Прейдз на змист

Медзинародна уния за защиту природи

Материял зоз Википедиї
Медзинародна уния зазащиту природи
International Union for Conservation of Nature
Шедзиско МУЗП у Швайцарскей
Скрацена назваIUNC
Датум снованя05. октобер 1948.
Наменказащита природи
ШедзискоГлан, Швайцарска
Подруче дїлованяширцом швета
Члени1 400
ПредсидательРазан Ал Мубарак
Ґенерални директорБруно Оберле
Число занятихпрейґ 1 000 (ширцом швета)
Число волонтерох16 000
Урядови веб сайтwww.uinc.org
Лоґо Медзинародней униї за защиту природи

Медзинародна уния за защиту природи (МУЗП; анґл. International Union for Conservation of Nature, IUCN) медзинародна орґанизация хтора дїйствує у обласци защити природи и у обласци отримуюцого управяня з природнима ресурсами. Робота орґанизациї унапрямена на зберанє и анализу податкох, виглєдованє, витворйованє проєктох на терену, промовованє, лобированє и на обуку.

Унию основали Зєдинєни нациї 1948. року, а єй основни задаток „уплївовац, одшмельовац и помагац рижним дружтвом у швеце же би щицели природу и осиґурали же би хаснованє природних ресурсох було справедлїве и еколоґийно отримуюце”. У рамикох того задатку и писанє и виробок Червеней лїстини, у хторей ше находза информациї о загрожених файтох яки позберали вецей як 10 000 науковци. МУЗП ше почала занїмац и зоз проблемами хтори ше одноша и на родову ровноправносц, зменшанє худобства, отримуюци дїялносци и власни проєкти. За розлику од других медзинародних нєвладових орґанизацийох, МУЗП ма циль мобилизовац явносц у потримовки на очуваню природи. Тиж так, трудзи ше уплївовац на рижни акциї владох, роботних и других интересних ґрупох през даванє информацийох и совитох и през лобированє и рижни партнерства. Тота орґанизация найпознатша по составяню и обявйованю МУЗП лїстини загрожених файтох, у хторей преценєни статус загроженосци за кажду обявену файту. [1][2][3][4]

Катеґориї защити природних подручох

[ушориц | ушор жридло]
  • IA – строги резерват природи (защицене подруче хторе наменєне лєм за науково потреби; у Сербиї то Обедска бара, Фелєшана...),
  • IB – Парк природи (защицене подруче пре защиту автохтоних животних условийох; у Сербиї то Зобнатица, озеро Палич...),
  • II – Национални парк (защицене подруче наменєне защити екосистеми и рекреациї; у Сербиї то Фрушка гора, Дєрдап...),
  • III – Памятнїк природи (защицене подруче пре очуванє специфичних природних характеристикох; у Сербиї то Машин майдан, водопад Лисини...),
  • IV – Защицени бивальнїк (защицене подруче у хторим фокус на окремней файти рошлїни або животинї хтори под защиту держави; у Сербиї то Вельке блато, Панчевацка ада...),
  • V – Защицени предїл (защицене подруче наменєне за защиту препознатлївого предїлу зоз значнима природнима, естетскима и културно-историйнима вредносцами и рекреациї; у Сербиї то клисура рики Ґрадац, Овчарско-кабларска клисура, Авала, Власина, Камена гора...),
  • VI – Защицене подруче пре управянє зоз природнима ресурсами (подруче зоз хторим ше управя углавним пре запровадзованє ровноваги у експлоатациї природних ресурсох)[5] [6]

История

[ушориц | ушор жридло]

Снованє

МУЗП основана 05.10.1948. року у французким городзе Фонтенбло, кед представнїки влади и орґанизациї за очуванє подписали спорозуменє о снованю Медзинародней униї за защиту природи. Джулиян Хаксли, перши ґенерални директор Унеска, порушал инициятиву за снованє такей орґанизациї. Цилї орґанизациї то запровадзованє медзинародного сотруднїцства у защити природи, промоция националних и медзинародних акцийох и зберанє, анализованє и ширенє информацийох. Єдина медзинародна орґанизация зоз фокусом на цали спектар защити природи хтора исновала по теди то орґанизация за защиту птицох, нєшка то BirdLife International, основана ище 1922. року. [7][8][9]

Период роботи 1948—19564

МУЗП почала робиц зоз 65 членами, а шедзиско секретарияту було у Бриселу. Перша активносц униї була програма фокусована на очуваню файтох и бивальнїкох, збогацованю и применьованю знаня, унапредзованю образованя, промоциї медзинародних спорозуменьох и на очуваню природи. Центер шицких активносцох то даванє науковей основи за акциї очуваня природи, а за уключованє до роботи фаховцох и науковцох задлужени окремни комисиї. Робота МУЗП-а и УНСКО-а взаємна. У заєднїцкей орґанизациї од 1949. року, на Конференциї за защиту природи (Лейк Сусекс, ЗАД) першираз була представена лїстина наисце загрожених файтох, хтора предходзела Червеней лїстини загрожених файтох.

Период роботи 1956—1965

У чаше 50-их и 60-их рокох у Европи зазначени економски розвой, а формални колониї були под знаком питаня, так же тоти два факти мали уплїв на роботу МУЗП. Порушани велї акциї зоз малима трошками, сотрудзує ше зоз аґенциями Зєдинєних нацийох и зоз Совитом Европи. Року 1961. МУЗП обявела першу ґлобалну лїстину националних паркох и защицених подручох хтору ше нєпреривно ажурує. МУЗП найпознатша по обявйованю Червеней кнїжки о статусу очуваня файтох, хтора прешираз обявена 1964. року.

МУЗП почала бавиц главну улогу у твореню медзинародних контрактох и конвенцийох, починаюци зоз африцку Конвенцию за очуванє природи и природних ресурсох. Нови фахови подруча постали и одвитуюца законска реґулатива. Африка була у фокусу и у предходних проєктох МУЗП з обласци очуваня природи. Уния потримала „Єловстонски модел” управяня зоз защиценима подручами, хтори пре защиту природи огранїчує чловеково присуство и роботу, медзитим, и уния и други орґанизациї за защиту були критиковани пре защиту природи од людзох, а нє зоз людзми. Таки модел першираз применєни у Африки и мал вельку улогу у удлучованю же би ше Масаї народ виселєл зоз Националного парку Серенґети и защиценого подруча Нґоронґоро.

Же би ше створело стабилну финансийну основу за роботу, МУЗП 1961. року участвовала на снованю Шветовей фондациї за природу (нєшка Шветова фондация за защиту природи, WWF), а єй циль зберац финансийни средства, робота на одношеньох з явносцу и явней потримовки.

Шедзиско 1961. року преселєне зоз Белґиї до Моржу у Французкей.

Период роботи 1966—1975

Явне нєзадовольство о стану животного штредку 60-их и 70-их рокох приведло до снованя нових нєвладових орґанизацийох, спомедзи хторих Ґринпис и Товарише планети жеми хтори тиж робели на ґлобалним уровню. Велї нови орґанизациї були критичнєйши ґу влади од МУЗП хтора предлужела владом давац науково совити, прето була критикована як стародавна и нєважна орґанизация.

Членство у МУЗП ше нєпреривно звекшовало (зоз 200 членох 1961. поросло на 400 членох 1974. року), а тиж було злєпшане єй положенє и уплїв на други орґанизациї.

МУЗП єдна з нєвладових орґанизацийох хтори уключени до орґанизациї Конференциї Зєдинєних народох о людским околїску (Стокхолм, 1972). На тей конференциї прилапени три нови медзинародни конвенциї, на чиїм твореню участвовала и МУЗП, а то:

  • Конвенция за защиту шветовей културней и природней скарбнїци (1972)
  • CITES — Конвенция о медзинародней тарґовини зоз загроженима файтами дзивей флори и фауни (1974), секретарият ше находзи праве у МУЗП
  • Рамсарска конвенция — Конвенция о мочарох од медзинародного значеня (1975), секретарият ше находзи у праве у МУЗП.

После одредзеного периоду приходзи до поступней пременки у приступе ґу очуваню природи. Очуванє бивальнїкох и файтох и надалєй основни циль униї, алє ше подзвигує свидомосц о тим же до огляду очуваня природи треба брац и економски и социялни потреби. Року 1975. Ґенерална скупштина МУЗП прилапела резолуцию о зачуваню автохтоних народох и задоволєла їх национални права у националних паркох и защицених подручох. Резултат такого приступу бул позитивни, МУЗП постала интересантнєйша и владом у жемох у розвою.

Сучасни период, 2017—2020

МУЗП нєшка роби у обласци бизнису, климатских пременкох, економиї, екосистеми, на праве животного штредку, очуваню лєсох, ґлобалней политики, води, моря и поларней обласци, защицених подручох, науки, социялней политики, културней скарбнїци и др.

Програму и план роботи членство приноши кажди штири роки. У програми и планє за 2017—2020. очуванє природи и биодиверзитету узко повязане зоз отримуюцим розвойом и намаганьом за зменшанє худобства. МУЗП наводзи же основа у витворйованю каждого цилю то и знанє автохтоних народох и других традиционалних ґрупох хтори хасную природни богатства.

Тота програма 2017—2020 ма три приоритетни обласци:

  • Вреднованє и очуванє природи
  • Промовованє и потримовка дїлотворному и справедлївому управяню зоз природнима ресурсами
  • Применьованє ришеньох хтори засновани на природи коло ришованя дружтвених спокусох, уключуюци климатски пременки, безпечносц поживи и економски и дружтвени розвой.

МУЗП сама по себе ма циль директно мобилизовац ширшу явносц. Образованє було часц програми униї од самого початку єй снованя, алє фокус и далєй на уключованю заинтересованих ґрупох и смисловей комуникациї, а нє на масовних кампаньох.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. ↑ International Union for Conservation of Nature (IUCN)
  2. ↑ „About IUCN”. IUCN. Приступљено 26.05.2026.
  3. ↑ „Kenya: The Maasai Stand up to IUCN Displacement Attempts from their Forest”. World Rainforest Movement. Приступљено 26.05.2026.
  4. ↑ Holdgate, M. (1999).The green web: a union for world conservation. Earthscan. стр. 16–124. ISBN 1 85383 595 1.
  5. ↑ Основи екологије, Универзитет у Београду, Географски факултет, Др Дејан Филиповић, Мр Снежана Ђурђић.  Београд. 2005. стр. 65.
  6. ↑ Природно наслијеђе Кантона Сарајево, Географско друштво у Федерацији Босне и Херцеговине, Сарајево. 2015. ISBN 978-9958-9270-9-6. стр. 102.
  7. ↑ Škrijelj R., Đug S. (2009): Uvod u ekologiju životinja.Prirodno-matematički fakultet Sarajevo, Sarajevo, ISBN 978-9958-592-03-4.
  8. ↑ Hadžiselimović, Rifat, Maslić E. (1999): Osnovi etologije – Biologija ponašanja životinja i ljudi. Sarajevo Publishing, Sarajevo, ISBN 9958-21-091-6.
  9. ↑ Hadžiselimović, Rifat (2005): Bioantropologija – Biodiverzitet recentnog čovjeka. Institut za genetičko inženjerstvo i biotehnologiju (INGEB), Sarajevo, ISBN 9958-9344-2-6.
Превьате зоз "https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медзинародна_уния_за_защиту_природи&oldid=19099"