Национални парк Улуру-Ката Т'юта

Национални парк Улуру – Ката Т'юта Uluru-Kata Tjuta National Park
Урядово мено	Uluru-Kata Tjuta National Park
Место	Сиверна обласц Австралиї, Петерман
Найблїзше место	Джулара
Координати	25°18′44″С, 131°01′07″И
Поверхносц	1,333.72 km2
Основани	23 January 1958
Унеско лїстина шветовей културней скарбнїци
Упис	1987. рок
Критериюм	V, VI (култура), VII, VIII (природа)
Веб-сайт	website

Национални парк Улуру – Ката Т'юта находзи ше у федералней сиверней обласци Австралиї, 1431 км южнєйше од Дарвину, а на Унескову лїстину шветовей културней скарбнїци є уписани 1987. року.

История

Парк основани 1958. року на поверхносци 1.326 км2, а состої ше зоз найвекшого меґалиту (камени блок без малтеру) на швеце - Улуру и векшого числа менших камених блокох Ката Т'юта на основи хторих наволани тот национални парк. Тоти стини представяю вирски толкованя єдней з найстарших людских заєднїцох. Велька заєднїца племенох хтори жию коло парку вери до Т'юкурпи хтора представя период кед їх предки (митолоґийни божества, источашнє людзе и животинї и рошлїни), жили на жеми и творели природу, рики, гори и пустинї, флору и фауну. Национални парк за жительство представя їх културне нашлїдство.

Клима и рочни часци

У националним парку рочни штреднї паданя 307,7 мм. Найвисша зазначена температура воднє 45°Ц влєце, а найнїзша ноцна -5° Ц, и то вжиме. На перши попатрунок околїско централней Австралиї випатра нємилосердне и бездушне, алє ту заш лєм панує зложена екосистема полна живота.

Рошлїни и животинї ше прилагодзели ґу таким чежким условийом, так же тото подруче дом даєдним найнєобичнєйшим файтом флори и фауни на жеми. Даєдни з нїх представяли богате жридло поживи и лїковитих мишанїнох за локални заєднїци Абориджинох.

Абориджини препознаваю шейсц рочни часци:

• Пирякати (авґуст/септембер) – Период розмножованя животиньох и квитнуца рошлїнох хтори хасную як поживу

• Вияринґпаи (октобер/новембер) – Период моцней горучави кед поживи єст наисце мало

• Итаню (януар/фебруар) – Период нєпогоди

• Ванит'юнкупаи (марец) – Жимнєйши период

• Т'юнталпа (април/май) – Хмари приходза зоз югу

• Вари (юний/юлий) – Жимни период зоз раншима мразами

Флора и фауна

У слабей веґетациї парку жию 22 файти автохтоних цицарох: динґо, червени кенґур, скочимиша (цицар глодар зоз длугокима заднїма ногами з помоцу хторих скака подобнє як кенґур), даскельо файти пергачох и други, алє и даскельо увежени файти: ґамила, лїшка, домашня миша и польски заяц. У парку жию и вецей як 150 файти птицох, алє и 5 файти австралийских шмикачох. Векшина рошлїнох хтори рошню у националним парку ридки файти и ендемични, а даєдни файти хтори рошню и у других часцох Австралиї у тим парку су загрожени.

Еколоґия

Национални парк спада до найзначнєйших шветових екосистемох сушних подручох. Як резерват биосфери, у рамикох Унесковей програми Чловек и биосфера, придружує ше ґу ґрупи найменєй 11 других резерватох у Австралиї и медзинародней мрежи хторим циль очуванє главних типох екосистеми на планети Жеми.

Управа парку

Зоз националним парком Улуру – Ката Т'юта управя народ Ананґу (заєднїцка назва за вецей ґрупи Абориджинох хтори жию на ширшим подручу тей часци Австралиї). За тот народ камена гора Улуру (стара назва Ayers Rock) святе место, нєшка и национални символ, а тиж так представя и єден з найтаїнственших и найинтересантнєйших ґеолоґийних феноменох на швеце. Приступ и фотоґрафованє того и околних святих местох забранєни. Тот камени брег настал пред 500 милиони роками, високи є 240 метери и ма обсяг коло 10 км зоз велїма пещерами и дзирами при дну. З одлуку управи, рушанє туристох ше огранїчує на подруче єдней драги коло Улуру, єдней пещери и пендранє на верх тей гори. На тей драги єст одредзени места за паркованє превозкох, так же розпатрац природу мож лєм на тих местох. Правила справованя барз строги, а за нєпочитованє ше вирека високи пенєжни кари. Забранєни науково виглєдованя и бранє материялу зоз тла. Уход дошлєбодзени ґрупи людзох у хторей єст лєм до 15 особи.

Найважнєйше туристичне место Джулара (Yulara), а збудоване є як база за нащивительох националного парку. Оддалєне є 20 км од шветово познатого монолиту Улуру и наменєне є як центер зоз подполну услугу туристом.

Ґалерия

• 
  Гора Улуру
• 
  Попатрунок зоз воздуху на Улуру
• 
  Рисунки Абориджинох
• 
  Шематски приказ ґеолоґийно повазаних стинох Улуру и Ката Т′юта
• 
  Гора Ката Т′юта

Литература

• Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 360—363

Вонкашнї вязи

• Opis parka i njegove znamenitosti, australien-info.com