Пиґмеї

Пиґмеї ниґерски племена чийо члени барз нїзкого росту ^[1] и населєни су у тропским дижджовим лєше штреднєй Африки, од Камеруну прейґ Конґа до нукашньосци бувшого Заиру. Єст и голєм єдна ґрупа населєна у Тоґоу, а то Akebou – Пиґмеї. Главни ґрупи Пиґмейох то: Bakola и Baqyeli у Южним Кaмеруну (3.700); Baka; Bedzan у штреднїм Камеруну (менєй од 1.000); Tikar; Akai и Mbenzele на сиверу Демократкей Републики Конґо; Babongo; Mbuti (Bambuti); Efe; Batva (Tva); Bangombe и Babinga у Ґабону и прейґ 150.000 „ниґерчкох“, як их часто ословюю жию ище у тропским африцким лєше.

Мено

Мено Пиґмеї (анґл. Pygmy) приходзи од геческого pugme – длань, песц, а потим до латинского як pugnus. Жридлово, то була мера за оддалєносц од ручного ставцу по локец. Зоз pugme, гвари Gotch (1995), приходзи и pugmaios, цо значи „малючки як длань“, або малючки, нє розвити. При Латинох, слово ше претворело до pygmaeus и вошло до анґлийского як pygmies и Пиґмеї до сербского. Назва з початку 14. вику означує митски и апокрифни раси нїзкого росту, а за нєшкайши африцки Пиґмеї хаснує ше аж од 19.вику.

Култура и история

История Пиґмейох слабо позната пре їх изолованосц. Заш лєм, спомина их Гомер у Илияди у 8. вику п.н.е., а познали их и стари Єгиптянє. З европским забераньом Африки почало и знїчтожованє дижджового лєса у хторим жию їх мали заєднїци. Вони ловаре и зазбероваче. Од шицких других сушедних народох розликую ше и по своїм язику. Животни вик Пиґмейох, як и Бушманох, досц кратки и ридко кеди жию вецей як 50 роки.

Лєс главне жридло поживи за пиґмейску заєднїцу. Попри ловох, за преживйованє требало зберац шицк цо ше могло поєсц, а ту спадаю маджун, овоц, печарки, коренї, термити, гушенїци, шлїмаки. Заєднїци Пиґмейох малючки, зависно од количества поживи яку понука природа. Одсутносц з дому примушовала Пиґмейох же би им дзеци ище од малючка були на алопаренталних (од allos = други + parentalis = родительски) „ґринґох“ (на стараню) старших членох дружтва, звичайно у дїда або баби, або других старших членох у валалє, подoбнє як при Мбайох, алє пре цалком други причини. При Мбайох ше дзеци давало на вихованє до других фамелийох и ридко ше их нащивйовало. При Пиґмейох беба препровадзує свойо перши три тижнї аж 40% часу на „ґринґох“ других старших людзох, а до дзевятого року хлапци вецей у дружтве хлопох як женох, та барз млади поставаю схопни ловаре.

Хлопска робота, попри ловох, тиж и ритуални активносци, резанє древа, керченє малих парцелох у лєше, зберанє меду, виробок музичних инструментох и охраньованє од нападу опасних животиньох. Же би вошли до швета одроснутих, млади леґинє преходза през обряди иницияциї, през хтори ше муша стретнуїц зоз лєсовима духами.

Литература

Atem Endaman, E., Processus de sédentarisation des Pygmées du Cameroun, cas des Baka du Canton Dja et Lele Djoum. Yaoundé : Institut des Sciences Humaines. 1980 (Avr.).
Turnbull, C. The Mbuti Pygmies : An ethnographic survey. New York. 1965
Turnbull, C. The American Journal of Psychology. University of Illinois Press. 1961

Вонкашнї вязи

Afrikan Pygmies Culture, photos and sounds Pygmies
Arhivirano 2006-12-01 na Wayback Machine-u
Pigmeji

Референци

↑ Encyclopædia Britannica: Pygmy. Britannica.com.

[1] Encyclopædia Britannica: Pygmy. Britannica.com.

[1]