Пожива


Пожива[1][2](єдзенє) то єдинєнє хторе ше абсорбує у чловековим (и животиньским) орґанизме, и дзекуюци состойком як цо то угльово гидрати, бильчки, масци, витамини и минерали, доприноши отримованю здравого штредку за нормалне функционованє наших клїтинкох.
Наука о поживи окремна наукова дисциплина. Oкрем поживи, чловекови потребна и вода хтора по дефинициї поживи тиж спада до тей катеґориї [3]. Чловек воду достава од давен-давна зоз намирнїцох рошлїнского походзеня (овоц и желєнява), а нєшка ше велї нє костираю здраво, прецо треба воду уношиц до орґанизма самостойнє.
Кед ше приповеда о поживи, часто ю дзелїме на поживу рошлїнского и поживу животиньского походзеня, а соль спада до окремней ґрупи.
Продукция поживи
[ушориц | ушор жридло]У прединдустрийним периодзе, чловек ше сам старал о набавки намирнїцох и продуковал поживу, предавал звишок продуктох (пияци єст од давна), а нєшка у продукциї поживи участвує менша часц дружтва.
Нєшка розвита:
- ■ индустрия меса (месо и продукти з меса: колбаса, шунка, паштета...)
- ■ индустрия млєка (млєко и рижни млєчни продукти: йоґурт, шметанка, сир...)
- ■ индустрия риби (швижа и конзервована риба, паштета...)
- ■ пекарска индустрия
Контролованє квалитету обовязне прето же ше нєконзервована пожива швидко губи и можу настац рижни хороти. Єст системи контролованя квалитету поживи, од продукциї по место предаваня, а найпознатши то ХАССП (HACCP).
Продукцийно-трошительни ланєц
- ◆ продукция поживи
- ◆ транспорт до складзиска тaрґовини на велько
- ◆ транспорт до малих тарґовинох
Подзелєнє поживи по ґрупох
[ушориц | ушор жридло]По подобносци у составе, шицку поживу дзелїме на 6 ґрупи, и то:
- ▶ млєко и млєчни продукти (окрем тих цо маю у себе вельо масци, а то масло, квашна и сладка шметанка)
- ▶ месо, риба, вайца, сухи мауново рошлїни
- ▶ хлєб и други житарково продукти
- ▶ желєнява
- ▶ овоц
- ▶ масци (масносци)
Млєко и млєчни продукти
Тота ґрупа поживи ношитель бильчкох хтори барз важни у чловековим костираню, бо су по составе подобни бильчком чловекового цела. У тих продуктох ше находза ношителє калциюму и витамину Б, А и Д. Нєдостаток то же маю у себе мало желєза. Млєко, кисле млєко, йоґурт и сири мож заменьовац. Так наприклад у 70 ґрамох сира єст приблїжно єднак хасновитих (поживни) состойки як и у пол литри млєка.
Месо, риби, вайца, сухи мауново рошлїни
Тота пожива ношитель бильчкох, як и предходна ґрупа, лєм же по квалитету єст даяки розлики медзи бильчками з меса, риби и вайцох и маунових рошлїнох. Други заєднїцки прикмети тей поживи то богатство з витамином Б и желєзом. У тей ґрупи могли бизме медзи поживу окончиц тото заменьованє: 100 ґр меса зоз 100 ґр риби, 2 и пол вайца зоз 2 шольками варених маунастих рошлїнох. Главни нєдостаток тей ґрупи же ма у себе мало калциюму и витамини А и Ц.
Хлєб и други житарково продукти
Главна прикмета тей ґрупи поживи то богатство з крохмальом. Тота пожива, спрам того, важне жридло енерґийних материйох у костираню. Ма у себе досц бильчки, алє тоти бильчки за чловеков орґанизем менєй вредза як бильчки животиньского походзеня. Тота пожива у вельким количестве ма у себе и минерални материї, окреме желєза. У билим хлєбе єст вельо менєй витамину Б, желєза и целулози як у чарним. Житарки худобни у витаминох А и Ц и у калциюме.
Желєнява
Главна прикмета тей ґрупи то богатство у витаминох и минералних материйох. Медзитим, нє шицка пожива з тей ґрупи под'єднаки ношитель одредзених витаминох и минералних материйох. Наприклад, млада желєнява и парадичи богати з витамином Ц, док го у другей файти желєняви єст менєй. Витамину А єст вельо вецей у желєней и жовтей желєняви (мархва) як у других файтох, так же треба мерковац хтору поживу мож заменїц зоз другу. Тота пожива важна и по целулози, хтора потребна за претровйованє поживи. Желєнява ма малу калорийну вредносц, бо нє ма вельо енерґийни материї.
Овоц
По составе и вредносци у костираню тота ґрупа поживи барз подобна желєняви. Ма у себе досц витамини и минерални материї. И у тей ґрупи даєдни представнїки богатши у даєдних состойкох як други. Наприклад, витамину Ц маю у себе у векшим количестве жемни ягоди, рибизли, помранчата, лимуни и подобне, док други файти го маю менєй. З витамином А богата овоц жовтей фарби (брескиня, кайса). И тота ґрупа поживи важна по тим же ма у себе целулози.
Масци
Тота ґрупа поживи ма заєднїцку прикмету: вельке количество масци, та є важна у костираню як жридло калорийох. Медзитим, медзи поживу у тей ґрупи єст розлики. Вони ше состоя у тим же даєдни масци ношителє витаминох А и Д, док други нє. Масло и марґарин, хторим ше при продукованю додава витамини, хасновитши чловековому орґанизму як швиньска масц, хтора нє ма у себе тоти витамини. Прето треба у поживи хасновац рижнородни масносци. Поживово адитиви
Под час историї чловек ше намагал поживу цо лєпше и длужей зачувац од губеня або од животиньох. Народи зоз сиверу змарзали єдла, народи цеплєйших крайох их сушели на слунку и витре, чували у дзирох и под'жемних пещерох або тримали у гордовикох зоз вельким количеством солї або есенцу. На основи историйних записох зна ше же цело Александра Македонского по шмерци тримали намочене у меду, жадаюци го защициц од гнїца.
Нєшка ше скоро до шицкого єдзеня додава хемийни субстанциї адитиви, хтори пошвидшую, скрацую або олєгчую його продукцию, змоцнюю му смак, фарбу, пах и защицую од губеня.
Пре лєгчейшу идентификацию, утвердзене єдинствене означованє адитивох зоз вельку букву Е и числом (напр. Е 100 за куркумин, Е 160а за каротин як фарбу, Е234 за нисин як конзерванс...) хторе указує чи у питаню адитив хтори злєпшує смак и пах, дава фарбу, звекшує квашносц, згушнює, засладзує, зопера наставанє пени и подобне.
Медзитим, векши количества адитивох можу буц чкодлїви за здравє. После длугшого уношеня спричинюю поремеценя у роботи даєдних орґанох, а зоз тим и хорорту.
Енерґийна функция поживи
[ушориц | ушор жридло]Енерґийна функция подрозумює жридло енерґиї за окончованє метаболизма або активносци. Енерґия хтору ошлєбодзую угльово гидрати, масци и протеїни, нє єднака. Предписаня накладаю же би ше на декларациї даєдних поживових продуктох дефиновало їх енерґийну вредносц. Главне жридло енерґиї з овоци и желєняви то угльово гидрати, медзитим, єст и даєдни файти хтори богати зоз бильчками и масцами (масносцами). Енерґию з поживи ше достава зоз претровйованьом масцох, угльових гидратох и бильчкох, а виражує ше у килоджулох (kJ) або у килокалорийох (kcal).
Угльово гидрати (цукри) маю важну улогу у розличних процесох у орґанизме. Молекули угльових гидратох маю атоми углєнїку, водонїку и оксиґену у специфичним одношеню. Под час претровйованя поживи, векшина угльових гидратох ше розклада на ґлукозу (грознови цукер) скорей як цо войдзе до кревоцеку. Ґлукозу зоз креви пребераю клїтинки, хтори ю хасную за продукцию молекулох богатих зоз енерґию у процесу клїтинкового диханя. Часц ґлукози хтора ше нє вихаснує претворює ше до резервного зложеного цукру, ґликоґену, хтори ше чува як погонске гориво за барз вельки физични усиловносци. Менша часц звишку ґлукози ше претворює до масцох. Масци ше збераю у масних клїтинкох у форми триґлицеридох, хтори служа як енерґийни депои за периоди клїтинкового гладованя.
Бильчки (протеїни) представяю основни будовни елементи наших клїтинкох, уходза до составу мускулох, тетивох и скори. Состойна су часц ензимох, гормонох, гемоґлобину, антицелох и других молекулох хтори участвую у метаболизме клїтинки. До сосатву молекулох протеїну уходза, попри других, тиж и углєнїк, оксиґен, азот и водонїк.
Масци (липиди) маю будовну (уходзи до составу клїтинковей мембрани) и енерґийну улогу у нашим целу. За розлику од цукрох и бильчкох, масци обезпечую два раз вецей енерґиї хтора нєобходна за каждодньово активносци або кед цело мирує. Кед уношиме векши количеста поживи цо богата зоз масцами хтори цело нє може потрошиц, звишок масцох ше збера у масних тканьох (садло). Масци маю и защитну улогу, наприклад, ценше або грубше пасмо подскоровей масней тканї помага у отримованю стаємней тїлесней температури при цицарох и птицох. Без того липидного пасма цело би нам було збелавене на вельо вецей местох. Масци тиж так маю улогу у претровйованю, розкладаню и у абсорбциї поживних субстанцийох и транспорту витаминох, як и у отримованю доброго стану имуней системи.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Ґаздовство за седму класу основней школи, „Костиранє”, Покраїнски завод за видаванє учебнїкох, Нови Сад, 1967. рок, бок 105—111.
- Учебнїк за осму класу основней школи, Биолоґия, бок 179,180.
- Учебнїк за седму класу основней школи, Биолоґия, бок 143—145.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- PRAVILNIK O DEKLARISANJU,OZNAČAVANJU I REKLAMIRANJU HRANE. („Sl. Glasnik RS”, br. 19/2017, 16/2018, 17/2020, 18/2020, 17/2022, 23/2022, 30/2022, i 61/2024 – dr.pravilnik), www.paragraf.rs
- ZAKON O HRANI. contoprom.com
- Lista E brojeva. Википедия на сербскогорватским язику