Пост
Пост (общеславянске: всл. post; слц. post; стсл. постъ; од д.в. нєм. fasto (нєм. Fasten), а то од лат. Fastus) - стримованє од масного єдзеня; час док тирва стримованє.
Походзенє поста
[ушориц | ушор жридло]- – Як фундаментователя християнского подвигу трима ше Исуса Христа, хтори пред викупеньом людского роду тримал длуготирваци подполни пост.
- – Мойсей после подполного посту хтори тримал штерацец днї, приял од Бога плочи зоз Дзешец заповидами.
- – Пророк Самуїло бул плод поста: його мац посцела и модлєла ше най єй Бог подарує сина.
- – Вельки юнак Самсон посцел и прето постал нєпобидими.
- – Пророк Илия после посту воскреснул умарте дзецко.
- – Пророк Данило, хтори двацец днї нїч нє єдол анї нє пил, научел и лєвох посциц: гладни лєви го нє розтаргали бо му цело змоцнєло як камень.
- – Живот святого Йоана Крестителя бул нєпреривни пост.
- – Пост подзвигнул до трецого нєба и апостола Павла.
Вельки рочни пости
[ушориц | ушор жридло]- Вельки або Велькноцни пост = пост пред Вельку ноцу (почина на „чисти пондзелок” по Сиропусней нєдзелї и тирва 7 тижнї);
- Крачунски пост = предкрачунски пост, тирва 40 днї;
- Петровски пост або Апостолски = пост пред шветом св. Петра и Павла, тирва коло 40 днї, завиши од датума кеди пада Велька ноц;
- Пост по било = обовязує вирних же би кажди пияток у року (винїмок кед на пияток пада швето) тримали пост, т.є. же би нє єдли месо того дня;
- Строги пост (наш старши вираз бул оштри пост) = пост кед ше нє є месо, вайца, млєко и млєчни продукти;
Час посту — час пребаченя
[ушориц | ушор жридло]Кажди рок нас Церква пририхтує до Пасхи Господнєй зоз 40 – дньовим периодом хтори ше вола пост, т.є. Пасхални пост.
Преход (Песах – Пасха) значи ошлєбодзенє Жидовского народу од вельорочного рабства у Єгипту, сцеканє або 40-рочне путованє през пустиню и уходзенє до Обецаней жеми. То була борба зоз свою сцерпезлївосцу, витирвалосцу, нєприятелями, гладом и смядом, одреканьом... Церква нас поволує на таку 40 дньову борбу и путованє. У тей борби ше победзує грих, шицко тото цо терха нашому духовному ходу: навязаносци на материялни ствари, нєумереносц у єдзеню и напою, дробни розкоши и уживаня, еґоїзем и гордосц, гнїв, зависц, самодостатносц... Же би у нас умар „стари чловек” (хтори нє жиє по християнсих нормох), а воскреснул „нови чловек” (хтори жиє по заповидох Христових). Тота борба и путованє можу буц успишни кед пред постом єдни другим пребачиме. Без помиреня нашу молитву Господ нє чує, нашо дїла нїч нє вредза, церпенє и наш труд нє ма вредносц.
Способи посценя:
[ушориц | ушор жридло]Посц од зависци!
Посц од поверхового роздумованя! Посц од спреведаня!
Посц зоз хлєбом и воду!
Посц од нєлюбезносци!
Будз приязни ґу другим!
Посц од огорченосци!
И дзекуй за тото цо маш!...
Теди пост принєше плоду.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 260.
- Дзвони, християнски часопис, марец 2002,бок 8. о. Радован Андрейко
- Дзвони, християнски часопис, фебруар - марец 2007,бок 8. о. Владислав Варґа
- Дзвони, християнски часопис, фебруар 2009,бок 3. о. Юлиян Рац
- Дзвони, християнски часопис, новембер 2014,бок 4.
Вонкашня вязя
[ушориц | ушор жридло]- Пост, сербска википедия, sr.wikipedia