Руски язик
Руски язик (іще руска бешеда; руснацки, панонски руски, бачвански руски язик) — то славянски язик, хторим бешедую Русини в Сербиї (Войводина), Хорватії (Славония) і в дїлу Середнёй і Южнёй Европи. Найвеце бешедуючих жыє в області знамій як Карпатьска Русь, хтора ся простерає од Підкарпатя на заход до выходного Словеньска і юго-выходного Польска. В сербскій Войводинї, окрем Славонии, є велике паноньско-русинске язиково сполоченство, як і русинска діаспора по цїлім світї.
По 24. статуту Автономней Покраїни Войводини, руски язик ся припознава як єден из шести урядных язикох покраїни.[1] Подля Европскей хартії реґіоналних або меншиновых язикох, руски язик є урядно признаный як храненый меншиновый язик і в Боснї і Герцеґовинї, Хорватії, Мадярску, Румунії, Польску (як лемківски), Сербії і на Словеньску.
Класіфікація руского язика як язика або діалекта є предмет спору. Чеськи, словеньски і даяки польски і сербски языкознавці го уважають самостатным язиком (з властным кодом ISO 639-3), але иншы вчені (в Українї, Польску, Сербії і Румунії) го уважають за діалект україньского язика.
Русины (веце шпеціфічно Карпатьски Русины) жыють в Закарпатьскій области Україны, на северовыходї Словеньска, юговыходї Польска (де суть часто называны Лемки од їх характерістічного слова лем, або Лишаци) і Мадярску (де люде і їх язик ся зове Рутен).
Панноньски Русины (Войводінскі Русины) жыють в Сербскій Автономной Покраїни Войводина (в Бачці, Срему і Банáту) і в хорватьскій Славониї. Автономна Покраїна Войводина в Сербії є єдина правінція (покраїна), де руски язик є урядно признаный як один из шести офіційных язикох.Подля Европской хартії реґіоналных або меншиновых язиків, руски язик є тыж урядно узнаный як храненый меншиновый язик в Хорватії, Мадярску, Румунії, Польску, Сербії і на Словеньску.
История
[ушориц | ушор жридло]В року 2022 руски язик достал свой власни код rsk в Медзинародней орґанизациї по стандартизациї (ISO) зоз назву руски/руснацки язик (анґл. Ruthenian/Rusnak language).[1]
Од 14. октобра 2024 є активна Википедия на руским язику, хтора тиж ма код rsk.[2]
Ґраматика и алфавит
[ушориц | ушор жридло]Руски алфавит ма 32 букви.
| А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е | Є є |
| Ж ж | З з | И и | Ї ї | Й й | К к | Л л | М м |
| Н н | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ф ф |
| Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ю ю | Я я | ь |
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
-
Учитель Михайло Врабель (1866–1923) -
Збирка шпиванкох „Русскій соловей“ (1890) Михайла Врабеля, у хторей обєдинєл шпиванки „на рижних угро-руских наричох“ -
„Граматика бачваньско-рускей бешеди“, Гавриїл Костельник (1923)
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ 1,0 1,1 ISO 639-3: Change Request Documentation: 2021—005. https://iso639-3.sil.org/request/2021-005. [преверено 2021-08-23].
- ↑ В. Вуячич (16. октобра 2024). Википедия на руским язику активна на интернету (на руским язику). Руске слово. https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/.