Руменєц
| Руменєц | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство:
Кладус: Кладус: Кладус: Кладус: Ряд: Фамилия: Род: Файта: |
Plantaе
Tracheophytes Angiospermае Eudicotidae Asterids Asterales Asteraceae Matricaria M. chamomilla |
| Биномне мено | |
Matricaria chamomilla L.
| |
Руменєц (лат. Matricaria chamomilla) рошлїна з фамелиї (Asteraceae) и єдна з найпознатших лїковитих рошлїнох присутна у скоро каждим обисцу.
Найлїковитши квитки позберани до главкастих кветох. Маю у себе етерични олєй хтори им дава приємни пах, та хаснованє чаю [1] од тей рошлїни, окрем лїковитосци[2], представя и праве задовольство и ошвиженє. За индустрийски потреби ше хова, особлїво у Войводини, на жеми нїзшей катеґориї.
Постої вельке число реґистрованих препаратох чиї состойок руменєц (на тарґовищу заходней Европи коло 150).
Главна лїковитосц тей рошлїни указує ше у лїченю жалудково-черевових хоротох (ґастритис, ентеритис, надуванє, корчи, колитис), неуродепресия и хороти плоднїци)[3]. Звонка ше хаснує процив запалєньох скори и шлїжацей скорочки, за инхалацию, купанє и подобне бо ма добри антибактерийни, антивирусни и фунґицидни дїйства[4][5].
Характеристики
[ушориц | ушор жридло]Руменєц єднорочна рошлїна хтора рошнє до висини 50 cm и ма барз приємни ароматични пах. Спада до файти коровских рошлїнох. Квитки з билима лїсточками коло громадки жовтих лїсточкох. Квитнє од початку мая до конца авґуста.
Опис рошлїни – Руменєц єднорочна лїсцаста космополитска рошлїна з розконареним, вибразданим и на верху дзиравим стебелком, висини 20-50 центи, зоз двойнїсто пиркасто розрезанима лїсцами и цвеенкастима лїсточками. Чолнокаста квиткова ложа тиж дзирава, обвита з дробнима рубцовима билима квитками, док нукашнї цивкасти квитки жовтей фарби. Главкасти квитки ширя характеристични, шицким добре познати приємни пах, а период квитнуца тирва од юния по септембер. Руменєц рошнє вшадзи: на пажицох, на нєплоднєй жеми, коло драгох и нєдалєко од населєньох, часто и як коровче по польох ширцом Европи, Азиї, Сиверней Америки и Австралиї.
Квитки хемафродични, то єст маю и тлучок и прашнїк (мушки и женски орґани потребни за розмножованє).
Применьованє - У античним чаше ше руменєц у Єгипту хасновало за балзамованє цела покойного, док ше го у Греческей хасновало насампредз пре баготоворне дїйство за претровйованє.
Як лїковиту часц рошлїни хаснує ше зошицким розквитнути сушени квитково главки по красней и слунечней хвилї и суши на цуґу, защицени од слунка. З дестилацию ше з квиткох достава барз драги етерски олєй хтори белавей фарби, перто же у нїм єст вельке количество дериватох азулену. Окрем етерского олєю, у руменцу єст и други лїковити материї як цо полифеноли, флавоноиди (апиґенин, лутеолин, кверцетин, изорамнетин, рутин, гиперозид), фенолни квашнїни, гидрокси-кумарини (умбеллиферон, херниарин), холин, фитостероли, смоли, воски, масци, горки єдинєня, орґански квашнїни (яблукова, салицилна) и солї фосфорней квашнїни, сумпору и калциюму. За процивзапалєньске и антисептичне дїйство руменцу заслужни деривати азулену, а етерски олєй ма у найвекшим проценту хамазулен, алфа-бисаболол и спатуленол.
File:Chamomile_and_cornflowers_in_field%2C_Walsdorf.jpg
Народна медицина - Лїковити прикмети руменцу познати од давна, та ше го трима як "лїк за шицки хороти", понеже його примарни лїковити прикмети антисептични и процивзапалєнски, гоч ше роби о инфекциї, гоч запалєньох на скори, шлїжацей скорочки устох и гарла або орґанох за диханє або претровйованє, гоч уро-ґениталней системи.
Познати по своїм антиспозмодичним дїйствованю, руменєц перши народни лїк за ублажованє больох и корчох, горучки и реуматски болї. Тиж так, руменцова тея ефикасне средство за ублажованє жалудкових проблемох як цо гиперацидитет, запалєнє жалудковей шлїжацей скорочки, вред на жалудку або надутосц и риганє. Тота тея дїлотворна и при вреду, на дванацпальцовим череве, при катару черевовей шлїжацей скорочки и преганячки, док заднутосц тиж мож реґуловац з клистиром у хторим руменцова тея. Болї и корчи при хоротох жовчового мещка и мочового мехира тиж мож ефикасно ублажиц з тоту тею, цо важи и за боляци менструациї хтори провадза корчи. У тих случайох помага и локалне применьованє цеплих облогох з руменцу.
Виплокованє з руменцову тею пошвидшує зарастанє ранох, змирює запалєньски и загноєни процеси на скори и доприноши поцагованю екцемох, а препоручує ше и за ублажованє псориястичних пременкох. Моцна руменцова тея, прецадзена през вату и ґазу, дїлотворна и при кон'юнктивитису и запалєню уха, а тиж змирює запалєнє шлїжацей скорочки и може помогнуц кед болї зуб. Хаснує ше ю як антисептик, за ваґинални виплокованя, и у форми шедзацих купкох за ублажованє гемороїдох.
Цепли шедзаци купки доприноша олєгчаню проблемох и при запалєню мочового мехира и боляцих корчох плоднїци.
Руменєц тиж и преверене традиционалне средство за ублажованє нервози и раздражлївосци, велькей чувствительносци, нємиру, нєспаня и психичней вистатосци, як и неуралґичних больох.
Руменцов квиток тиж традиционалне средство хторе ше у народзе хаснує за купки при змоцнєним зноєню и одстраньованю нєприємних тїлесних запахох, як и за умиванє, при чувствительней скори, як и за виплокованє барнастих власох после змиваня, же би власи мали красну фарбу и блїщацосц.
Сучасни виглєдованя – Руменєц ше находзи медзи найпреучованшима лїковитима рошлїнами. Маюци у оглядзе богате искуство народней медицини у його применьованю, вше було пориви за велї науково студиї, гоч ше роби о изолованю активних єдинєньох, оптималних методох екстракциї, можлївосцох применьованя, гоч о винаходзеню оптималних технолоґийних ришеньох за його плантажне пестованє и експлоатацию.
Лабораторийни студиї потвердзели антисептичне дїйство водово-алкоголного ектракту руменцу на Bacillus megatherium и Leptospira icterohaemorrhagiae, як и ингибуюце дїйствованє на роснуце и розмножованє Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, Stretococcus Б-ґрупи и Streptococcus salivarius. Тиж потвердзени и процивзапалєньски дїйстваа хамазулену през ингибицию формованя леукотриену Б4.
Клинїчни студиї тиж указали анксиолитичне дїйство руменцового екстракату при особох хторих трапя лєгчейши и умерени форми анксиозносци.
У виглєдованьох хтори запровадзени на лабораторийних животиньох указане антидиябетичне дїйство руменцового екстракату, як и ефект на знїженє уровня голестеролу у креви, док “in vitro” студиї указали антикоаґулантни ефекти екстракатох.
File:Matricaria_chamomilla_flower_%2818%29.jpg
File:Germancamomileflowersmemorial.jpg
File:Camomile_%2810437772116%29.jpg
File:Matricaria_chamomilla_stem_%2801%29.jpg
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]Литература
[ушориц | ушор жридло]- Vasa Pelagić, Pelagićev Narodni Učitelj, 1888
- Dr. Enes Hasanagić, Ljekovito bilje i jetra б.199. Svjetlost, Sarajevo, 1984.
- Нємецка Комисия E: The Complete German Comission E Monographs,1988 (Америцке виданє)
- Alma R. Hutchens. Indian Herbology of North America, Shambhala Publications, 1973.
- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 32, 61, 62
- Словнїк руского народного язика II, О - Я, Нови Сад 2017, б.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Камилица, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
- Zora Dražić, KAMILICA (Matricaria chamomilla L.), vebsajt mocbilja.rs, 7. jun 2022.
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Чай зоз руменцу
- ↑ Хаснованє руменцу
- ↑ „Chamomile” . Planet Botanic.
- ↑ Bhaskaran, N; Shukla, S; Srivastava, JK; Gupta, S (1. 12. 2010). „Chamomile: an anti-inflammatory agent inhibits inducible nitric oxide synthase expression by blocking RelA/p65 activity”. Int J Mol Med. 26 (6): 935—40.
- ↑ Tayel, AA; El-Tras, WF (2009). „Possibility of fighting food borne bacteria by egyptian folk medicinal herbs and spices extracts”. J Egypt Public Health Assoc. 84 (1-2): 21—32.