Нотни систем

Нотни систем — систем у хторим паралелни горизонтални линиї за записованє звукох односно тонох зоз окремнима знаками хтори ше волаю — ноти.
Историят
[ушориц | ушор жридло]Нотни (або линийни) систем зоз штирома линиями представел и предложел Ґвидо зоз Ареца у 11. вику.

Нотни линиї ше хасную у нотациї заходней музики од 10. вику. Оможлївйовали прецизни тон неумох, хтори ше теди хасновали а без ясних препознатлївих ознакох висини тона (адиястематски неуми).
На початку ше хасновало лєм єдна або два линиї, а полсе як Ґвидо зоз Ареца преширел на три и штири линиї у интервалох терци коло 1025. року, поступно ше устаємнєл систем зоз пейц линийох хтори ше и нєшка хаснує. Хорска нотация зоз штирома линиями хтора ше хаснує за монофони мелодиї од 12. вику почасово ше хаснує и нєшка.
Сучасна пракса
[ушориц | ушор жридло]
Нотни систем подрозумює применьованє елементох музичней нотациї. У сучасней пракси ше хаснує нотни систем хтори ма пейц главни линиї и штири пражнїни, хтори ше находза помедзи линиї. Додаваю ше потребни кратки смужки над и под нотни систем такв. помоцнїци. На тот способ ше нотни-линийов систем преширює же би ше до ньго могло уписац вельо вецей ноти. Ноти ше пишу на линиї, и до пражнїнох, а тиж под першу линию и над пияту линию, док висши и нїзши ноти вимагаю хаснованє помоцних смужкох-помоцнїцох.[1] Тиж и ключ, тактову ознаку (смужку)-тактовку, ознаки за файту такта, знаки алтерациї, односно пред'знаки-ацидентали, паузи итд.
За записованє музики за хтору потребно вецей нотни системи (за полифону музику, оркестерску, камерну, хорску, композицийни записи за клавир, гарфу , орґулї, гармонику хаснує ше знак аколада. Аколада ше ище наволує велька тактовка. То заградзенє на початку вецей нотних/линийних системох. Заградзенє може буц просте, угласте лєбо габасте (фиґуралне).

Тиж значне надпомнуц же аколади можу повязовац у партитури вецей линийни системи за исти ґрупи инструментох. Напр. аколада може залапиц шицки смиково иструнети (од виолини I и II, виола, виолончело, контрабас), тиж на исти способ дуйни инстурменти, окреме аколада ше хаснує и залапює штири линийни системи за хор (сопран, алт, тенор, бас) итд.
Почитац ище:
[ушориц | ушор жридло]Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Нотни-линийни систем
-
Два линийни системи найчастейше за клавир
-
Габаста аколада за два линийни системи
-
Аколада-угласта за два линийни системи
-
Нотация на 4 линийох за григориянски шпив Kiriye
-
Мелодия у линийней системи зоз записанима нотацийнима елементами (ключ, тактова мера)
Вонкашня вяза
[ушориц | ушор жридло]- staff Нотни систем, www.merriam-webster.com
- Violinski ključ linijski sistem youtube.com
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ music dictionary : musical symbols www.dolmetsch.com