Прейдз на змист

Орудиє

Материял зоз Википедиї
Neolithic_tools,_Linear_Pottery_culture,_Museum_of_Western_Bohemia,_187684
Орудиє зоз периоду Неолита, заходна Бохемия (Ческа Република)

Орудиє то поняце хторе ма вецей значеня:

Орудиє, у археолоґиї и етнолоґиї, то предмет хтори направени зоз людскима руками за окончованє одредзених роботох. У чаше 2,5 милиони рокох розвою, за їх правенє хасновани розлични материяли: камень, бакар, бронза, желєзо... Орудия спочатку були прости и универзални, односно хасновало ше их за рижни наменки. З часом поставали зложенши, односно, правело ше их так же би окончовали лєм єдну, одредзену роботу.

Перше хасновите орудиє направел чловек Homo habilis пред коло 2.5 милиони роками у Африки зоз дурканьом каменя до каменя. З природного округлого каменя, зоз моцним вдереньом, достал даскельо менши фалатки хтори хасновал за резанє (анґл. chopper) и за рижни други наменки. Найстарши орудия пренайдзени у находзискох Ґона у Етиопиї, Коби Фера у Кениї и у клисури Олдуваи у Танзаниї.

У Горватскей, найстарше пренайдзене орудиє то камени нож зоз находзиска Шандаля I, нєдалєко од Пули.

Cycladic_bronze_tools,_2800-2300_BC,_MCA,_190488
Орудиє зоз бронзового периоду
Bronze_medical_instruments,_tweezers,_another_tools,_Kanellopoulos_Museum,_225058
Рижне орудиє за медицински потреби, бронзови период

У старшим каменим периодзе, орудиє ше звичайно правело зоз фаластованьом або кресаньом каменя и то з млатком, ковадлом або зоз технїку сили поциску. Даєдни орудия ше правело зоз животиньских косцох и рогох, алє и зоз древа, а таки скоро же нєт зачувани. У раншим каменим периодзе, камень ше найвецей хасновал за правенє орудия, алє зоз применьованьом новших технїкох за обробок — брушеньом, струганьом, дзиравеньом — зявюю ше нови фурми: клїнки, длата, шекери. Дзекуюци тим технїком, орудия мали тупши и оштрейши резаци часци, так же були хасновитши при рубаню, резаню, кресаню, пилєню итд. Зоз додаваньом ручки ґу шекери и млатку, витворйовала ше моцнєйша сила вдереня.

Орудия за обробок жеми (мотики, грабелки) були правени зоз животньских рогох, а шерпи мали ручку, звичайно древену або з косци и резацей часци зоз кварцу або опсидияну (вулканскей стини). Косци були барз добри материял за правенє шидлох, иглох, лопаткох, квачкох и копийох за риболов и подобних предметох. У бакарним периодзе, зоз розвойом металурґиї, змоцнєла продукция орудия зоз бакру хаснуюци ковальску и вилївацку технїку, алє пошвидко бакар заменєла бронза пре єй лєпши прикмети. Технїка ляца у двойнїстих фурмох оможлївела вецейразове хаснованє, а зоз тим и серийну продукцию орудия, наприклад шерпох, хтори були найпродукованше орудиє у познєйшим бронзовим периодзе. У першим тисячрочу пред Христом, у Европи ше почало хасновац желєзо и теди ше зявели орудия як цо то плущки и плуг. За поєдини роботи камень заш лєм бул хасновитши, як цо то камень у млїнох або камень за брушенє и подобне.

Традицийне орудиє дефиновало валалски способ живота у прединдустрийним периодзе и було состайна часц каждого обисца. Найпростейши орудия правели сами селянє за власни потреби, а способнєйши поєдинци го правели и за себе и за других, черали медзи собу, а поднїмателє предавали на вашарох и пияцох. До традицийних валалских орудийох спадаю рижни польопривредни орудия як цо то плущки, плуги, орудия за трушенє и ровнанє жеми после ораня и шаца (брани), дерлячи, мотики рижних велькосцох и фурмох, лопати, ковани коси и шерпи за кошенє, древени видли и грабелки.

За преробок житаркох до муки хасновало ше ручни млїнчки зоз каменя, а за дробенє житаркох древени або камени ступки. У винїцох ше хасновало окремни шерпи зоз кратку ручку и узшу заокруглєну резацу часцу, а за кошенє жита коси.

Селянє знали порихтац и долїки за лапанє животиньох, мрежи за птици и дзиви животинї, клїтки зоз пруца, рижни мрежи и кончисти метални квачки за лапанє риби.

На початку 20. вику векша часц жительства знала розполагац зоз орудиями за преробок текстилних сировинох (лєну, конопи, волни). Тоти орудия то: церлїца (за тренє конопи же би ше влакна оддвоєли од паздзера), щец (за чесанє влакнох), кудзель (за предзенє нїткох, цвернох) и кросна (за тканє покровцох, мехох, золнїцох и поньвох, парткох, ручнїкох, плахтох, сламячох, керпарох, платна за рижне облєчиво).

Каждодньово ше хасновало и шекери, пили, млатки, фурови. Поєдини селянє хасновали орудия за струганє и резанє сировей скори, хасновали и мустри, ножи и клїнки за правенє простих бочкорох. У поєдиних валалох, дзе була заступена продукция керамичних предметох, селянє хасновали ручне, односно ножне колєсо.

У машинскей индустриї под орудийом подрозумюєме рижни алат.

У польопривреди орудиє то польопривредни алати.

У войску, под орудийом ше звичайно подрозумюю машини хтори ше хаснує за вируцованє проєктилох.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
  • Orudja, Hrvatska enciklopedija, Leksikografski zavod Miroslav Krleža, www.enciklopedija.hr, 2016.

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • РУСКИ ХРИСТИЯНСКИ КАЛЕНДАР, 2016. рок, боки 131. и 134