Национални парк Плитвицки озера
| Национални парк Плитвицки озера | |
|---|---|
 | |
| Шветова културна скарбнїца Унеска IUCN категорија II (национални парк) | |
| Держава | Горватска |
| Упис | 1979.(3 схадзка) |
| Координати | 44°52′50″N 15°36′58″E |
| Поверхносц | 29.685,15 ha |
| Устаємнєни | 1949.рок |
| Число нащивительох | 1.450.467 (2023.)[1] |
| Найблїзши варош | 1981. Слунь |
| Урядови бок | np-plitvicka-jezera.hr |
Национални парк Плитвицки озера окремне ґеолоґийне и гидроґеолоґийне красове або каменїсте зявенє. Комплекс Плитвицких озерох преглашени як национални парк 8. 04.1949. року. Вон найвекши и найнащивенши горватски национални парк.[1]
Национални парк Плитвицки озера представя лєсови горски предїл у хторим ше находза 16 озера розличней велькосци, виполнєти зоз кристално белавожелєну воду. Озера доставаю воду з околних ричкох и потокох, а медзисобно су повязани зоз терасами и водопадами. Окремне ґеоґрафске положенє и клима допринєсли наставаню тих природних феноменох и богатству биолоґийней рижнородносци.
Унеско преглашел Плитвицки озера за шветову културну скарбнїцу 1979. року, медзи першима преглашенима такима обласцами у швеце. Парк подзелєни на узшу и ширшу зону спрам ступня защити. Парк ше находзи на подручу двох жупанийох, 91% у Личко-сеньскей, а 9% у Карловскей жупаниї.
Перши озбильни початки туризма на Плитвицких озерох зазначени ище 1861. року, а 2011. року було вецей як милион нащивительох и то першираз у историї того парку.
Общи податки
[ушориц | ушор жридло]Цала поверхносц националного парку Плитвицких озерох 29.685 гектари, од чого 200 гектари под озерами, под лєсами 1.320 гектари, а остаток пажици и други поверхносци. Штредня надморска висина 600 метери. Найнїзша точка на 367 метери на Коранским мосце, а найвисша на Селишским верху на 1.279 метери.
| Плитвицки озера на мапи Горватскей | |
|---|---|
  Плитвицки озера |
Назва
[ушориц | ушор жридло]Доминик Вукасович, священїк зоз Оточцу, першираз спомина назву Плитвици у писаним документу зоз 1777. року. Назва походзи од слова плїтки: виками ше у води ушедовал вапнянїк и наставали плїтки базени (пличини або плитвици).
Положенє
[ушориц | ушор жридло]Плитвицки озера ше находза медзи горами Мала Капела на заходзе и Плєшивици на востоку, у штред горского венцу Динаридох. Коло националного парку ше находзи и авто-драга D1 Заґреб-Сплит, нєдалєко од гранїци зоз Босну и Герцеґовину.
Клима
[ушориц | ушор жридло]Штреднє рочне количество паданьох виноши 1.500 милиметри, найвецей дижджу спаднє вяри и вєшенї. Штредня релативна влажносц воздуху виноши 81,8 %, штредня температура у януаре 2,2° Ц, а у юлию и авґусту коло 17,4° Ц. Рочна штредня температура виноши 7,9° Ц. Шнїг пада од новембра по марец, а вода у озерох змарзнута у децембре и януаре.[2]
Температура води у жридлох звичайно спод 10° Ц, а у ричкох и озерох рошнє на 20° Ц .
Озера
[ушориц | ушор жридло]
У националним парку єст 16 озера, а вода ше зоз єдного до другого прелїва и спущує у воздушней висини од 5.460 метери. Озера подзелєни до Горнїх и Долнїх озерох. Горнї озера то: Прощанске озеро, Мале озеро, Циґиновец, Округлїк, Батиновец, Вельке озеро, Мале озеро, Вир, Ґаловец, Милиново озеро, Ґрадинске озеро, Вельки Бурґет и Козяк. Долнї озера то: Милановец, Ґавановец, Калудєровец и Новаковичов Брод.
Козяк найвекше и найглїбше озеро, поверхносц му 81,5 гектари, а глїбина 47 метери.
Горнї озера опасани зоз седиментнима, а долнї зоз вапнянїковима стинами. Пещери єст коло 30. Медзи озерами препреченя (седри) хтори настали з ушедованьом вапнянїку зоз води. Тоти вапнянїково стини медзи озерами барз чувствительни и крегки, та су прето под високим ступньом защити. У тим околїску присутни три елементи: вельке количество води, седиментни стини и живи орґанизми (водова моховина, алґи и бактериї) хтори активно участвую у твореню тих стинох, меняю форму озера и корита. Без води би нє було анї озера, анї водопади, а анї буйна веґетация.
Єден зоз найкрасших водопадох у националним парку то водопад медзи озерами Милановцу и Ґавановцу, а наволани є „водопад Милки Трнини”, горватскей оперскей примадони.
Ґеолоґия
[ушориц | ушор жридло]
Феномени Плитвицких озерох резултат сторочного процесу ушедованя вапнянїку хтори присутни у тих водох. Зоз седиментацию вапнянїку настали седри.
Окремна характеристика озерох у националним парку тота же су злучени. Пре нєпреривни пременки, нє мож анализовац озера поєдинєчно. Водово маси нєпреривно меняю и горнї и долнї озера и околїско. Наставаю нови седименти и водопади. У цалосци, тот комплекс озерох барз чувствительна и нєстабилна екосистема.
У ґеолоґийним смислу, феномен формованя Плитвицких озерох барз млади. Зложени процеси розпадованя и ушедованя вапнянїку условени з окремнима климатскима условиями. Таки условия пановали од конца лядового периоду 12.000 до 15.000 роки.
Главни фактори за наставанє плитвицкого феномену то хвиля и температура, квалитет води и други природни фактори.
У Плитвицких озерох ше збува єдинствени процес, за розлику од подобних зявеньох у швеце. У тих озерох ушедованє вапнянїку и наставанє седри динамичне, а нє статичне, односно, тот процес ше нє зявює лєм на єдним месце. Дїйство веґетациї у процесу ушедованя вапнянїку тиж окремна характеристика. Веґетацийни бариєри спомалшую прецеканє води, вода ше барз пенї, та водопади и бариєри атрактивнєйши. Интеракция медзи воду, воздухом, стинами и веґетацию динамична и пременлїва. Зоз часом, старши бариєри (седри) можу буц потопени зоз звекшованьом уровня води, односно прето же нови бариєри прерастаю стари. Пред 400 роками було два озера на месце терашнього озера Козяк. У найнїзшей часци озера, подводни бариєри високи 40 метери, а находза ше на 4 метери под поверхносцу води. Тоти бариєри формовали у прешлосци прекрасни водопад.
Дїйство веґетациї на седрово препреченя
[ушориц | ушор жридло]Моховина, алґи и водово рошлїни маю важну улогу у формованю того окремного пейзажу Плитвицких озерох и седрових препреченьох. Рошлїни хасную угльов диоксид з води у процесу фотосинтези и продукую оксиґен, а при тим ше ушедує и гидрокарбонат.
Иво Певалек, горватски науковец, найвецей виглєдовал на просторе националного парку Плитвицки озера. Дзекуюци йому, Плитвицки озера достали националну и шветову защиту. На основи нєдавних наукових виглєдованьох доказане же рошлїни нє лєм же заслужни за вилучованє карбонату з води, алє доприноша наставаню седрох. Главни фактори у процесу ушедованя то: спомалшене прецеканє води при препреченю, превитрованє и пирсканє. Моховина служи як субстрат за ушедованє, а у нєй нєзаобиходни и микроскопски бактериї и алґи хтори нєпреривно рошню. Вони вилучую сок хтори важни за микрокристализацию калциюм-карбонату.
Младнїки моховини желєни и мегки и без седри, а старши часци моховини подполно прекрити и скаменєни, так же моховина нє лєм же подпомага наставанє седрох алє постава и часц того препреченя. Стари седрово препреченя виполнєти зоз фосилами алґох и моховини. Така файта седри типична за Плитвицки озера. Попри того же веґетация ма позитивне дїйство на формованє седрох, превельки количества остаткох рошлїнох и животиньох у води ма неґативне дїйство на формованє препреченя (седри). У тим случаю процес формованя седри барз кратки. У єдней часци рики Корани управа националного парку почала орґанизовано чисциц седрово препреченя од прейґмирней веґетациї. Чистота води одлучуюци фактор за наставанє седрох.
Чкодлїви були и одпадни води зоз готелох и польопривредних активносцох у околїску озерох. То спричинєло звекшанє концентрациї орґанских злученїнох. За будуце наставанє седрох нєобходне защициц тото чувствительне подруче од чкодлївого дїйствованя чловека. Од 2006. року строго забранєне купац ше у озерох [3]. По теди купанє було допущене у озеру Козяк.
Фауна
[ушориц | ушор жридло]Од 1883. року, лєси коло озерох и жридлох води преглашени за зону у хторей нє було допущене рубац древа. Коло 2/3 парку прекрите зоз лєсами, и вони часц Националней еколоґийней мрежи и европского проєкту защити природней скарбнїци НАТУРА 2000.
Бук найзаступенше древо у националним парку, потим ядловец, били бук, чарна сосна. У парку реґистровани 1.267 файти рошлїнох спомедзи хторих аж 50 файти орхидеї. [4]
Фауна
[ушориц | ушор жридло]У лєсох националного парку жию велї животинї, спомедзи хторих: ящурки, инсекти, бактериї, а найинтересантнєйши ендемски инсект Molops plitvicensis, хтори жиє лєм у брезових лєсох на Плитвицких озерох. У парку реґистровани 321 файта мотильох, 157 файти птицох и 20 файти пергачох.[4] Ту пребува и чарна дижджова ящурка (Salamandra atra), ридка файта хтору мож видзиц у Алпох понад 1.200 метери надморскей висини и ридко кеди ю мож видзиц спод 1.000 метерох надморскей висини, потим шиви сокол (Falco peregrinus), єдна з найшвидших птицох на швеце (може посцигнуц и до 230 километри на годзину кед лови).
Леґенда
[ушориц | ушор жридло]Спрам леґенди, Плитвицки озера настали под час велькей суши кед людзе, животинї и рошлїни були жадни дижджу. Народ ше нєпреривно модлєл и теди ше у долїни зявела „чарна кралїца”, змиловала ше и зоз моцним витром и блїскавками, на жем конєчно спаднул диждж. Диждж падал барз длуго, док ше уровень води нє звекшал нательо же ше формовали озера.
На подручу националного парку од 1981. року ше отримує Плитвицки маратон, єден з найстарших и найпопуларнєйших маратонох у Горватскей.[5]
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Национални парк Плитвице, np-plitvicka-jezera.hr
- Туристички водич за Плитвице web.archive.org
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Marko Kataneo – Jasmina Trifoni, Svetska baština pod zaštitom UNESKA, prirodni rezervati, Izdavač Pravoslavna reč, Novi Sad, 2007. godina, strana 50—51
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ of Plitvice NationalPark, np-plitvicka-jezera.hr
- ↑ Gušić, B. & Marković, M. (ed.) (1974.) Plitvička jezera – čovjek i priroda, Zagreb, Nacionalni park Plitvice
- ↑ Kroatien: Auf Naturtour im Nationalpark Plitvicer Seen | Europa, Preuzeto 14.06.2026.
- ↑ 4,0 4,1 Nacionalni park Plitvicka jezera, zastita-prirode.hr
- ↑ Plitvicki maraton, thegreatrefresh.com