Миска

Миска (з печеней глїни) яку донєдавна хасновали Руснаци.

Миска то файта судзини. Терашня форма виведзена як деминутив од форми миска, хтора у нашим язику нє зачувана, алє иснує у словацким, польским, українским и др.: слц. и чес. misa, поль. misa и miska, укр. миса, стсл. misa. Од народно-латинского m:sa (лат. me:nsa).

Мисочка (ж. род) то демунитив од миска. Слц. Misôčkа.

Миска, (мн. миски), то кухньова судзина, найчастейше направена зоз порцолу. Миска дакус глїбша (подобна малому лавору) хтору хаснуєме за пририхтованє єдла, або ше у нєй послугує єдло. У мискох ше послугує юшка, даяки чечни єдзеня, рижни шалати, рискаша, кромплї, компоти итд. По форми можу буц округли, квадратни, елипсови або даякей другей форми.

Материял з хторого є правена то: метал, древена лєбо глїняна. Велькосц и глїбина мискох може буц рижнородна. Можу буц у рижних фарбох, прикрашени зоз квециками, або другима мотивами, тиж и позлацени або пострибловани итд.

Пре свой специфични випатрунок миски ше лєгко можу тримац у рукох, поготов кед маю ручки, без страха же ю випущиме зоз рукох, або же ше єдло зоз нїх висипе aбо розлєє. Спочатку миски мали на бокох ручки а даєдни миски маю и покривки, найчастейше то полцорово, хтори ше хасную за шветочни нагоди.

Историят

Перши предмети - судзини пренайдзени тисячи роки назадок. Людзе их хасновали ище од палеолита. Таки предмети були пренайдзени у природи котри могли послужиц даякей наменки а познєйше их людзе почали правиц зоз каменя, древа а од неолита почали правиц зоз глїни. Спочатку судзину з глїни нє випекали, та були краткотирваци, швидко ше розбили лєбо знїчтожели од хаснованя. Судзина та и миски тирвацо затримую свою форму аж после печеня на температури найменшей 500 °C.

У кнїжкох даєдних державох миска ше спомина уж у 17. вику алє предпоставка же ше зявела и вельо скорей. Зоз историї дознаваме же ше перши миски зявели у Китаю, Античней Греческей и на Криту.

Нєшкайши дизайн и форма керамичних мискох.

Миски ше давно правело лєм зоз керамики и металу, док нєшка ше хаснує и скло и рижни файти пластики.

Традиция

У велїх културох и традицийох, єдзенє и пице ше конзумую зоз заєднїцкей миски лєбо шольки.

Мено такей судзини ше вола и преклада як „велька миска за єдло.“ Таки обичай найчастейши у руралних штредкох дзе фамелиї и далєй отримую таку традицию, конзумованє з єдней миски. (Зимбабве, Мали, Сенеґал, Китай и др.)

При Руснацох

После приселєня та по штредок 19. вика подобне звикнуце було и при Руснацох. Були то вельочислени фамелиї и за столом челядз єдла з миски хтори були плехово алє кажде мал свой прибор; видлїчку лєбо ложку, часто древену. Миски з печеней глїни ше зявели вельо познєйше штредком 20. вику. Хасновала ше єдна ,,заєднїцка миска“ – миска зоз хторей шицки особи за столом єдли..

Єдла хтори ше варело и єдло з миски, були то найчастейше:

• замешка (з кукуричней муки), каша (з кукуричней крупи), галушки ,,на сухо'' и под.

• Тиж у миски ше послуговали бобальки хтори ше обовязково вше правели за швето Крачун.

• Дакеди давно на свадзби каша була єдина слатка лакотка хтора була послужена у плехових а познєйше у глїняних мискох.(такв. пасульово - пре билу ґлазуру (таки миски були препечени и здабали на пасулю).

Ґалерия

• 
  Миска за юшку зоз покривку, тацну и ложку, (позлацена)
• 
  Миска За овоц
• 
  Штредньовиковна миска зоз Сербиї
• 
  Китайска миска, зоз 1426 - 1435 року п.н.е.
• 
  Миска зоз Тайланду
• 
  Украсна миска, музей Семберия, Биєлїна

Литература

• Словнїк руского народного язика А – Н, I, Нови Сад 2017.рок, бок 723.

• Hogan, C. Michael (2007).„Phaistos fieldnotes”. The Modern Antiquarian.

• Steponaitis, Vincas P. (1983). Ceramics, Chronology, and Community Patterns: An Archaeological Study at Moundville. The Modern Antiquarian. New York: Academic

Press. стр. 68–69. ISBN 978-0-12-666280-1. Архивирано из оригинала 11. 12. 2004. г. Приступљено 16. 09. 2019.

• Walters, H. B. (1905). History of Ancient Pottery: Greek, Etruscan, and Roman. The Modern Antiquarian. New York: Charles Scribner's Sons. стр. 140, 191-192.