Прейдз на змист

Нотни систем

Материял зоз Википедиї

Нотни систем — систем у хторим паралелни горизонтални линиї за записованє звукох односно тонох зоз окремнима знаками хтори ше волаю — ноти.

Нотни (або линийни) систем зоз штирома линиями представел и предложел Ґвидо зоз Ареца у 11. вику.

Нотни линиї ше хасную у нотациї заходней музики од 10. вику. Оможлївйовали прецизни тон неумох, хтори ше теди хасновали а без ясних препознатлївих ознакох висини тона (адиястематски неуми).

На початку ше хасновало лєм єдна або два линиї, а полсе  як  Ґвидо зоз Ареца преширел на три и штири линиї у интервалох терци коло 1025. року, поступно ше устаємнєл систем зоз пейц линийох хтори ше и нєшка хаснує. Хорска нотация зоз штирома линиями хтора ше хаснує за монофони мелодиї од 12. вику почасово ше хаснує и нєшка.

Сучасна пракса

[ушориц | ушор жридло]
5. линиї и 4 пражнїни

Нотни систем подрозумює применьованє елементох музичней нотациї. У сучасней пракси ше хаснує нотни систем хтори ма пейц главни линиї и штири пражнїни, хтори ше находза помедзи линиї. Додаваю ше потребни кратки смужки над и под нотни систем такв. помоцнїци. На тот способ ше нотни-линийов систем преширює же би ше до ньго могло уписац вельо вецей ноти. Ноти ше пишу на линиї, и до пражнїнох, а тиж под першу линию и над пияту линию, док висши и нїзши ноти вимагаю хаснованє помоцних смужкох-помоцнїцох.[1] Тиж и ключ, тактову ознаку (смужку)-тактовку, ознаки за файту такта, знаки алтерациї, односно пред'знаки-ацидентали, паузи итд.

Типична партитура за клавир зоз габасту аколаду на початку двох линийних системох.

За записованє музики за хтору потребно вецей нотни системи (за полифону музику, оркестерску, камерну, хорску, композицийни записи за клавир, гарфу , орґулї, гармонику хаснує ше знак аколада. Аколада ше ище наволує велька тактовка. То заградзенє на початку вецей нотних/линийних системох. Заградзенє може буц просте, угласте лєбо габасте (фиґуралне).

Аколада хтора повязує три линийни системи

Тиж значне надпомнуц же аколади можу повязовац у партитури вецей линийни системи за исти ґрупи инструментох. Напр. аколада може залапиц шицки смиково иструнети (од виолини I и II, виола, виолончело, контрабас), тиж на исти способ дуйни инстурменти, окреме аколада ше хаснує и залапює штири линийни системи за хор (сопран, алт, тенор, бас) итд.

Почитац ище:

[ушориц | ушор жридло]

Вонкашня вяза

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. music dictionary : musical symbols www.dolmetsch.com