держави: Велька Британия, Польска, а тиж и на далєковосточни реґион Япон, Китай, та и на ЗАД. Технолоґия доставаня енерґиї зоз слами активно ше розвива и надалєй у велїх державох, а поготов у Китаю. Сламу тиж мож хасновац як сировину за продукцию биоґазу.

Слама у народней ремеселнїцкей традициї

У велїх народних традицийох, слама ше хаснує за виробок женских и хлопских калапох.

• Сламяни калап то часто традицийни валалски калап за главу, поготов влєце, углавним за хлопох, а направени є зоз стебелкох жита - слами, лєбо зоз подобного материялу, напр. зоз дикиню. Таки калапи ше правели зоз ярчаней, житней, ражовей слами, найвецей на валалє, прето же тот материял бул найлєпши защитнїк од горуцого слунка кед ше робело по цалим дню на польох и пажицох.

• Бависка за дзеци, прикраски у обисцу итд. ше при велїх народох звичайно правело зоз слами и таки ремеселнїцки способ роботи остал традицийни.

• Креированє сликох зоз слами - новши часи допринєсли винїмковей уметносци, правеню уметнїцкого традицийного скарбу зоз слами.

У Сербиї по тим надалєко позната бунєвацка национална заєднїца и їх уметнїки хтори творя уникатни слики зоз слами.

Слама у сказкох

• "Сламяни буячок" - українска народна приповедка о тим як дїдо направел буячка за жену, познєйше вон ожил и постал замка за животинї хтори го пробовали укушиц.

• Тройо прашатка - українска сказка, вироятно пожичена зоз анґлийского язика, у хторей єдно зоз прашаткох одлучело направиц хижку зоз слами.

• Ритуални бабки - у ритуалох хтори означую „одпитованє од жими“ и „одпитованє од яри,“ велї европски народи маю обичай правиц бабки зоз слами (литала) у природней велькосци хтори представяю жиму и /лєбо шмерц... У цеку ритуала, бабка (лита) ше обично знїщує: „закопує“, спалює, дави у води, дре на фалатки и розсипує.

Ґалерия

Стебелка жита (будуца слама)
Ручне кошенє житаркох зоз косу
Жито або други житарки повязани до снопох зоз порвислами.
Покошене жито складзене до копкох.
Слама на сцерняки после источасного кошеняи и тлаченя
Тлаченє жита на трешки
Сучасне тлаченє жита зоз комбайном на полю, слама остава на сцернянки або ше ю после формує до балох, палетох и одноши.
Пресовани бали слами поскладани на вельки громади.
Єдно зоз хасну слами (сцелянє и покарма статку).
Зоз слами креироване за жену облєчиво.
Артикли правени зоз слами (зоз стебелкох).
Правенє сакойтовох.

Литература

Словнїк руского народного язика II О - Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 489

Новий словник української мови. Тт. 1-4 — К.: «Аконіт», 1998.

Вонкашнї вязи

Slama kao materijal za izgradnju i odličnu termoizolaciju izolacija.rs

Референци

↑ M. Kaltschmitt: Energetische Nutzung organischer Abfälle. In: Abfallenergienutzung — Technische, wirtschaftliche und soziale Aspekte, Akademie Verlag Berlin GmbH, 1995, S. 114 ISBN 3-05-501706-4 (Volltext)
↑ ↑ Johann Müller (2007): Energiekosten durch Stroh senken. Land & Forst 50/2007 vom 13.12.2007, S. 46-47.
↑ Гелетуха Г. Г., Желєзна Т. А. Сьома Аналітична записка БАУ «Перспективи використання відходів сільського господарства для виробництва енергії в Україні»

[1] M. Kaltschmitt: Energetische Nutzung organischer Abfälle. In: Abfallenergienutzung — Technische, wirtschaftliche und soziale Aspekte, Akademie Verlag Berlin GmbH, 1995, S. 114 ISBN 3-05-501706-4 (Volltext)

[2] Johann Müller (2007): Energiekosten durch Stroh senken. Land & Forst 50/2007 vom 13.12.2007, S. 46-47.

[3] Гелетуха Г. Г., Желєзна Т. А. Сьома Аналітична записка БАУ «Перспективи використання відходів сільського господарства для виробництва енергії в Україні»

[1]

[2]

[3]