Нация

Нация (лат. nacio / родзенє) то вецейзначне политичне поняце зоз хторим ше у зависносци од контекста хаснованя можу означовац розлични файти людских заєднїцох. У политичней теориї и пракси розликую ше два основни файти нацийох, як окремних народних заєднїцох чиїх припаднїкох повязує заєднїцка етнїчна або державна припадносц. По тей основи, нациї можу буц етнїчни або политични.

Политична нация то народна заєднїца чиїх припаднїкох повязує заєднїцке державянство, а етнїчна нация представя народну заєднїцу чиїх припаднїкох повязує заєднїцки етницитет. По тей основи, кажда особа хтора ма державянство даєдней держави, а источасно кед ма и свой власни етнїчни идентитет, вона з тим источасно ма и двойнїсту националносц: по основу державянства припада до политичней нациї власней держави, а по основу етницитета припада до своєй матичней етнїчней нациї. Наприклад, кажди Серб хтори, наприклад, и державян Зєдинєних Америцких Державох вон, источасно, и припаднїк америцкей политичней нациї по основу свойого державянства, алє є и припаднїк сербскей етнїчней нациї по основи свойого етницитета.

У прешлосци поняце нациї хасноване з розличнима значенями, а його сучасне хаснованє тиж вецейзначне, цо завиши нє лєм од контекста хаснованя алє и од язичних и поняцових конвенцийох хтори на моци у розличних штредкох. Так, наприклад, на ширшим подручу анґлийского язика у заходней Европи и Сиверней Америки узвичаєне же би ше слово нация примарно хасновало як ознака за политичну нацию, хтору творя шицки гражданє єдней держави, а у восточней Европи узвичаєне же би ше поняце нациї примарно вязало за концепт етнїчней нациї.

Историйне конституованє сучасних политичних нацийох подрозумює витворйованє одлучуюцого крочая, односно етапи, у розвою народа, хтора ше манифестує у твореню держави. Конституована политична нация ма власну державу хтора вираз националного суверенитета а, источасно, и ґаранция обстанка и розвою, зоз свою власну територию, зоз систему политичних институцийох и з националнима установами у шицких обласцох дружтвеного живота. И попри того, нация нє идентична зоз дружтвом и по правилу нє прекрочує рамики политичного порядку, як основного дїлокругу националней держави. На другим боку, етнїчни концепт нациї превозиходзи гранїци матичней держави и повязує шицких людзох хтори маю заєднїцке етнїчне походзенє, заєднїцки язик, историйне нашлїдство и културни вредносци.

Литература

• Abazović, Dino (2006). Za naciju i Boga: Sociološko određenje religijskog nacionalizma. Sarajevo: Magistrat.

• Abazović, Dino (2010). „Religijski nacionalizam na Zapadnom Balkanu”. Iščekujući Evropsku uniju: Stabilizacija međuetničkih i međureligijskih odnosa na Zapadnom Balkanu (PDF). 1. Beograd: Beogradska otvorena škola. стр. 13—23.

• Бељинац, Никола (2013). „Патриотска приврженост за плурална друштва од либералног национализма ка уставном патриотизму” (PDF). Синтезис. 5 (1): 101—119. Архивирано из оригинала (PDF) 19. 08. 2019. г. Приступљено 09. 06. 2019.

• Бодрожић, Ђуро (2012). „Нација на западу: Порекло и суштина западноевропског национализма” (PDF). Политичка ревија. 31 (1): 81—96.

• Vrcan, Srđan (2006). Nacija, nacionalizam, moderna država: Između etnonacionalizma, liberalnog i kulturnog nacionalizma ili građanske nacije i postnacionalnih konstalacija (PDF). Zagreb: Golden marketing.

• Vuković-Ćalasan, Danijela (2011). Nacionalni identitet i globalizacija. Beograd: Udruženje za političke nauke Srbije.

• Гелнер, Ернест (1997). Нације и национализам. Нови Сад: Матица српска.

• Zgodić, Esad (2008). Ideja bosanske nacije i druge teme. Sarajevo: Zalihica.

• Јеротић, Владета (1995). Вера и нација (1. изд.). Београд: Терсит.

• Миљковић-Матић, Јелена (2007). „О етничкој и грађанској компоненти појма нације”. Политичка ревија. 14 (2-4): 871—879.

• Нилсен, Кај (2001). „Културни национализам, ни етнички, ни грађански”. Нова српска политичка мисао. 8: 143—154.

• Perica, Vjekoslav (2002). Balkan Idols: Religion and Nationalism in Yugoslav States. New York: Oxford University Press.

• Smit, Antoni D. (1998). Nacionalni identitet. Beograd: Čigoja štampa.

• Stupar, Milorad (1997). „O pojmu građanina - nacionalizam vs. kosmopolitizam”. Filozofija i društvo: Zbornik radova. 11: 23—40.

• Hobsbaum, Erik (1996). Nacije i nacionalizam od 1780: Program, mit, stvarnost. Beograd: Filip Višnjić.

• Šuvar, Stipe (1986). Svi naši nacionalizmi. Valjevo: Milić Rakić.

Вонкашнї вязи

• Category:Nations Нација на Викимедијиној остави.

• Hrvatska enciklopedija: Nacija