Млїнар
Млїнар ремеселнїк, особа хтора ше занїма зоз млєцом житаркох у млїнє. Вон руководзи зоз млїном, машину за млєце житаркох (напр. жита и кукурици), а основни циль тей роботи то доставанє муки (основни состойок у продукциї хлєба). У зависносци од моци хтора порушує роботу орудийох за млєце житаркох, єст воденїци, витерняки, сувачи у хторим каменї за млєце порушує статок, парни млїн — каменї порушує моц водовей пари и електрични млїни хтори робя з помоцу електричней енерґиї. На ровних часцох Войводини найчастейше ше споминаю воденїци и сувачи. Валалски воденїци хасновали вецей особи по догварки о закупе, а були у власнїцтве єдней або вецей особох.
История
[ушориц | ушор жридло]Млїнар єдно з найстарших занїманьох. Млїнарох було ище у заєднїцох ловарох и зберачох, а познєйше зоз своїм искуством постали важна карика у розвою польопривреди. Млїни медзи найстаршима фабриками у историї чловечества. У прешлосци знанє о роботи у млїнох ше здобувало през шеґертованє, а урядово школи за млїнарох нє було по 19. вик.[1]
У шицких штредньовиковних державох правиц воденїци була велька потреба бо ше на таки способ жительство подмирйовало з муку. Воденїци ше почитовало и часто ше их споминало у штредньовиковних записох. Основни циль млїну бул зомлєц зарно жита (житаркох). То ше посциговало зоз треньом двох, звичайно округлих каменьох медзи хтори ше сипало зарна. Основа того поступку була заснована по углядзе на ручни млїнчок хтори ше, у велїх крайох, затримал єден длугши час як домашнє орудиє.
Найстарши податок о воденїци у Банаце датирує зоз 1576. року. Теди, вельки Мехмед Соколович вибудовал воденїцу - млїн зоз штирома каменями на Беґею (Зренянин). Соколович вибудовал и воденїцу зоз двома каменями при валалє Рекаш, на рики Тамиш. Перши и єдини попис воденїцох у Сербиї окончени 1867. року. Теди по попису було 7 510 воденїци [2]
Млїнар и його фамелия звичайно жили у млїнє. Їх просториї за биванє ше находзели коло просториї за млєце житаркох. Млїнар мушел буц физично моцни чловек. Його роботу ше почитовало и знанє о тим ремеслу ше преношело на шлїдуюци ґенерациї. Син учел ремесло од свойого оца, алє одходзел и на роботу ґу другим млїнаром же би мал цо вецей исткуства у тей роботи.[3]
Попри того же млїни и млїнаре щезую, мука хтора „зомлєта на каменю” ма винїмкову вредносц, а окреме при пририхтованю традицийних єдлох, кукуричней пити и замешки.
Млїнаре нєшка
[ушориц | ушор жридло]Робота млїнара подрозумює набавку сировини (житаркох), їх пририхтованє и обробок, виробок млїнарски продуктох, їх пакованє и одкладанє до складзиска, односно маґазинованє. Млїнар пребера зарно, сортує го и довожи до силосу, преверює його влагу. Зарно ше потим сортирує спрам квалитету и мелє. Млїнар надпатра роботу у млїнє, и на концу мера и пакує готови продукти. Одвичательни є и за превоженє и маґазинованє.
Под час школованя, хторе ше состої зоз теорийней и практичней настави, млїнар ше упознава зоз технолоґию преробку житаркох, машинами и рижнима провадзацима орудиями за роботу. Здобува знанє о основи поживових продуктох, прикметох и вредносцох одредзених намирнїцох хтори значни за костиранє людзох, вредносци микроорґанизмох у поживовей индустриї. Школяр здобува знанє и о предписаньох хтори ше одноша на пакованє, маґазинованє и превоженє житаркох и готових продуктох. Настава облапя и преподаванє о гиґиєнских условийох за продукцию поживи, як и о нормох квалитету поживових продуктох. Преподаваня о процивогньовей защити и защити на роботи состойна часц настави под час школованя.[4][5](5)(6)
Млїнаре у руских валалох
[ушориц | ушор жридло]Млїнаре були познати и припознати ремеселнїки, майстрове своєй роботи. Своєчасово, пред 100 и 150 роками було их у каждим руским валалє Бачкей и Сриму. Робели у сувачох, витернякох, воденїцох, а познєйше у млїнох.
Сувачи у Коцуре
[ушориц | ушор жридло]У 1789. року у Коцуре було 5 млїни – сувачи. Єден з нїх млєл и конопу. У 1828. року у истим валалє єст тринац сувачи, єдна олєярня и 14 млїнарох.
Сувачи у Руским Керестуре
[ушориц | ушор жридло]У Руским Керестуре 1912. року єст 12 млїни - сувачи и 3 олєярнї. Направени су на окраїскох валалу, улїчкох, односно орубенцох. Матяшов сувач (сувач Мафтея Латяка, родоначальнїка Латяковей фамелиї зоз Керестура, односно чукундїдо писателя публицисти Дюри Латякя) ше находзел на Куртим шоре, Надьмишков сувач у Резаковей улїчки, Пулькашов сувач на Капущаним шоре...
Олєярнї у Керестуре
[ушориц | ушор жридло]Футова олєярня була на Маковским шоре, Папандришова на Буджаку, Папянкова на Збегньове (у нєй млєли и конопу).
Витерняки у Дюрдьове
[ушориц | ушор жридло]У Дюрдьове, у чаше од 1890. по 1960 рок, було 5 витерняки, а од тих два були привежени на дереґлї по Тиси аж зоз Годмезовашаргелю з Мадярскей.
Воденїци и сувачи у Шидзе и Беркасове
[ушориц | ушор жридло]На потоку Шидини було 14 воденїци. Млєли жито, кукурицу и други житарки. У составе єдного сувачу була и конопарня (дзе камень млєл конопу). Олєй ше доставало зоз слунєчнїку, бундавових маґочкох, репченю, лєну и зоз буряну (апти). Олєй зоз буряну хасновани як лїк. Продукти зоз олєйових рошлїнох , хтори були чистейши, хасновани за єдзенє, лїк и ошвиженє, а густи и менєй чисти за подмасцованє осовинох на кочох и других машинох.
Млїни
[ушориц | ушор жридло]Зоз зявеньом млїнох и квалитетнєйшим млєцом жита и кукурици, воденїци, сувачи и витерняки страцели свою улогу. Були порозберани.
Млїни будовани у векших местох: два у Керестуре (єден Осифа Раца, а други Янка Афича, по єден у Коцуре, Дюрдьове (Ердельов), Шидзе, Беркасове, Бачинцох (Скубанов), як и векши млїни у Кули, Вербаше, Жаблю, Шидзе, Сримскей Митровици (Гардийов).
Млїнар у руских народних писньох
Надарени поєдинци у нашим народу часто творели писнї у стихох а тиж и мелодиї о робох и о тим цо их окружовало у їх каждодньовим живоце. Так настали и даскельо зачувани писнї о млїнарови а найпознатши медзи нїма: Ей, минару, минару, Вежнї зайду и я зайду пойдземе до млїна, Яки пречежки тот камень млїнски, хтори зачувани у зборнїкох В. Гнатюка, Дю. Биндаса, О. Костелника. Нотни записани тих шпиванкох ше находза записани у кнїжки Наша писня и публиакциї Рутеники 21.
Ей, минару, минару
|
|---|
| Ей, минару, минару направим ци чкоду,
видзем я на ярочок та загацим воду. Воду ци я загацим, мирку ци одберем, тебе,тебе самого (млїнару) зоз млїна виженєм. Кед би твойо баюси так нє спреведали, озда би ме пре тебе, дома так нє лали. |
У прешлосци Руснаци хасновали слово минар, под кнїжовним и сербским уплївом народ тераз хаснує слово млїнар.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Мирон Жирош, БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ,1745—2001 , ТОМ IV (2004), бок 92—98
- Дружтво за руски язик, литературу и културу: Рутеника 25 бок 16
- О.Тимко НАША ПИСНЯ (нотни записи шпиванкох)
Вонкашня вяза
[ушориц | ушор жридло]Референци
[ушориц | ушор жридло]1 Posner; Hibbs, E.S., A.N. „Proizvodnja pšeničnog brašna” tehnologijahrane.com.
3 http://www.kikindskimlin.rs/mlinnekad-mlinarstvo.htm „Mlin nekad / Iz istorije mlinarstva”. kikindskimlin.rs.
4 https://wol.jw.org/sr-Latn/wol/d/r353/lp-sbo/102004928 „Kako je izgledao život u češkom mlinu”. wol.jw.org
5 https://razvojkarijere.hzz.hr/ „Mlinar/Mlinarica”. e-usmjeravanje.hzz.hr
6 https://www.akademijaoxford.com/kurs_za_mlinara.php „Kurs za mlinara”. akademijaoxford.com
- ↑ Posner; Hibbs, E.S., A.N.„Proizvodnja pšeničnog brašna” tehnologijahrane.com.
- ↑ „Mlin nekad / Iz istorije mlinarstva”. kikindskimlin.rs.
- ↑ „Kako je izgledao život u češkom mlinu”. wol.jw.org
- ↑ „Mlinar/Mlinarica”. e-usmjeravanje.hzz.hr
- ↑ „Kurs za mlinara”. akademijaoxford.com