Музикалносц

Музикалносц (анґл. musicality и франц. musicalité) то уродзена музична прикмета а и схопносц хтору маю даєдни особи и хтора ше виполнює през рижнородни види музичней дїялносци. Музикални людзе маю надареносц за:

● интерпретацию и музикованє  (чувство за ,,фарбу” у музики, фразу, фразированє, ритем, динамику, аґоґику и гармонию),

● паметанє музичного материяла-змисту ( музична мемория ),

● гранє по слуху,

● импровизованє (гранє, шпиванє, компонованє на ,,самим месце” - без пририхтованя),

● суґестивне преношенє особних дожицох у музики (емоционалного набою),

● рижнородни музични жанри (забавна, джез, класична, народна музика итд.)

● виражайну креативносц и творчу фантазию,

● преживйовнє музичного змисту,

● пренїкнуце до найвекшей глїбини и сущносци музики.

Мало єст таких людзох зоз уродзеним талантом и зоз шицкима начишлєнима елементами. Дахто ма єдни а дахто други прикмети алє сиґурне же кед музичар ма вецей наведзени схопносци то значи же є талантованши. За виводзача-интерпретатора, барз нєобходна музикалносц.

Музикалносц нє мож научиц, вона дата, уродзена, присутна є и обачує ше. Прето барз погришно кед ше технїчно-майсторска схопносц и увежбаносц похопює же то музикалносц.

Музика и музикалносц

Намаганє же би ше дало точни одвит на тото питанє, велї теоретичаре, музиколоґове, педаґоґове о тим розправяли. Найважнєйше роздвоїц поняца „музика“ и „музикалносц“. Музикалносц – єй зложеносц може ше дефиновац як природне, спонтане розвиваюце множество прикметох/особлївосцох заснованих и огранїчених зоз нашим биолошким и коґнитивним системом, а музика – у цалей своєй рижнородносци – як дружтвени и културни конструктор засновани на музикалносци. Єдноноставнєйше поведзено: без музикалносци нєт музики. Предусловиє за музикалносц то добри музични слух.

Чувство за ритем ма вельку значносц. Музичне паметанє драгоцине богатство. Окреме визначени притоки композиторох: музична мрия/фантазия, способносц задумованя звукох и їх виглєдованє, „роздумованє у звукох“.

Типи музикалносци

Постоя два файти музикалносци:

● способносц замеркованя (музична чувствительносц) и

● схопносц репродукциї и твореня музики (музична креативносц).

Спрам сучасней музичней психолоґиї, кажда особа ма прихильносц ґу музикалносци, лєм часто тота прикмета остава нєодкрита лєбо нє розвивана на час.

Найзначнєйши од шицкого то слух за музику. У тим случаю указало ше же присуство абсолутней висини лєбо ,,финого” релативного слуха менєй важна од схопносци же би ше обачели модални функционални звуки.

Успих професийного музичара одредзує нє лєм сама музикалносц, алє и други прикмети. За шпивача барз значне же би мал глас красного тембра и способносц знац го контроловац. Окрем того, треба мац и здрави орґан за диханє хтори потребни за шпиванє. За музичара виводзача-инструменталисту, окрем музикалносци важна структура, схопносц и рухомосц дланї и пальцох координация истих зоз розумом/интелектом.

Литература

•  Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
• Аре Бреан, Гейр Ульве Скейе. Музыка и мозг. Как музыка влияет на эмоции, здоровье и интеллект. = Are Brean, Geir Olve Skeie. Musikk og hjernen. Om musikkens magiske kraft og fantastiske virkning på hjernen.. — М.: Альпина Паблишер, 2020. — ISBN 978-5-9614-2536-9

Вонкашня вяза

• Šta je muzikalnost? nadarenadeca.com
• Wallin, N.J., Merker, B., & Brown, S. (2000). The Origins of Music, Cambridge, Massachusetts: MIT Press.ISBN 9780262731430
• Рaдивој Лазић Учим кларинет. klarinetknjige.wordpress.com