Прейдз на змист

Нони

Материял зоз Википедиї
Нони
Наукова класификация
ЦарствоPlantae
КладусTracheopytes
КладусAngiospermae
КладусEudicotidae
КладусAsterids
РядGentianales
ФамилияRubiaceae
РодMorinda
ФайтаM.citrifolia
Биномне мено
Morinda citrifolia
Linnaeus

Нони (лат. Morinda Citrifolia зоз фамилиї Rubiaceae) ше у народней медицини хаснує вецей як 2000 роки. То жимжелєне стебло котре рошнє на островох у Цихим океану, у Австралиї и Индиї. То єдно з найзначнєйших жридлох традицийних лїкох медзи жительством Цихого океана.[1]

Тота окремна овоц за єдзенє дозрева 8 мешаци под тропским слунком, а найлєпше рошнє на нєзаґадзеней жеми вулканского походзеня. Структура єй месната або у форми ґелу, ма дакус горкави смак. Дозрети нони ма барз нєприємни пах и смак. Постої у народзе зоз тих крайох присловка котра гутори же нони наисце хасную лєм хори людзе бо здрави чловек нє може церпиц його нєприємни смак. Овоц лєгка за жалудок, гоч є нє смачна. Може ше пририхтац за єдзенє як сирови або варени, алє є заш лєм найсмачнєйши як сок.[2]

Нони ше спочатку хасновал як лїк за хороти скори. Нєшка ше виглєдує його дїйство на вельке число хоротох, напр. кашель, цукрову хороту, хороти печинки, заднутосц, астму, артритис, рак, прехладу, ґрипу итд. Зоз нония ше хаснує лїсце, плод, стебло и корень, значи цала рошлїна. Нєшка ша найчастейше предава овоцов сок котри ше достава зоз плода, а окрем як сок, можеме го хасновац и у форми кремох, таблетох, облогох, чайох и тоникох.

Нони процив тумора

[ушориц | ушор жридло]

Други значни елемент нония то демнакантал. Вон ма єдну файту улоги надпатрача при дзелєню клїтинкох и нє допущує же би ше дзелєнє клїтинкох вимкло контроли. Понеже ма улогу у вибудови оптималного уровню Т- и Б- клїтинкох, як и охранєбних и лимфних клїтинкох, на тот способ олєгчує роботу имунолоґийного систему котри так способни надвладац хороту. Дзекуюци демнаканталу, нони барз добре охранює од зявеня малиґних вироснуцох, односно спомалшує рост туморох котри уж исную. Дзекуюци адаптоґеному дїйству у можлївосци є нормализовац роботу клїтинкох котри нєправилно робя. Порядне хаснованє нония вельо подпомага ефикасней охрани од туморох.

Процив депресиї и запалєньох

[ушориц | ушор жридло]

Ксеронин и проксеронин маю надзвичайне антидепресивне дїйство. Тоти материї пошвидшую вилучованє ендорфина, чийо ошлєбодзованє приводзи до злєпшаня розположеня. Окрем того зменшую вичерпююци болї котри ше зявюю при запалєню ставцох, а з тим нє виволую зависносц. Ксеронин порушує у орґанизму механїзем защити од запалєньох, а тиж так звекшує одпорносц на бактериї и вируси. Прето ше нони препоручує шицким котри часто охорюю од инфекцийох горнїх дихацих преходох.

Квиток Нони овоци

Нони при вежбаню

[ушориц | ушор жридло]

Дзекуюци тому же у себе ма вельо аминоквашнїни котри подпомагаю розвой мишицох, нони барз добри за шицких котри ше занїмаю з даяку файту спорта. Тото дїйство найбаржей обачиц кед ше порядно тренира. Попри того ма и окремни єдинєня котри поспишую прецек материйох медзи клїтинками и на тот способ маю реґенеративне дїйство.

Процив кардиоваскуларних охореньох и за квалитетни сон

[ушориц | ушор жридло]

Скополетин потримує функцию щитного шлїжнїка, звекшує уровень серотонина и мелатонина у орґанизме и так нє дошлєбодзує пременки розположеня, односно ма дїйство на способносц прилагодзованя дньовим пременком и реґулує сон. Нони оможлївює опущованє артерийох, и так ма значну улогу у зменшованю високого кревового прициску котри пошлїдок напнутосци и стресу. Дїйствує на лєгчейше прецеканє креви и зменшує можлївосц єй стиданя, зоз чим охранює орґанизем од инфаркту и вилїву креви на мозок. Зоз своїм антиоксидативним дїйством твори охрану од оксидациї LDL-холестерола, цо значи же значно доприноши превенциї од кардиоваскуларних охореньох.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Nelson, SC (2006-04-01). „Species Profiles for Pacific Island Agroforestry: Morinda citrifolia (noni)”. Traditional Tree Initiative.
  2. Morinda citrifolia L Flora of China (eFloras). Missouri Botanical Garden, St. Louis, MO & Harvard University Herbaria, Cambridge, MA. Retrieved 12 May 2024.