Прейдз на змист

Национални парк Серенґети

Материял зоз Википедиї
Национални парк Серенґети
Serengeti National Park, Hifadhi ya Serengeti
Шветове нашлїдство Унеска
Урядово меноНационални парк Серенгети
МестоСеренґети, Танзания, Мапа, Simiyu Region, Таnzania
Координати2° 24′ Ј; 34° 36′ И
Поверхносц1.476.300 ha (1,5891×1011 sq ft)
Критериюмприродни: vii, x
Рeференца156
Упис1981. (5. схадзка)
Веб-сайт156

Национални парк Серенґети, поверхносци од 14 763 км2, ше находзи у обласци Серенґети у Танзаниї, у восточней Африки.[1] Найпознатши є по рочней селїдби вецей як милион ґнуох и коло 200 тисячи зеброх.

Национални парк нє познати лєм по селїдби ґнуох и зеброх, алє и меншей популациї Томсоновей ґазели и африцкей антилопи.[2] Сезонска миґрация условиє за отриманє на тих просторох. У сушним периодзе, животинї напущую сухи пасовиска, преходза и до 190 км през ровнїну Серенґети и пренаходза поживу у стаємних ричних цекох. После одредзеного часу ше врацаю одкаль рушели. У парку ше находзи и дом найвекшей популациї лєвох у Африки.

История

[ушориц | ушор жридло]

Масаї народ вецей як 200 роки на тих просторох напасал статок док нє пришли европски виглєдоваче и колонизовали тоти краї. Назва Серенґети походзи зоз язика того народу, а означує „безконєчна ровнїна” або „обласц хтора ше нєпреривно руша”.[3][4] Оскар Бауман,[5] нємецки ґеоґраф и виглєдовач, пришол на тото подруче 1892. року и забил три носороґи. Перши британски виглєдовач бул Едвард Вайт хтори зоз свою ґрупу забил 50 лєви. Лови на лєви загрожели популацию лєвох, так же Британци 1921. року основали резерват на часци тей териториї, 1929. року на цалей поверхносци и конєчно 1951. року основани национални парк.[6] При снованю националного парку Серенґети, колониялни власци принєсли контраверзну одлуку же би преселєли автохтони народ Масаї до сушедней обласци Нґоронґоро. Серенґети найстарши национални парк у Танзаниї и нащивює го вельке число сафари туристох.

Ґеоґрафия

[ушориц | ушор жридло]
Бариади, Танзания

Поверхносц парку Серенґети од 14 763 км2 облапя пажици, савани, лєсово предїли коло рикох и предїли зоз черяками. Парк ше находзи у сиверней часци Танзаниї на гранїци зоз Кению и надалєй ше пресцера у держави Кениї, у обласци Масаи Мара. Юговосточно од Серенґети парку ше находзи защицене подруче Нґоронґоро. Насельованє нє допущене у националним парку, алє ше ту находзи лєм виглєдовацке населєнє Серонера у хторим ше находзи шедзиско управи националного парку, даскельо готели и авионска писта.

Животиньски швет

[ушориц | ушор жридло]

Року 2005. национални парк Серенґети и резерват Масаи Мара формовали „єдинку за очуванє лєвох”.[7]Вецей як 3 000 лєви жию у тей екосистеми.[8] Число популациї африцкого леопарда ше преценює на 5,41 єдинки на 100 км2 у сухим периодзе.[9]

Число африцких слонох нєшка на завидним уровню. Пре нєдопущене ловенє, число слонох ше рушало коло 5 000 по 2014. рок.[10] Популация африцкей бияли ше зменшала медзи 1976. и 1996. роком пре нєдопущене ловенє, алє ше з часом, по 2008. звекшала на 28 524 єдинки.[11] Число чарного носороґа було зменшане на 10 пре нєдопущене ловенє 80-их рокох XX вику, а нєшка их єст кус менєй як 70.

Тоти пейц животинї ше окреме видвиюю як окремни плєн ловаром.

Лєв мужяк, долїна Серонера, Серенґети, Танзания

Окрем тих, у националним парку Серенґети жию и велї други животинї, медзи хторима: ґепард, ґазела, гиєна, павиян, жирафа, коло 500 файти птицох як цо то ной итд.

Администрация и защита

[ушориц | ушор жридло]

Орґанизация зєдинєних нацийох за образованє, науку и културу наведла национални парк Серенґети як подруче шветовей културней скарбнїци. Подручу додзелєна катеґория II защицених подручох по стандардох МУЗП, цо значи же зоз тим подручом треба управяц пре очуванє екосистеми або пре еколоґойни процеси.[12]

Административне цело за шицки парки у Танзаниї то Управа за национални парки Танзаниї. Майлс Тарнер бул єден з перших чуварох дзивини у парку и заслужни є за огранїчованє ловеня без дозволи.[13]

Опасносци

[ушориц | ушор жридло]

Єст велї причини прецо ше меня екосистема националного парку. Єдна зоз причинох то керченє лєсох хторе пременєло гидролоґию рики Мари, потим рижни рошлїни хтори ше барз швидко ширя, а хтори увежени до националного парку тиж представяю опасносц за други рошлїни. Виглєдованє зоз 1996. року преценює же популация жительох у заходних часцох парку рошнє до 4 проценти рочнє. Зоз тим рошнє и число статку, а на тот способ ше звекшує и поверхносц за напасанє и польопривреду. Спрам студиї Шветового центру за провадзенє очуваня зоз 2001. року, преценює ше же ше кажди рок забиє без дозволи коло 200 000 животинї.

Ґалерия

[ушориц | ушор жридло]
  • Племе Масаи дочекує туристох у свїм валалє у Националним парку Серенґети, Танзания.
    Племе Масаи дочекує туристох у свїм валалє у Националним парку Серенґети, Танзания.
  • Розпатранє брега Ниаруборо, централни Серенґети
    Розпатранє брега Ниаруборо, централни Серенґети
  • Камп Нґири (Камион и колїба за варенє у кампу) Национални парк Серенети, Танзания
    Камп Нґири (Камион и колїба за варенє у кампу) Национални парк Серенети, Танзания
  • Рика у Серенґети
    Рика у Серенґети
  • Пейзаж Серенґетия
    Пейзаж Серенґетия
  • Пантер (леопард) Сенґети, Танзания
    Пантер (леопард) Сенґети, Танзания

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 90—93

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
Национални парк Серенґети на Викимедиї

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. ↑ „Black rhino dies aged 43 in Tanzania's Serengeti National Park-Xinhua”. english.news.cn. Приступљено 03.06.2026..
  2. ↑ Sinclair, Anthony Ronald Entrican (1995). Serengeti II: Dynamics, Management, and Conservation of an Ecosystem. University of Chicago Press. стр. 15.
  3. ↑ Poole, R. M. (2012).„Heartbreak on the Serengeti (continued)”. National Geographic Magazine. Архивирано из оригинала 29. 6. 2012. г. Приступљено 03.06.2026..
  4. ↑ „Serengeti National Park – Kalama Safaris” (на језику: енглески). Приступљено 3.06.2026.
  5. ↑ Dr. Oscar Baumann, Приступљено 03.06.2026.
  6. ↑ Serengeti, Приступљено 03.06.2026.
  7. ↑ IUCN Cat Specialist Group (2006). Conservation Strategy for the Lion Panthera leo in Eastern and Southern Africa. Pretoria, South Africa: IUCN.
  8. ↑ Mésochina, P.; Mbangwa, O.; Chardonnet, P.; Mosha, R.; Mtui, B.; Drouet, N.; Kissui, B. (2010). Conservation status of the lion (Panthera leo Linnaeus, 1758) in Tanzania (Извештај). Paris: SCI Foundation, MNRT-WD, TAWISA & IGF Foundation.
  9. ↑ Allen, M.L.; Wang, S.; Olson, L.O.; Li, Q.; Krofel, M. (2020). „Counting cats for conservation: seasonal estimates of leopard density and drivers of distribution in the Serengeti”. Biodiversity and Conservation. 29 (13): 3591—3608. S2CID 221167378. doi:10.1007/s10531-020-02039-w.
  10. ↑ Mduma, H.; Musyoki, C.; Maliti Kyale, D.; Nindi, S.; Hamza, K.; Ndetei, R.; Machoke, M.; Kimutai, D.; Muteti, D.; Maloba, M.; Bakari, S.; Kohi, E. (2014).Aerial Total Count of Elephants and Buffaloes in the Serengeti-Mara Ecosystem (PDF) (Извештај). Nairobi, Kenya: WWF-World Wide Fund For Nature. Архивирано из оригинала (PDF) 9. 9. 2016. г..
  11. ↑ Metzger, K.L.; Sinclair, A.R.E.; Hilborn, R.; Hopcraft, J.G.C.; Mduma, S.A. (2010). . „Evaluating the protection of wildlife in parks: the case of African buffalo in Serengeti”. Biodiversity and Conservation. 19 (12): 3431—3444. doi:10.1007/s10531-010-9904-z .
  12. ↑ „Category II: National Park”. International Union for the Conservation of Nature. 5. 2. 2016. Приступљено 03.06.2026.
  13. ↑ „Serengeti – Myles Turner”. Приступљено 03.06.2026.
Превьате зоз "https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=Национални_парк_Серенґети&oldid=19247"