Нота

Слово нота (множ. ноти) походзи зоз латинскгого язика (nota и значи ,,знак”). У музики нота (франц. и анґл. note)^[1] то знак/знаки зоз хторим ше зазначую тони до линийовей системи (пейц линиї). Нота то єдна зоз основних знакох сучасней музичней нотациї. У линийовей системи з помоцу нотного ключа (виолински, бас ключ, алт и други) одредзує ше место ноти, єй висину, тирванє и єй мено.

$\relative c' { c1 d1 e1 f1 g1 a1 b1 c1 b1 a1 g1 f1 e1 d1 c1 } \layout { \context { \Staff \remove Time_signature_engraver \remove Bar_engraver } } \midi { \tempo 1 = 120 }$

Випатрунок ноти и єй часци

♦ глава ноти (нотна глава) (на илустрациї ч. 3)

♦ шия ноти (нотна шия) (на илустрациї ч. 2)

♦ заставка (на илустрациї ч. 1)

▶ Нота ше сосотої зоз:

1. округлей лєбо елипсовей/вайцастей нотней глави хтора ше у зависносци од нотней вредносци може зачарнїц.

2. вертикалней смужки, такв. нотна шия хтора ше додава у зависносци од нотней вреднсоци и єй места у линийней системи, на прави лєбо лїви бок нотней глави.

▶ Нотна шия ше пише :

по ноту а¹ зоз правого боку на висше /до горе (приклад на правим боку).

од ноти h¹ зоз лївого боку на нїжей.

▶3. Заставка ше пише:

Заставка на верху нотней шиї (лєбо вецей їх, у зависносци од нотних вредносцох (на осмини, шеснасцини, трицецдвойки итд.)).

Розлични нотни вредносци

Форма ноти ( итд.) одредзує нотну вредносц т. є. тирванє тона ^[2] . Найдлугши тон по тирваню у нєшкайшей нотациї означує ше зоз знаком и вола ше цала нота. Зоз єй дзелєньом доставаме менши нотни вредносци як цо указує илустрация на правим боку:^[3]

Нота	Пауза	Мено ноти по тирваню
		цала нота, 1
		половка ноти, 1/2
		штврцина ноти, 1/4
		осмина ноти, 1/8
		шеснастина ноти, 1/16
		трицецдвоїна ноти, 1/32
		шeйдзешатштварцина ноти, 1/64
		стодвацецосмина ноти, 1/128

Вариянти записованя ноти бревис (тирва два цали ноти)

Ґрупованє нотних вредносцох

Пре преглядносц и швидше записованє нотох, вецей ноти скапчуєме, (ґрупуєме) зоз такв. смужку-ребром (ридше греда). Илустрация скапчованя двох и вецей нотох у линийней системи: осмини, шеснацини

Поступок скапчованя ґрупи нотох зоз заєднїцким ребром-смужку, место виписованя заставкох за кажду ноту окреме, можлїве лєм зоз ґрупу нотох хтори по вредносци менши од штварцини ноти.

У вокалней музики дзе у партитури под нотами записани слова (текст) тото правило нє важаце, окрем кед ше зявює мелизем (на єден склад два лєбо вецей ноти). То значи же у вокалней музики зоз записаним текстом под нотами, осмини и шеснастини ноти треба же би були записани зоз заставками.

Предлужованє нотней вредносци

Кажду нотну вредносц, та и осминску и менши ноти ^[4] мож предлужиц зоз:

точку споза нотней глави на исти способ мож предлужиц и паузу,

луком хтори скапчує два исти ноти по висини, алє можу буц розличних тирваньох

корону (фермата) записану над лєбо под ноту

Повисшени, знїжени и розришени ноти

Кажду ноту можеме повисшиц, знїжиц лєбо розришовац з помоцу знакох хтори ше у теориї музики наволую пред'занки лєбо акциденти.

	Знїжовачка (♭) знак зоз хторим знїжуєме ноту за полутон, (серб. полуступен)
	Повисшовачка (♯) знак зоз хторим повисшуєме ноту за полутон (серб. полуступен)
	Розришовачка (♮) знак хтори понїщує (розришує) важносц предходней написаней повисшовачки лєбо знїжовачки.
	Двойнїсто (дупло ♭♭) знїжена нота
	Двойнїсто (дупло) повисшена нота - означує ше зоз „х” (икс)

Пред'знаки хтори ше находза у цеку композициї вше ше пишу точно опрез нотох (на линиї, и у пражнїни (то простор медзи линиями), опрез помоцней линиї лєбо помедзи два помоцни линиї алє вше опрез ноти).

У музичней литератури и пракси ше зявюю и двойнїсто (дупло) повисшени, знїжени тони и розришени тони. Кед ше двойнїсто повисшує тон опрез одредзеней ноти пише ше знак « x » (икс) место двох повисшовачкох. Кед ше двойнїсто знїжує тон опрез ноти пишу ше два знаки за знїжованє (♭♭), тиж так и за розришованє тонох (♮♮).

Мена нотох по висини и звукови приклад

Кажди тон oдносно нота ма свою позицию (место) у линийней системи и у зависносци места дзе ше находзи (линия, пражнїна) и спрам музичного ключа (виолински, бас, алт, ключ ...) нота ма свойо мено.^[5]

Ноти –знаки за одредзени тон маю 7 розлични мена а меную ше зоз:

♦ абецеднима менами (склади) C, D, E, F, G, A, H (чита ше це, де, е, еф, ґе, а, ха) шлїдуюца нота „C“ („до“) ше понавя, и зоз

♦ солмизацийнима менами (склади) До, ре, ми, фа, со, ла, си шлїдуюца нота „до" ше понавя.

$\relative c' { c1 d1 e1 f1 g1 a1 b1 c1 b1 a1 g1 f1 e1 d1 c1 } \layout { \context { \Staff \remove Time_signature_engraver \remove Bar_engraver } } \midi { \tempo 1 = 120 }$

Ґалерия

На початку линийней системи вше записани єден або вецей нотни ключи (виолонски и бас ключ, алт и под.) аж после нїх ше записує ноти
Илустрация випатрунка нотох и подзелєнє цалей ноти на менши нотни вредносци и їх паузи
Подзелєнє Цалей ноти на менши нотни вредносци записани зоз заставками
Подзелєнє цалей ноти на менши вредносци: осмини, шеснасцини) записани зоз ребром)
На трецей линиї у линийней системи ноти мож записовац так же би нотна смужка (шия) стала обрацена и на висше и на нїжей
Точки у музичней нотциї хтори стоя за ноту значни за предлужованє тирваня нотох
Повишовачка- знак хтори ноту повисшує за полутон нависше
Знїжовачка знак хтори ноту знїгує за полутон нанїжей
Знїжовачка знак хтори понїщує -розришує повисшену або знїжену ноту (враца их на природну-нормалну ноту)
Мена нотох записани зоз абецедну азбуку
Приклад у линийней системи записаней повисшеней, знїженей и розришеней ноти
Випатрунок композициї зоз правилним записом нотох: нотни ключи, ознака за такт, ноти зоз заставку, ноти зоз ребром, паузи, лук тирваня, ноти з точку

Вонкашня вяза

Цо то нота? на сербским язику
В. Вахромеев. Элементарная теория музыки. — Московская типография № 6, 1961. — С. 19—34. — 255 с.
Time Signature Chart MyMusicTheory
Ноти по тирваню Видео илустрация, (язик анґлийски) youtube.com
Gerou, Tom; Lusk, Linda (1996). Essential Dictionary of Music Notation. Alfred Music. p. 49. ISBN 0-88284-768-6.
Rudiments and Theory of Music Associated Board of the Royal Schools of Music, London 1958. I,33 and III,25. The former shows both rest forms without distinction, the latter the "old" form only. The book was the standard theory manual in the UK up until at least 1975. The "old" form was taught as a manuscript variant of the printed form.
NAUČITE NOTE UZ NARODNU MUZIKU Ep.1 (Uvod i osnovna teorije muizke) youtube.com

Референци

↑ Марко Тајчевић Основи теорије музике
↑ Р. Лазић - В.Перочић Основи теорије музике
↑ Ноти по тирваню Нотни вредносци, видео приказ (язик анґлийски), youtube.com
↑ Радивој Лазић Школа за калринет Учим кларинет
↑ UNLP at the C@merata Task: Question Answering on Musical Scores ACM Wayback Machine

[1] Марко Тајчевић Основи теорије музике

[2] Р. Лазић - В.Перочић Основи теорије музике

[3] Ноти по тирваню Нотни вредносци, видео приказ (язик анґлийски), youtube.com

[4] Радивој Лазић Школа за калринет Учим кларинет

[5] UNLP at the C@merata Task: Question Answering on Musical Scores ACM Wayback Machine

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]