Прейдз на змист

Национални парк Дєрдап

Материял зоз Википедиї
Национални парк Дєрдап
Дєрдап
IUCN категорија II (национални парк)
Место Сербия
Найблїзши варошДолнї Милановац
Kooрдинати44° 31′ 44.2″ N 21° 58′ 33.1″ E
Поверхносц63.786,48 ha
Основане1974. рок
Управне целоР. Сербия

Национални парк Дєрдап найвекши национални парк у Сербиї. Парк ше находзи на сиверовостоку держави, на гранїци зоз Румунию, и у длужини од 100 км провадзи прави бок побрежя Дунаю.

Поверхносц националного парку 63 786,48 гектари, зоз чого 8,01% под I ступньом защити, 21,50% под II ступньом, а под III ступньом 70,79% .[1]

Основни природни феномен того подруча то велїчезна Дєрдапска клисура през хтору чече Дунай.

Парк волаю и рични национални парк, прето же Дунай забера вельку поверхносц, а тиж так ше ту находзи и найвекша и найдлугша клисура у Европи, чудесни Желєзни дзвери, природна ботанїчна заграда и найвекши европски археолоґийни музей у природи.

Специфични историйни розвой, одвитуюца дєрдапска клима, зложена мрежа клисурох, каньонох и глїбоких яругох, тот простор видвоюю як єдинствени европски резерват терциялней флори, веґетациї и фауни.

Дєрдап на мапи Сербиї
Дєрдап на мапи Сербиї на карти Сербиї
Дєрдап на мапи Сербиї
Дєрдап на мапи Сербиї

Национални парк Дєрдап основани 1974. року пре защиту клисури Дєрдапу и природи коло клисури як єдна просторна цалосц зоз винїмково културно-историйнима вредносцами, значну природну екосистему по составе окремней вредносци и ридкосци и зоз добре очуванима и прекраснима лєсами.

Подприємство за защиту и розвой Националного парку Дєрдап основане 05. юния 1989. року, а после ускладзованя зоз законскима предписанями, од 1993. року роби як явне подприємство Национални парк Дєрдап.

▶ Орґанизацийна структура:

  • Сектор за заєднїцки роботи
  • Сектор за защиту и отримуюци розвой
  • Сектор за правни и общи роботи и роботи у обласци туризма
  • Сектор за планованє ґаздованя з лєсами

Характеристики парку

[ушориц | ушор жридло]

Основна характеристика парку то велька поверхносц под лєсами (вецей як 64 %) и окремне богатство и рижнородносц флори, фауни, културно-историйних памятнїкох од найстарших часох та по нєшка. Коло 9%, односно 5,5 гектари националного парку забера часц рики Дунаю у Сербиї, прето тот парк волаю и рични национални парк.

▶ Долїна Дунаю зложена зоз трох каньонско-клисурских долїнох:

  • Ґолубацка, длугока 14,5 километри, найменшей ширини 230 метери
  • Ґосподїн Вир, длужини 15 километри и найменшей ширини 220 метери
  • Каньон Велького и Малого Казану длужини од 19 километри и найменшей ширини 150 метери

и трох котлїнох:

  • Люпковска
  • Долньомилановска
  • Оршавска котлїна
Водопад Бледерия

Каньонски долїни часц южних Карпатох.

Дєрдап, Желєзни дзвери од давна спокуса за путнїкох, тарґовцох, борцох... То дзвери медзи двома важнима културнима и економскима часцами швета, медзи горнїм и штреднїм Подунавйом. Дєрдап природне стратеґийне место од огромного значеня, и у войни и у мире, та прето на тих просторох мож видзиц велї историйни памятнїки. Национални парк Дєрдап з одлуку Унеска преглашени за ґеопарк.[2]


Флора Дєрдапу ше нє визначує лєм по рижнородносци и богатстве, алє и по реликтним характеру. На просторе парку ше отримали коло 1100 рошлїнски файти.

Рижнородносц бивальнїкох ше одражела и на фауну, хтора тиж реликтного характеру. У парку жиє медведз, рис, вовк, шакал, билохвости орел, ухата сова, чарна ґовля и велї други файти.

Условия за живот вше були вигодни так же то причина чловекового присуства, о чим шведоча и велї археолоґийни находзиска и културно-историйни памятнїки, як цо то населєнє Лепенски Вир, арйхеолоґийни локалитети Дияна (остатки твердинї зоз I вику на побрежю Дунаю)[3], Ґолубецки варош (твердиня Ґолубац), остатки Траянового моста хтори бул вяза медзи Горню Мезию и Дакию под час Римского царстав, Траянова табла на хторей надпис на латинским язику пошвецени римскому царови Траянови, а хтора поставена на драги дзе ше находзи и спомнути мост и други памятнїки.

Национални парк Дєрдап, Порецски залїв

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. „Закон о националним парковима: 84/2015-15, 95/2018-267 (др. закон)”. ЈП Службени гласник.
  2. Derdap-prvi-srpski-geopark Ђердап – први српски геопарк, („Политика”, 19. јул 2020)
  3. Караташ ' споменици културе у Србији, spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs