Рит
Рит (серб. мочвара, рит, карп.укр. рит и рет „лєшик коло води, луг,“ од мадь. rét „пажица“, нєм. Ried: „мочарна жем“): мочар. Жем попри рики, потоку або озера хтору з часу на час, длужей або кратше, вилїва вода. Даєдни рити наставаю и пре тирваце або почасове прейґмирне намаканє под'жемних водох. Од ступня намаканя завиши и квалитет ритових мочарних жемох (ритових чарнїцох), хтори ше углавним розвиваю на залятих подручох. Рити ше найчастейше находза коло рикох. Найпознатши рит то Копацки рит хтори защицене природне подруче. Веґетация риту завиши од длужини вилїву, та ше у нїм попри мочарових рошлїнох (шаш, над и др.) на кус висших подручох риту розвита и лєсова веґетация (верба, тополя, дуб). Рити пребувалїща рижних птицох мочаркох, а можу буц богати и зоз рибу. З одводньованьом ше достава поверхосци прикладни за польопривредну продукцию.
У Керестуре ше тото слово хаснує и як топоним: Рит – место нєдалєко од Дунаю при Вайскей дзе ше медзи двома шветовима войнами селєли даєдни керестурски фамелиї.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 398.
- Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 663.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Značenje reči Rit. Vebsajt štaZnači.com, staznaci.com
- Rit. Hrvatska enciklopedija, mrežno izdanje. Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 2013. – 2025.]