Прицисок

Прицисок то количнїк сили хтора дїйствує нормално на поверхносц и поверхносци на хтору сила дїйствує нормално, цо ше представя з формулу: $p={\frac {F}{S}}$ У медзинародней системи мерних єдинкох (SI) прицисок ше мера з паскалом (Pa), хтори дефиновани як сила од 1 нютна (N) по 1 m², цо ше представя з формулу $1\,\mathrm {Pa} ={\frac {1\,\mathrm {N} }{1\,\mathrm {m^{2}} }}\,.$ У Сербиї, Закон о мерних єдинкох и мерадлох, окрем паскала дошлєбодзує хаснованє у явней комуникациї и єдинки бар (1 bar = 100.000 Pa). Хаснованє предходних єдинкох як цо атмосфера (1,013 • 105 Pa) чия ознака atm, висина водового слупа и слупа живого стрибла (mmH2O и mmHg) и др. нє допущене зоз Законом.

Прицисок пошлїдок збиваня часточкох з нука завартей судзини.

У чечносцох у мированю панує гидростатични прицисок хтори завиши од глїбини и єднаки є чежини вертикалного слупа чечносци, єдинкового крижного пререзу понад розпатрану точку. Дїйствує у шицких смислох под’єднак. Гидростатични прицисок ше зявює у чечносцох у рушаню и завиши од швидкосци чечносци и єй густосци. Гидростатични прицисок ше стваря з дїйством вонкашнєй сили на чечносц и преноши ше на цалу систему под’єднак. Прицисок ґазу спричинєти з рушаньом його молекулох и завиши од його густосци (специфичного волумену) и температури то парциялни прицисок ґазох.

Атмосферски прицисок походзи од чежини воздуху и одредзени є з чежину вертикалного слупа воздуху над єдинкову поверхносцу. Прицисок пари чечносци: за кажду дату температуру чечносци у завартей судзини формує ше понад нєй засицена пара под прициском хтори рошнє з температуру. Прицисок шветлосци настава на ошвицених целох. Слункова шветлосц виволує прицисок од 2 по 5 μРа у зависносци од рефлексивносци поверхносци. Прицисок звуку на даяке цело настава под дїйством звучних габох.

Мерна єдинка прициску

Мерна єдинка прициску то паскал (ознака Pa) або нютн по метеру квадратним (N/m2). Окрем паскала може ше хасновац и мерна єдинка прициску бар (1 bar = 105 Pa). Стари єдинки прициску були:

• технїчна атмосфера, ознака at (1 at = 98 066,5 Pa);

• стандардна, нормална або физична атмосфера, ознака atm (1 atm = 101 325)

• милиметер слупа живого стрибла, ознака mmHg, лєбо тор (1 mmHg = 1 torr = 133,322 Pa);

• милиметер слупа води, ознака mmH2O (1 mmH2O = 9,806 65 Pa).

Мерни єдинки за прицисок

	паскал	бар	технїчна атмосфера	стандардна атмосфера	тор mmHg	фунта сили по квадратним пальцу
1 Pa	≡ 1 N/m²	= 10−5	≈ 10,197×10−6 at	≈ 9,8692×10−6 atm	≈ 7,5006×10−3 torr	≈ 145,04×10−6 psi
1 bar	= 100 000 Pa	≡ 106 din/cm²	≈ 1,0197 at	≈ 0,98692 atm	≈ 750,06 torr	≈ 14,504 psi
1 at	= 98 066,5 Pa	= 0,980665 bar	≡ 1 kp/cm²	≈ 0,96784 atm	≈ 735,56 torr	≈ 14,223 psi
1 atm	= 101 325 Pa	= 1,01325 bar	≈ 1,0332 at	≡ 101 325 Pa	= 760 torr	≈ 14,696 psi
1 torr	≈ 133,322 Pa	≈ 1,3332 bar	≈ 1,3595 at	≈ 1,3158 atm	≡ 1 mmHg	≈ 19,337 psi
1 psi	≈ 6894,76 Pa	≈ 68,948 bar	≈ 70,307 at	≈ 68,046 atm	≈ 51,715 -torr	≡ 1 -lbf/in²

Литература

• Giancoli, Douglas G. (2004). Physics: principles with applications. Upper Saddle River, N.J.: Pearson Education.
• L. J. Clancy (1975), Aerodynamics, Pitman Publishing Limited, London.
• Houghton, E.L. and Carpenter, P.W. (1993), Aerodynamics for Engineering Students, Butterworth and Heinemann, Oxford UK.
• Liepmann, Hans Wolfgang; Roshko, Anatol (1993), Elements of Gas Dynamics, Courier Dover Publications,

• Gibbs J.W. (1928). The Collected Works of J. Willard Gibbs Thermodynamics. New York: Longmans, Green and Co. Vol. 1, pp. 55–349.

• Kazakov, Andrei; Muzny, Chris D.; Chirico, Robert D.; Diky, Vladimir V.; Frenkel, Michael (2008). „Web Thermo Tables – an On-Line Version of the TRC Thermodynamic Tables” Journal of Research of the National Institute of Standards and Technology. 113 (4): 209—220.

Вонкашнї вязи

• Introduction to Fluid Statics and Dynamics on Project PHYSNET
• Pressure being a scalar quantity Архивоване на веб-сайту Wayback Machine (6. януар 2010.)