Плащанїца

Плащанїца (Руска одлога, Дюрдьов)

Плащанїца (греч. επιτάφιος = гроб) то платно, односно образ Исуса Христа такой по знїманю його цела зоз крижа на хтори бул розопяти.

На Вельки пияток ше плащанїцу шветочно виноши з олтара и кладзе на Божи гроб або до Божого гроба цо стої на штредку церкви. Людзе бочкаю Исуса намальованого на плащанїци хтора на тим месце стої три днї, до пасхалного богослуженя. Потим ше ю уноши до олтара, положи ше на пристол и ту стої до Вознесения.

История и тайна Торинскей плащанїци

Плащанїца ше першираз спомина у першим вику кед краль Едеси (терашня Турска) послал по Исуса же би го пришол виздравиц. Исус особнє нє пришол, алє кральови послал свой одбиток (слику) на платну. Краль виздравел – то леґенда.

После войованя и забераня Едеси Византия пренєсла плащанїцу до Константинополю и ту ше ю чувало по 1204. рок. У Крижарскей войни пада до рук християном зоз Заходу и траци ше єй шлїд.

Року 1353. ше плащанїцу спомина у Лирею (Французка), потим 1532. року у Шамберию (Французка), и конєчно плащанїца пренєшена до Торину 1578. року, а 1978. була остатнїраз указана явносци.

Умберто II (бувши краль Италиї) дарує плащанїцу Ватикану 1983. року.

Вонкашня вяза

• Плаштаница. Српска википедија, sr.wikipedia.org
• Торинска плаштаница. prijateljboziji.com
• Торинско платно. www.conopljanews.net

Литература

• о. Др Рома Миз, Церковни литурґийно литурґични лексикон, бок 237.

• Словнїк руского народного язика II, Нови Сад 2017, бок 163.