Резерват природи
Резерват природи або природни резерват то защицене подруче нєвименєних природних харахтеристикох зоз репрезентативну природну екосистему. Основна наменка му очуванє жридловей природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя у чиїх рамикох ше нє знїщує природни випатрунок, вредносц, зявеня и процеси.[1]Резервати характеристични по бивальнїку рошлїнох и животиньох, а у нїм строго забранєне кажде дїйствованє и активносц хтора би могла начкодзиц ровноваги живого швета.[2][3]
Медзинародна дефиниция
[ушориц | ушор жридло]Слово резерват природи ма вецей синоними, як цо то биорезерват, резерват биосфери, природни резерват, презерват, склонїще за дзиви швет... По дефинициї Медзинародней униї за защиту природи, резерват то защицене подруче наменєне лєм за наукове виглєдованє, у хторим ше чува и щици прикладнїки ридких и загрожених рошлїнох и животиньох. Основна наменка резервату природи то чуванє тих прикладнїкох, защита и наукове преучованє.[4] У гиєрархийним смислу, резерват природи на висшим уровню од националного парку и находзи ше у катеґорийох Ia и Ib защицених подручох.[5]
По Закону о защити природи у Сербиї, резервати природи спадаю до двох катеґорийох[6]:
[ушориц | ушор жридло]- 1.Строги резерват природи (подруче нєвименєних природних характеристикох зоз репрезентативну природну екосистему, наменєне лєм за очуванє першобутней природи, ґенетского фонду, еколоґийней ровноваги, провадзенє природних зявеньох и процесох, науково виглєдованя зоз хторима ше нє знїщую природни прикмети, вредносци, зявеня и процеси) и
- 2.Специялни резерват природи (подруче нєвименєней або минимално вименєней природи, од окремней важносци пре єдинственосц, ридкосц або репрезентативносц, а хторе облапя бивальнїк загроженей файти рошлїнох, животиньох и печаркох, без населєних местох або зоз населєним местом дзе чловек жиє у складзе зоз природу).
История резервату природи
[ушориц | ушор жридло]
Перши поцаги у защити подруча як резервату природи направени ище у трецим вику пред нову еру. Теди основане склонїще за дзиви швет у нєшкайшей Шри Ланки, на гори Михинтале, а тото место мало и релиґийни характеристики.[7]Перши сучасни (приватни) резерват основал природняк Чарлс Вотертон 1821. року на своїм маєтку, у заходним Йоркширу у Анґлиї.[8]Перши державни резерват Драхенфелс основани у Прускей 1836. року, нєдалєко од варошу Бон.
Перши резерват хтори основани лєм пре наукововиглєдовацки роботи, под назву Барґузински, настал 1916. року у царскей Русиї, на побрежю Байкалского озера.[9]По поверхносци, найвекши резерват природи на швеце то Марае Моана, находзи ше у Цихим океану, коло Кукових островох, а поверхносц му 1,9 км2.[10]
Резервати природи у Сербиї
[ушориц | ушор жридло]Єден з найстарших защицених подручох на териториї нєшкайшей Сербиї то Обедска бара. Австроугорска власц 1874. року преглашела тото подруче як царске ловиско и защицела го. У чаше Карадьордєвичох, 1919. року тото подруче постало защицене кральовске ловиско, а коло половки XX вику є преглашене за резерват природи.[11] Даєдни з найстарших защицених подручоху Сербиї то: Фелєшана (1948, при Майданпеку, восточна Сербия), Данилова коса (1950, општина Крупань, заходна Сербия) и вони защицени як строги резервати. [12]
У Сербиї єст 75 резервати природи хтори защицени зоз законом, а пейц резервати у поступку преглашеаня, а то: Дяволя варош (нєдалєко од Нишу), Крупацке блато (нєдалєко од Пироту) и долїна рики Вельки Рзав (нєдалєко од Иванїци). Нащива резерватом ше строго контролує и оможлївена є лєм за науково-образовни цилї и то зоз окремну дозволу тутора того подруча.[13]
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Царска бара -
Каньон рики Єрми -
Засавица -
Ртань
.jpg)
Почитац:
[ушориц | ушор жридло]Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Резерват природе. zzps.rs. Приступљено 09.04.2026.
- ↑ „nature reserve”. dictionary.cambridge.org. Приступљено 09.04.2026.
- ↑ „nature reserve”. britannica.com. Приступљено 09.04.2026.
- ↑ „APPENDIX 9: IUCN Reserve Definitions” (PDF). epa.wa.gov.au. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „IUCN kategorizacija”. zastitaprirode.endemit.org.rs. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „Strogi i specijalni rezervat prirode Član 29”. paragraf.rs. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „Sri Lanka Wildlife Conservation Society (SLWCS)”. Архивирано из оригинала 28. 10. 2011. г. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „Walton Hall history”. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ Weiner, Douglas R. (1988). Models of Nature: Ecology, Conservation, and Cultural Revolution in Soviet Russia. University of Pittsburgh Press. стр. 29. ISBN 978-0-8229-5733-1.
- ↑ „Cook Islands creates marine reserve 8,000 times its size”. RTE. 14. 7. 2017.
- ↑ „O Obedskoj bari”. obedskabara.com. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „Преглед заштићених подручја”. srbijasume.rs. Приступљено 14.04.2026.
- ↑ „Zakoni i propisi - Zakon o zaštiti prirode”. pzzp.rs. Приступљено 14.04.2026.