Посцель

Посцелєна посцель прeкрита зоз плахтами (сподня била дзиркована, верхня грубша ткана), Руска одлога, (Дюрдьов 2026.)

Посцель то часц меблю хтора служи за спанє. (всл. posceľ, слц. диял. pojscelic, postelit’ „исте'', поль. рościelić; посцелїц-їм, зак. посцеля-ям нєзак.)

Слово посцель ма вецей значеня:

1. а) Порихтац, намесциц посцель за спанє, розсцелїц:

теди дїдо посцелєл своїм госцом крашнє и як добра мац положел їх спац. (поль. pościelić „намесциц посцель за спанє”: jak sobie kto pościele, tak się wyśpi).

б) Прештрец под себе за спанє: Повицаговали зме шицко зос куфрох, торбох . и посцелєли себе на шнїг под себе, а зос шматами зме ше закрили. (слц. диял. pojscelic, postelit’ „исте

2. „намесциц посцель по спаню”: Мац рано посцелєла мою посцель.

3. „розпрештрец”: там долу [под направени вальки] посцелєлї кус плєви. И вец вони ше сушели дас три днї там.

Посцелка (ж. род) демунитив од посцель. (всл.post ́elka „исте” (Sipos).

• Посцелка на кольчатох: Кед у обисцу було векше дружтво, под посцелю стала посцелка на кольчатох (на ножкох мала кольчатка), кед ше лєгало, вицаговала ше спод посцелї. Рано ше ю знова дрилєло под посцель. На нєй спали дзеци.

3. анат. „орґан у плоднїци у хторим рошнє ембрион”.

4. „часц плуга за штелованє ширини бразди.”

5. „цепла градка”. Кoцурска форма посцилка.

Посцель (од тур. kerevet), то часц меблю (хижних стварох) насампредз служи як место на хторим мож лєжац и спац, а може послужиц и у других нагодох одпочиваня, лєбо кед целу потребно буц у лєжацим положеню. Форми и велькосц посцелї барз варирую.

Першобутни посцелї були лєм дакус висши од розпрестартей слами, лєбо другого природного материялу. Посцель дожила пременку аж зоз зявеньом моцнєйших конструкцийох хтори спричинєли же би ше посцелї правело висше од жеми, а зоз тим ше посцигла и значна защиценосц од праху и инсектох.

Посцель при Руснацох

Як и други мебель, так и посцель була основна потреба у каждим руским обисцу, насампредз за одпочивок вноци. Боки посцелї були направена зоз дескох хтори були прибити твардо за корунки. А тиж у дну на обидвох бокох по длужини дески були прибити лати (як ,,фалц'') на хторих стали по ширини посцелї ширши дески/дещички. На тих дещичкох кладло ше сламячу наполнєту зоз сламу.

Конструкция випатрала як даяка плїтша лада без верха и була поставена на ножкох коло 50-60 цм висше од жеми. Посцель могла мац два точени корунки: висшу, хтора була опарта ґу муру у чолє при облаку (у преднєй хижи) и нїзшу. На корункох часто були и виточени такв.``розвалки``,чипка (з древа) – у форми габастей кривулї и ґомбулї на верхнєй часци на концох корунки. Посцелї були найчастейше офарбени на блядо белаво, а по тей основи були нарайзовани ружи з ружичками. Вони були нарисовани лєм на корунки хтора патри до хижи. Ножки на посцельох були високи и до 60 цм, а стали долу на жеми. Кед у обисцу було векше дружтво, под посцелю стала посцелка на кольчатох (на ножкох мала кольчатка), та ше, кед ше лєгало, вицагло ше ю спод посцелї на штред хижи. Рано ше ю ґурло под посцель, та у просториї нє завадзала. На нєй звичайно спали дзеци.

Сцелєнє посцелї

У просториї у хторей фамелия през дзень пребувала найчастейше було два посцелї, ридше три. Посцелї вше були крашнє засцелєни, та и простория випатрала шорово попораєна. Посцель ше засцельовало зоз заглавками и перинами.

Рано ше перше повитреповало заглавки и перину (розтрепало ше пирє у нїх), понамесцало сламу у сламячи. Перину ше вигладкало з метолку. На ню ше престарло перше ценку, а вец грубу плахту. Ценка плахта була кус длугша и ширша як тота грубша, хтора стала поверх ценкей.

``Паньски`` плахти стали на посцельох у першей ткв. преднєй хижи. Предавали их Жидзи (Євреє). На себе мали ружи, а були зоз штофу, т.є. зоз кашмиру, та ше плахти волали кашмирски плахти и були барз драги. Посцель ше посцеляло и так же ше на обичну плахту положело три заглавки єден ґу другому. Боки плахти, хтори вше було видно, були вишивани лєбо дзирковани. Рано ше посцель посцеляло, а вечар розцельовало, пред тим як ше лєгало спац. Медзи посцелю и пецом ше находзела посцелка. Була кратша як посцељ за 1/3. На древених ткв. ,,козох - ноґарох'' були покладзени дески. На тих дескох стала сламяча, на нєй дупло зошита керпара. Ту през дзењ могол лєгнуц хто бул вистати, а на такей ,,посцелки'' часто ше дзеци пендрали и бавели. Вноци ту дзеци и спали. Дзеци ше тиж прикривали зоз перинками (менши перини).

История посцелї

Посцель

През длугоки период историї од кеди постої чловечество, место дзе чловек спал ше меняло и нє мож шицки пременки зазначиц, а у каждим реґиону посцелї були прилагодзени спрам клими и рижних других условийох: умерена клима, тропска, жимна, части дижджи итд. Углавним, виглєдоваче вчас утвердзели на основи пренайдзених рижних жридлох констатацию о посцельох. Предпоставка же чловек тото цо нашол у своїм околїску вихасновал же би направел и оможлївел место за спанє. Першенствено то були древа, колїки, длуги древенасти шнури зоз рижних цагацих рошлїнох (серб.лияни), рижни трави и рошлїни, над, шаш, векши лїсца (напр. палмово, кокосово, спрам того дзе людзе жили). Спрам файти материялу зоз хторого направена конструкция, посцелї можу буц: древени, метални и древено-метални.

На сиверу Шкотскей у очуваним валалє пренайдзени посцелї, хтори були подзвигнути як шкатули зоз каменя и вироятнє прикрити и наполнєти зоз дачим мегким. Датирую медзи 3200-2200. року п. н. е. [9] Греки и Римянє тиж хасновали посцель. Шедзаци на посцелї коло хторей бул стол вони так и єдли. [11]

Блїзки Восток

Єгиптянє мали високи посцелї на хтори ше пендрали по ґарадичох дзе стали заглавки, посцелїна и плахти. [12]  Елита єгипетского дружтва, як цо фараон и кралїца, мали посцелї зоз древа, часто и позлацени. Часто було и операча за главу, полуцилиндрични и направени зоз каменя, древа або металу. [13]

Стари Асирци, Медийци и Персиянци мали подобни посцелї истей конструкциї и часто прикрашени зоз уложенима додатками або апликациями зоз метала, седефа и слоновей косци.

Штредньовиковна история

Европейци штреднього вику лєжали и спали долу на жеми на посцельох зоз лїсца прикритих зоз скору, лєбо у плїтких ладох хтори служели як посцелї. У вчасним штреднїм вику кладли тепихи на жем або на лавочку коло мура, на нїх поставяли душеки полнєни зоз пирйом, волну лєбо шерсцу, а за закриванє хасновали скору. Поступно ше посцель почало прикривац зоз платновима плахтами. На дворох аристократиї плахти ше прикрашовало зоз рижнима вишивками, пришивало ше рижни розкошни реци/чипки, фодрочки на заглавки итд.

Блїзша история 17. и 18. вику допринєсла тому же ше посцелї ище баржей осучасньовало. Окрем же су правени зоз лєпших материялох, нє лєм зоз древа, мерковало ше баржей и на дизайн и поготов зоз якима плахтами буду прикривани. То период кед ше барз хасновало пирє, та посцелїна и заглавки були полнєти з пирйом. Пирє було популарне у цалей Европи. (22, 23)

У 1824. року французки майстор Делаґль направел значнєйшу вименку – обдумал ткв. мрежу. [24]  Метални циви заменєли древо у продукциї посцельох, а идеї пренаходзача ше затримали на такей металней конструкциї по штредок 20. вику. [25][26] 1865. року була доступна посцель на розцагованє у форми горизонталного клавира. Тота посцель оможлївйовала вецей простору з нагоди даяких домашнїх забавох. Таки посцелї [29] були предходнїки нєшкайших кавчох на розцагованє.

Сучасни файти посцельох

● Посцель на розцагованє за кампованє або за войско хторе на рижних теренох.

● Француски посцель векших димензийох за два особи (друга назва за таку посцель малженска посцель).

● Посцелка — мала посцель/посцелка за дзеци звичайно зоз ограду.

● Посцель на спрат — два посцелї єден над другим звичайно за дзеци

● Вояцка посцель — посцель зоз металну конструкцию

● Готелска посцель — єдноставна посцель зоз древа зоз душеком?

Ґалерия

• 
  Єдноставна посцель без ножкох
• 
  Музей Семберия у Биєлїни
• 
  Тутанкамонова позлацена посцель
• 
  Посцель на поверх у дзецинскей хижи
• 
  Посцелка
• 
  Посцель
• 
  Посцель лєгка за преношенє.
• 
  Стара посцель (3 метери), (музей Банґладеш).
• 
  Посцель за двойо

Литература

• Олена Папуга, Руске обисце, Нови Сад 2012. рок, б. 36 и 38.

• Словнїк Руского народного язику II, Нови Сад, 2017.рок, бок 265.

• „BED”. History of Science and Technology. Архивирано из  оригинала  24. 4. 2015. г. Приступљено 25. 8. 2014.

• „Mattress Sizes: Single, Double, Queen, King & Super King | Bedpost New Zealand”. Bedpost.co.nz. 2022-08-29.  Архивирано  из оригинала 25. 8. 2019. г. Приступљено 2022-09-29.

• „Portuguese Bed Sizes”. SizeChart.com.  Архивирано  из оригинала 29. 8. 2019. г. Приступљено 2022-09-29.

Вонкашня вяза

• Кревет sr.wikipedia.org