Национални парк Дєрдап
| Национални парк Дєрдап | |
|---|---|
Дєрдап IUCN категорија II (национални парк) | |
| Место | |
| Найблїзши варош | Долнї Милановац |
| Kooрдинати | 44° 31′ 44.2″ N 21° 58′ 33.1″ E |
| Поверхносц | 63.786,48 ha |
| Основане | 1974. рок |
| Управне цело | Р. Сербия |
Национални парк Дєрдап найвекши национални парк у Сербиї. Парк ше находзи на сиверовостоку держави, на гранїци зоз Румунию, и у длужини од 100 км провадзи прави бок побрежя Дунаю.
Поверхносц националного парку 63 786,48 гектари, зоз чого 8,01% под I ступньом защити, 21,50% под II ступньом, а под III ступньом 70,79% .[1]
Основни природни феномен того подруча то велїчезна Дєрдапска клисура през хтору чече Дунай.
Парк волаю и рични национални парк, прето же Дунай забера вельку поверхносц, а тиж так ше ту находзи и найвекша и найдлугша клисура у Европи, чудесни Желєзни дзвери, природна ботанїчна заграда и найвекши европски археолоґийни музей у природи.
Специфични историйни розвой, одвитуюца дєрдапска клима, зложена мрежа клисурох, каньонох и глїбоких яругох, тот простор видвоюю як єдинствени европски резерват терциялней флори, веґетациї и фауни.
| Дєрдап на мапи Сербиї | |
|---|---|
Снованє
[ушориц | ушор жридло]Национални парк Дєрдап основани 1974. року пре защиту клисури Дєрдапу и природи коло клисури як єдна просторна цалосц зоз винїмково културно-историйнима вредносцами, значну природну екосистему по составе окремней вредносци и ридкосци и зоз добре очуванима и прекраснима лєсами.
Подприємство за защиту и розвой Националного парку Дєрдап основане 05. юния 1989. року, а после ускладзованя зоз законскима предписанями, од 1993. року роби як явне подприємство Национални парк Дєрдап.
▶ Орґанизацийна структура:
- Сектор за заєднїцки роботи
- Сектор за защиту и отримуюци розвой
- Сектор за правни и общи роботи и роботи у обласци туризма
- Сектор за планованє ґаздованя з лєсами
Характеристики парку
[ушориц | ушор жридло]Основна характеристика парку то велька поверхносц под лєсами (вецей як 64 %) и окремне богатство и рижнородносц флори, фауни, културно-историйних памятнїкох од найстарших часох та по нєшка. Коло 9%, односно 5,5 гектари националного парку забера часц рики Дунаю у Сербиї, прето тот парк волаю и рични национални парк.

▶ Долїна Дунаю зложена зоз трох каньонско-клисурских долїнох:
- Ґолубацка, длугока 14,5 километри, найменшей ширини 230 метери
- Ґосподїн Вир, длужини 15 километри и найменшей ширини 220 метери
- Каньон Велького и Малого Казану длужини од 19 километри и найменшей ширини 150 метери
и трох котлїнох:
- Люпковска
- Долньомилановска
- Оршавска котлїна

Каньонски долїни часц южних Карпатох.
Дєрдап, Желєзни дзвери од давна спокуса за путнїкох, тарґовцох, борцох... То дзвери медзи двома важнима културнима и економскима часцами швета, медзи горнїм и штреднїм Подунавйом. Дєрдап природне стратеґийне место од огромного значеня, и у войни и у мире, та прето на тих просторох мож видзиц велї историйни памятнїки. Национални парк Дєрдап з одлуку Унеска преглашени за ґеопарк.[2]
Флора Дєрдапу ше нє визначує лєм по рижнородносци и богатстве, алє и по реликтним характеру. На просторе парку ше отримали коло 1100 рошлїнски файти.
Рижнородносц бивальнїкох ше одражела и на фауну, хтора тиж реликтного характеру. У парку жиє медведз, рис, вовк, шакал, билохвости орел, ухата сова, чарна ґовля и велї други файти.
Условия за живот вше були вигодни так же то причина чловекового присуства, о чим шведоча и велї археолоґийни находзиска и културно-историйни памятнїки, як цо то населєнє Лепенски Вир, арйхеолоґийни локалитети Дияна (остатки твердинї зоз I вику на побрежю Дунаю)[3], Ґолубецки варош (твердиня Ґолубац), остатки Траянового моста хтори бул вяза медзи Горню Мезию и Дакию под час Римского царстав, Траянова табла на хторей надпис на латинским язику пошвецени римскому царови Траянови, а хтора поставена на драги дзе ше находзи и спомнути мост и други памятнїки.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Флора - Национални парк Ђердап, npdjerdap.rs
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ „Закон о националним парковима: 84/2015-15, 95/2018-267 (др. закон)”. ЈП Службени гласник.
- ↑ Derdap-prvi-srpski-geopark Ђердап – први српски геопарк, („Политика”, 19. јул 2020)
- ↑ Караташ ' споменици културе у Србији, spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs
