Равне Село
Равне Село (по руски Шова; серб. стара назва Шове; нєм. Alt-Schowe) населєнє у општини Вербас, у Южнобачком округу, у Сербиї. Спрам Попису зоз 2022. мало 2.701 жительох.
История
[ушориц | ушор жридло]По єдней верзиї приповеданя валал постоял ище у 15. вику, док ше по другей трима же постал такой по селїдби Сербох, даґдзе коло 1695. року. Медзитим, перши писани жридла о валалє походза з конца 15. вику. Року 1590. Шова записана у турских тефтерох/кнїжкох як валал з дванац домами.
Року 1715, спрам попису бачких срезох, у Шови було 10 фамелиї. Скоро сиґурне же валал уж теди бул лоцировани на нєшкайшим месце. Того истого року ше з Банату приселєли даскельо фамелиї, так же Шова 1720. мала 19 доми, док уж 1722. ма 31 дом. Року 1725/26. Шова ма 25 фамелиї, 1728. 29 фамелиї, док 1734. ма 22 фамелиї. Мено того валалу писатель Бачкей жупаниї Само Боровски гвари же є потомок дакедишнєй фамелиї Шомви. Назва населєня Шомва найскорей од презвиска дворяна Йована др Шомви, хтори од Матиї и Софиї Дереш достал на початку 16. вику єдну часц Шомви.
Медзи 1746. и 1758. роком Шова уведзена як пустара; 1760. року на коморскей (ґеоґрафскей) мапи Шова приказана як место на сиверним боку потоку Шири-Шаки, дзе жила 51 фамелия, и то сербска. Медзи 1744. и 1777. з Коцура ше преселєли скоро шицки сербски фамелиї. Жадаюци з Коцура направиц грекокатолїцке и католїцке место, коморски власци розказали най ше Серби з Коцура преселя до Шови и Обровцу. У Шови було 1783. року 82 доми, а уж 1786. було 136 доми.

Спрам Попису зоз 1893. Стари Шови мали 2.136 жительох хтори бивали у 352 обисцох, од того числа Сербох було 1.436, Нємцох 653, Мадярох 15 и других 32. Шови прежили даскельо колонизациї хтори орґанизовала Габзбурґска монархия, починаюци од Мариї Терезиї (1740–1780) и присельованя нємецких тарґовцох, та прейґ колонизацийох хтори орґанизовал єй син Йосиф II (1780–1790).
Нємци ше до Старих Шовох приселєли 1786. року. Вони 1788. напущели Стари Шови и основали Нови Шови.
Демоґрафия
[ушориц | ушор жридло]У населєню Равне Село жию 2.737 полнолїтни гражданє, а штредня старосц жительства виноши 39,8 роки (38,7 при хлопох и 40,8 при женох). У населєню єст 1.136 обисца, а штреднє число членох по обисцу 3,06.
| Демоґрафия [1] | ||
|---|---|---|
| Рок | Жителє | |
| 1948 | 4.046 | |
| 1953. | 4.362 | |
| 1961. | 4.378 | |
| 1971. | 3.814 | |
| 1981. | 3.636 | |
| 1991. | 3.579 | 3.505 |
| 2002. | 3.478 | 3.523 |
| 2011. | 3.107 | |
| Етнїчни состав спрам Попису 2002. року [2] | ||
|---|---|---|
| Серби | 2.702 | 77,68% |
| Чарногорци | 274 | 7,87% |
| Горвати | 33 | 0,94% |
| Македонци | 25 | 0,71% |
| Югославянє | 20 | 0,57% |
| Роми | 15 | 0,43% |
| Мадяре | 11 | 0,31% |
| Словаци | 7 | 0,20% |
| Руснаци | 4 | 0,11% |
| Нємци | 4 | 0,11% |
| Українци | 2 | 0,05% |
| Бошняци | 2 | 0,05% |
| Словенци | 1 | 0,02% |
| Муслиманє | 1 | 0,02% |
| Нєпознате | 256 | 7,36% |
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ „Књига 9”. Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима (PDF). webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. ISBN 86-84433-14-9.
- ↑ Књига 2”. Становништво, пол и старост, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-01-7.
