Прейдз на змист

Облєчиво

Материял зоз Википедиї
Облєчиво

Облєчиво ше состої зоз предметох хтори служа за защиту чловекового цела од рижних хвильових и других обставинох. Перши облєчива ше вирабяли зоз рижних природних материялох, як цо то скора, шерсц, лїсце и трава, а спрам антрополоґийних податкох почали ше хасновац пред од 100.000 до 500.000 роками, а пред 30.000 роками ше зявела перша игла.

История облєчива и моди

[ушориц | ушор жридло]

Першобутне єдноставне облєчиво ше зоз часом усовершовало и збогацовало зоз рижнима мустрами. Перши облєчива, од шерсци и скори, зявели ше у каменим чаше. Скора ше сушела и на єй концох ше правели дзири зоз оштрим каменьом або косцу, а потим ше през нїх удзивали пантлїки зоз скори або зоз лупи древа.

Причини облєканя

[ушориц | ушор жридло]

Подаєдни часци облєчива, окрем того же защицую цело, маю и рижни други наменки: вирабянє облєчива за релиґийни обряди, за украшованє цела (наприклад зоз скору), за прикриванє чувства ганьби, а завиша и од роботней активносци (огньогасне облєчиво). Способ облєканя условени зоз обичайом, културу, технїчним напредованьом и дружтвеним положеньом особи. Количество и файта облєчива хторе ше ноши завиши и од полу особи, фурми цела, як и од околїска пребуваня особи. Облєчиво защицує цело, обуй талпи, рукавици руки, а шапки и рижни покривки служа за защиту глави.

Найважнєйши задаток облєчива то защита цела од подлей хвилї. Людзе ше през жиму облєкаю до грубших и цеплєйших шматох, а влєцє до ценших; през жиму ше ноша грубши, цмейши шмати пре защиту од мразу, а влєцє ценши и блядши хтори нє упиваю слунково зарї, односно одбиваю цеплоту.

Файти облєчива

[ушориц | ушор жридло]
  • Покривки за главу: фитюла, шапка, калап, хусточка, шал, чепец...
  • Горнє облєчиво: кошуля, триков, лайбик,...
  • Споднє облєчиво: ґачки, маїчка з ременчками, брушлїк, пижама...
  • Лєтне облєчиво: маїчка з краткима рукавами, кратки панталонки...
  • Жимске облєчиво: якна, капут, бунда...

Рециклoванє

[ушориц | ушор жридло]

Хасноване або зношене облєчиво ше може вихасновац за виробок плахтох за посцель, керпарох, тепихох, фатьолох и других предметох, а може буц рецикловане и до паперу. У заходним дружтве облєчиво ше часто руца до шмеца, дава ше до добродзечних прилогох (хаснуюци шкатули за облєчиво), предава ше на пияцох и онлайн предавальньох. Хасноване облєчиво ше, тиж, зазберує у векших количествох, пребера и посила далєй на хаснованє худобному жительству. Ґлобално, хасноване облєчиво ма вредносц коло 4 милиярди америцки долари[1], а ЗАД найвекши вивожнїк такого облєчива у вредносци од 575 милиони америцки долари. Иснує велька застараносц у поглядзе на период тирваня облєчива продукованого зоз штучних материялох. За розлику од облєчива зоз природних материялох, походзенє штучних материялох нє мож обновиц и нє биорозкладаюци су[2].

Дакеди ше звишок инвентара облєчива знїщує, лєм прето же би ше зачувал бренд.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. „No One Wants Your Used Clothes Anymore” Bloomberg, 15.01.2018.
  2. The Textile Materials Eco Battle Between Natural and Synthetic Fabrics SWEATSHIRTSTATION.COM