Музикованє

Музикованє (франц. faire de la musique, анґл. music-making) значи крашнє, ясне, виражайне виводзенє музичного дїла, точне и виродостойне толкованє композиторовей задумки и епохи хторей дїло припада, зоз своїм особним дожицом (емотивним набойом) хтори треба пренєсц на слухателя односно публику.

Условия за добре музкованє

Tалант и музикалносц першенствено значни за добре музикованє. Тиж и смисел за красне и миру, алє и музичне образованє а тиж треба мац аналитични дух и приступ спрам композициї хтору ше виводзи.

Приблїжне толкованє поняца

Кед ше поровна зоз подобову уметносцу, точно одграни нотни текст бул би лєм малюнок - скица, а саме музикованє лєбо музицированє би творело комплетни уметнїцки малюнок зоз шицкима єй ефектами-чувства простору, дожицом фарбох (тембр), шветлосци и циньох.

Поняце музикованє узко вязане за шлїдуюци термини: артикулация, фразированє, уметнїк, соло, солиста, та и за термини музичар-виводзач, интерпретатор (шпивач, инструменталиста-гудак).

Як ше практикує музикованє

Потребно знац, чувствовац и замерковац:

• Цо положиц, класц до першого плану,

• цо до другого лєбо трецого;

• хтори то музични цалосци у композициї - фрази,

• цо потребно видвоїц,

• дзе и цо наглашиц,

• дзе пошвидшац (аґоґика),

• дзе спомлашиц;

• дзе поглашнїц,

• дзе уцихнуц итд.

Значи, треба направиц план активносци у цеку виводзеня композициї, т. є. потребно тото шицко себе „виприповедац,” алє аж кед ше звлада цалу композицию, дїло так як є написане зоз нотами.

То би практично так випатрало, запитайце ше: як жадам одграц тоту композицию? — отадз почнєм широко и розшпивано, ту наглашим тот тон, лєбо визначим ґрупу тонох; почнєм зоз таку динамику, а ту одграєм крешендо (поступно поглашнїм) на концу диминуендо, значи уцихнєм и спомалшим темпо итд.

Таке роздумане планованє виводзеня музичного дїла треба поробиц дасекльо раз, у цеку даскелїх дньох пред наступ, док ше нє здобує сиґурносц же баш так жадаце и же так треба одграц- музиковац, же тота виприповедана идея постала вашо власнїцство.