Музична нотация

Нєшкайше сучасне записованє композициї до линийней системи зоз музичнима елементами

Музична нотация то систем знакох и символох хтори ше хасную за визуалне представянє музики. Музична нотация оможлївює композитором записац свойо музични идеї на способ хтори виводзаче можу пречитац, интерпретовац и репродуковац, тиж и же би ше музични дїла зачували за будуци ґенерациї. Нєшка найрозширенши систем то стандардна заходна линийна нотация, хтора ше розвивала през вельо вики у Европи.

Исную и други системи нотациї хтори ше хасную за специфични инструменти, жанри лєбо наменки.

Дефиниция и наменка

Основна наменка и циль музичней нотациї же би оможлївела вязу медзи звучним феноменом музики и визуалним записом. Служи же би цо прецизнєйше зазначела основни параметри музичного цеку:

♦ Висина тона: Кельо тон високи лєбо глїбоки/нїзки.

Початок Missa Papae Marcelli (коло 1565) Дьования Пєрлуидїя да Палестрини. (приклад мензуралней нотациї)

♦ Тирвaнє тона: Кельо тон длуго тирва.

♦ Ритем: Орґанизация часового тирваня тонох и паузох♦ Темпо: Швидкосц виводзеня музики.

♦ Динамика: Моцносц лєбо гласносц звука.

♦ Артикулация: Способ на хтори ше тони виводза (повязано, оштро, наглашено, претаргуюцо итд.).

♦ Фарба тона (тембр): Гоч ше чежше прецизно нотира, даєдни знаки можу указовац на жадани инструментални або вокални квалитет и тембр звука.

Нотация оможлївює:

• Комуникацию: Преношенє композиторових задумкох виводзачом.

• Чуванє: Тирвацо записованє музичних дїлох.

• Анализу: Преучаванє структури и змиста музики.

• Ученє: Олєгчує ученє граня, шпиваня и розуменя музики.

• Координацию: Оможлївює векшому числу виводзачох (у оркестри, хору, камерному ансамблу) же би источасно и ускладзено виводзели зложени дїла.

Историйни розвой

Музична нотация прешла длугу розвойну драгу:

Вчасна музична нотация на латинским язику, читко означени неуми (датум непознати, фирентински запис).

• Вчасна нотация: Знаки за записованє музики исновали у старей Греческей и других цивилизацийох, алє ше углавним затрацели лєбо су нєдостаточно познати. У штреднїм вику у Европи, за зазначованє григориянского корала хасновали ше неуми. То були знаки написани над текстом хтори указовали на приблїжне рушанє (напрямки на висше и нанїжей) мелодиї, алє нє и на точну висину або тирванє тонох.[1]

• Розвой линийовей системи: Значни крочай ґу прецизнєйшому зазначованю висини тона було уводзенє єдней лєбо вецей линийох. Ґвидо Аретински (коло 991–пос. 1033) иснує думанє же є заслужни за уводзенє системи зоз штирома линиями и ключами, хтори оможлївели ясне дефинованє интервалох и лєгчейше ученє мелодийох.[1] Познєйше систем преширени на пейц линиї, а то и основа нєшкайшей линийовей/линийней системи.

• Мензурална нотация: Од 13. вику та надалєй, розвива ше систем мензуралней нотациї хтори оможлївел прецизне писанє тирваня тонох и паузох, а то було нєобходне за розвой вецейгласовей музики (полифония). Розлични форми нотох мали точно одредзени часово вредносци.[2]

• Нотация у бароку и класицизме: Систем ше далєй стандардизує и усовершує. Уводза ше тактово смужки, яснєйше ше дефиную ознаки за такт, тонанлитет, динамику и темпо. Нотация поставала подбна нєшкайшей.

Сучаснa нотaция, Ф. Шопен Прелудий ч. 7, нотни и звучни приклад

• Модерна нотация (19. и 20. вик): Приходзи до дальшого и зложеншого додаваня числених ознакох за ,,финши” ниянси у виводзеню (артикулаци, яаґоґика, специфични ефекти). У 20. вику, зоз появу аванґардней музики, зявюю ше и нови, нєконвенционални системи нотациї (напр. ґрафична нотация).

Елементи сучасней линийней нотациї

Стандардна заходна нотация хаснує шлїдуюци основни елементи:

• Линийни/линийски систем: То (множество) вєдно пейц паралелни горизонтални линиї и штири пражнїни медзи нїма, на хтори ше, и до хторих ше пишу ноти.

• Ключи: Знаки на початку линийовей системи хтори одредзую абсолутну висину нотох на линийох и у пражнїнох. Найчастейши такв. G-кључ (виолински), F-кључ (бас-кључ) и C-кључ (алт и тенор кључ).

• Ноти: Симболи хтори означую висину тона (одредзену спрам положеня/места у линийовей системи) и тирванє тона (одредзене зоз форму ноти: цала нота, половка, штварцина осмина, шеснасцина итд., як и точка за ноту, нота вязана зоз луком лєбо корона).

• Паузи: Знаки хтори означую претаргнуце одредзеного тирваня, а одвитую тирваню нотох.

• Тактовка / Тактова смужка: Вертикална смужка хтора дзелї линийов систем на такти.

• Такт то основна метрична єдинка.

• Ознака за такт: Розламок на початку композициї (лєбо при пременки такта) хтори одредзує муз. метер/меру – число тактових часцох у такту (чишлїтель) и єдинку за чишлєнє (менователь).

• Пред'знаки: Повисшовачки (#) або або знїжовачки (♭) на початку линийовей системи (споза ключа) хтори одредзую тоналитет композициї (и хтори тони нєпреривно повисшени або знїжени).

• Акцидентали (случайни пред'знаки): Знаки (#, ♭, - розришовачка) хтори ше пишу опрез поєдиних нотох и почасово (до конца такта) меняю їх висину.

• Ознаки за динамику: Упутства за моцносц/гласносц виводзеня (напр. p - piano/цихо, f - forte/гласно, crescendo - поступно поглашньованє, decrescendo / diminuendo - поступно сцихшованє).

• Ознаки за темпо: Упутства за швидкосц виводзеня (напр. зоз словами: Adagio, Andante, Allegro; лєбо метрономску ознаку: напр. quarter ММ 1= 120} ).

• Ознаки за артикулацию: Символи хтори указую и упутюю на способ виводзеня тона (напр. staccato - кратко, legato - повязано, акцент, portato – претаргуюцо итд.).

• Други символи: Постоя вельке число других знакох хтори даваю додатни упутства визводзачови: луки (скапчана вяза – лук тирваня лєбо лиґатура за легато) , фермата (затримованє тона), прикраски (трилери, предудари, мордент, ознаки за повторйованє (репетиция, da capo, dal segno), ознаки за октаву (8va) итд.

Други нотни системи

Попри стандардней линийней нотациї, постоя и други системи:

• Табулатура: Ґрафични системи хтори нє указую директно висину тона, алє позицию пальцох на инструменту (найчастейше за струново инструменти як цо то ґитари, лаути, алє и за гармонику або усну гармонику).

Ґрафична нотация за осаменосц, Ханса-Кристофа Штайнера

• Ґрафична нотация: Хаснує ше у аванґардней и експерименталней музики 20. и 21. вику. Место прецизних симболох, хасную рисунки, дияґрами, абстрактни знаки лєбо текст же би инспировали лєбо унапрямели виводзача, часто охабююци вельки простор за импровизацию и интерпретацию.

• Неуми: Историйни систем хтори хасновани у штреднїм вику за записанє церковеней музики.

• Lead sheet: Поєдноставена нотация хаснована у джезу и популарней музики. Звичайно содержи лєм мелодию, текст писнї и акордски символи над мелодию як основу за гармонске провадзенє и импровизацию.

• Брайова музична нотация: Систем релєфних точакох хтори оможлївюю (особом зоз барз слабим видом) и слабовидим особом читанє нотох - музики.

Функция и огранїченя

Музична нотация моцне средство за комуникацию и очуванє зложених музичних идейох. Вона оможлївює прецизне дефинованє велїх аспектох у музики. Медзитим, анї єден нотни систем нє може записац и зазначиц шицки ниянси живого виводзеня. Елементи як цо то фина аґоґика („дробни" пременки темпа), прецизна фарба тона, субтилна динамика и индивидуална интерпретация виводзача часто оставаю з вонка досягу того цо ше може прецизно записац. Пре тото улога виводзача як интерпретатора вше барз значна.

Вонкашнї вязи

• Долмеч онлајн - Музичка теорија и нотација (язик: английски)
• lessons MusicTheory.net - Лекције из теорије музике (язик: английски)