Национални парк Редвуд

У рамикох националних и державних националних паркох Редвуд (анґл. Redwood National and State Parks RNSP) єст вецей державни и национални парки основани на териториї Зєдинєних Америцких Державох, коло сиверней Калифорниї. Комплекс парку ше состої з Националного парку Редвуд (основани 1968. року) и калифорнийских паркох Дел Норте Коуст, Джедедая Смит и державних паркох Прери Крик Редвуд (основани 1920-их рокох), а поверхносц му 560 км². ^[1] Тоти штири парки, вєдно, защицую 45 проценти побрежней або червеней секвої (Sequoia sempervirens) хтора ище лєм там рошнє на поверхносци од 157,75 км2. Древо червеней секвої найвисше и рахує ше до наймасивнєйших древох на швеце. Попри секвої, у прастарим лєше єст рижнородни файти рошлїнох и животиньох, прериї, рики и потоки, алє и 60 километри нєдотхнутого побрежя.

Свидомосц о защити

Року 1850. пралєс заберал вецей од 8 100 км² поверхносци Калифорнийского побрежя. Сиверна часц тей обласци, населєна зоз автохтоним народом, заинтересовала велїх цо насампредз ту пришли пренайсц злато. После нєуспишного пренаходзеня злата, велї ше преориєнтовали на рубанє древа за потреби будованя Сан Франциска и других варошох на заходзе ЗАД.^[2]

После вецей декадох нєогранїченого керченя лєса, жителє ше почали освидомйовац о защити секвої. Зоз закладаньом Лиґи очуваня секвої, хтора основана 1918. року, конєчно 20-их рокох, пре очуванє прастарих лєсох червеней секвої, основани парки Прери Крика, Дел Норте Коуста и державни парк Джедедая Смит Редвуд. Национални парк Редвуд основани 1968. року, у чаше кед уж коло 90 проценти червеней секвої були порезани.

Национални сервис за парки (NPS) и Калифорнийски департман за парки и рекреацию (CDPR) урядово обєдинєли национални парк Редвуд зоз трома сушеднима державнима парками 1994. року пре заєднїцке управянє з лєсом. У националним парку жию и загрожени файти животиньох, як цо то: воздухопирка Eucyclogobius newberryi, кральовски лосос, сиверна пегава сова и штелеров морски лєв (ухата фока). Зєдинєни нациї 5. септембра 1980. року положели национални парк Редвуд на список шветовей културней скарбнїци, а од 30.06.1983. року часц Калифорнийского побрежя ше находзи у рамикох медзинародного проєкту очуваня природи, Резервати природи.^[3]

История

По 1850. рок лєс червеней секвої заберал коло 8 000 км² Клифорнийского побрежя. У сиверней часци того подруча жили автохтони америцки Индиянци зоз племена Юрок, Толова, Чилула и Вайот. На подручу парку ше находза вецей як 50 археолоґийни локалитети (старосци коло 4500 роки), 19 историйни локалитети и 21 место од окремного значеня за локалних Индиянцох.^[4] Богатство того подруча прицагло векше число копачох злата у периодзе Калифорнийскей златней горучки. Нєуспишни у тей роботи на концу постали лєсорубаче, а пошлїдок того то нєставанє вельких лєсових поверхносцох.

Характеристики

Надморска висина националного парку Редвуд варирує, од побрежя по бреги висини до 930 метери, сиверно од варошу Сан Франциска. Побрежє зоз прикрима стинами, притоками рикох и писковитима плажами длугоке 55 километри. Лєс червеней секвиї доминантни, забера коло 158 км², а друга часц од 208 км² прекрита зоз другу веґетацию хтора наросла после керченя лєса у другей половнки XIX и на початку XX вику. Лєс секвої часц прастарого лєса хтори бул, у чаше диносаурусох, доминантни на цалим швеце. Нєшка секвоя рошнє на узких и влажних подручох сиверней Калифорниї и Ореґону, а цо висша надморска висина, а воздух вше сухши, так лєс замєнює прерия. Секвої треба коло 400 роки же би досциглa подполну дозретосц, а даєдни прикладнїки маю и 2000 роки. Єй груба лупа без смоли защита од огня, а пре нєстабилну подлогу и витор, старши стебла ше ламу. Автохтони Индиянци поламане стебло секвої хасновали за виробок кануох и правенє хижох, а вообще ше ґу нїм одношели як ґу святим. Нєшка стебла червеней секвої стоя як здогадованє на спомалшену еволуцию природи.

У националним парку Редвуд рошню 856 файти рошлїнох, а од нїхтиса домашнї 699. Окрем секвої рошнє ядловец (дуґлазия, Pseudotsuga menziesii и вельки ядловец, Abies grandis), дуб (Lithocarpus densiflorus), (Tsuga heterophylla), смрека (Picea sitchensis) и ореґонски явор (Acer macrophyllum). Животиньски швет облапя 75 файти цицарох, (медзи хторима: рис, сиверни єлень, стриберна лїшка, чарни медведз, видра и пума), 400 файти птицох, велї файти рибох и безпохребцинарох хтори, углавним, населюю океан.

Ґалерия

Национални парк Редвуд
Лєшик секвойох у националним парку Редвуд
Карта Националнохо парку Редвуд
Побрежє Националнохо парку Редвуд
Редвуд - на побрежю огньогасни дом
Индиянска колїба од дескох секвої у парку Редвуд
Вапити у парку
Рика Кламатх

Литература

Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 240, 241
National Park Service. „Redwood National and State Parks”. Ретриевед ин 2006.
Redwood National and State Parks. „Visitor Guide” (PDF). Ретриевед ин 2006.
Redwood: A Guide to Redwood National and State Parks, California. Interior Dept., National Park Service, Division of Publications. 1997. ISBN 978-0-912627-61-8.

Вонкашнї вязи

Chronology: Establishment of the Redwood National Park by Willard E. Pratt. Forest History Society website.
Inventory of the Redwood National Park Collection, 1926-1980 at the Forest History Society archives.

Референци

↑ „National or State Park?”. Redwood National and State Parks Visitor Guide. National Park Service. 24. 6. 2010. Приступљено 24. 6. 2010.
↑ Coy, Owen Cochran (1982). The Humboldt Bay Region 1850-1875. Humboldt County Historical Society. стр. 51.</nowiki>
↑ „U.S. Biosphere Reserves” (PDF). National Park Service. Архивирано из оригинала (PDF) 14. 03. 2016. г. Приступљено 22. 5. 2016.
↑ Castillo, Edward (1998). „Short Overview of California Indian History” California Native American Heritage Commission. Архивирано из оригинала 26. 10. 2008. г. Приступљено 7. 11. 2008.

[1] „National or State Park?”. Redwood National and State Parks Visitor Guide. National Park Service. 24. 6. 2010. Приступљено 24. 6. 2010.

[2] Coy, Owen Cochran (1982). The Humboldt Bay Region 1850-1875. Humboldt County Historical Society. стр. 51.</nowiki>

[3] „U.S. Biosphere Reserves” (PDF). National Park Service. Архивирано из оригинала (PDF) 14. 03. 2016. г. Приступљено 22. 5. 2016.

[4] Castillo, Edward (1998). „Short Overview of California Indian History” California Native American Heritage Commission. Архивирано из оригинала 26. 10. 2008. г. Приступљено 7. 11. 2008.

[1]

[2]

[3]

[4]