Мауна
| Мауна | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство: | Plantae |
| Дивизия: | Magnoliophyta |
| Класа: | Magnoliopsida |
| Ряд: | Fabales |
| Фамилия: | Fabaceae |
| Род: | Phaseolus |
| Файта: | P. vulgaris |
| Биномне мено | |
Phaseolus vulgaris Linnaeus
| |
Мауна (Phaseolus vulgaris) або желєна пасуля, серб. боранија, єднорочна рошлїна. Кед ше бешедує о мауни як рошлїни у ствари ше дума на рошлїну обичней пасулї хтора ше хова пре єй нєузрети мауни, хтори можу буц желєни або жовти, у хторих ше находза тиж нєузрети зарна. Мауни або желєна пасуля ше конзумую як желєнява.
История
[ушориц | ушор жридло]Походзенє з Америки
[ушориц | ушор жридло]Мауна (Phaseolus vulgaris) походзи зоз Стреднєй Америки, найвироятнєйше зоз териториї нєшкайшого Мексика, дзе археолоґийни докази потвердзели же ше там ховала ище пред 7.000 до 8.000 роками. Попри кукурици и бундави, була фундамент польопривреди и костираня предколумбовских цивилизацийох, Майох и Астекох, дзе ше три култури медзисобно помагали и росли.
Модерни часи
[ушориц | ушор жридло]До Европи мауну принєсол Кристифор Колумбо, кед ше врацел зоз свойого другого путованя до Нового швета 1493. року. Перши сиґурни писани и визуелни докази о єй присуству у Европи датую зоз периоду после 1532. року, кед зазначене же папа Климент VII достал нашенє на дарунок од шпанского цара Карла V. Познате и же Катарина Медичи 1533. року однєсла нашенє пасулї до Французкей як часц свойого талу. На початку, рошлїна нє такой прилапена як пожива, алє ше ховала як украсна рошлїна.
Хаснованє желєних маунох у костираню ше почало шириц перше у Италији у 17. вику, а вец ше преширело на Греческу, Турску и Французку. По 19. вик мауни ше заш лєм ридше хасновало за костиранє, и садзело ше их пре зарна. Тримало ше же то пожива за худобних.
Приход и ширенє у Европи
[ушориц | ушор жридло]Популарносци мауни допринєсол Американєц Калвин Кини (Calvin Keeney), хтори 1894. року створел першу сорту мауни без „нїткох” (енгл. stringless), цо значно олєгчало єй хаснованє. Дальши розвой технологийох конзервованя и замарзаваня у цеку 19. и 20. вика оможлївел же би мауна постала глобално доступна и єдна з найпопуларнєйших заградкарских културох.
Ботанїчни прикмети
[ушориц | ушор жридло]
Мауна длуга 8-20 cm и широка 1-1,5 cm, може буц желєней, жовтей, чарней або лиловей фарби, а ма 4-8 зарна. По випатрунку може буц округла або кляпчиста. Даєдни сорти маю влакна по длужини мауни, цо комерциялно нєжадане.
Корень слабше розвити и углавним нє идзе глїбоко, найвецей до 70 cm. На жилох ше формую велї ґужлїки з бактериями хтори вяжу шлєбодни азот зоз воздуху. Стебло може буц високе 30–45 cm при нїзких сортох 2-3 m при високих цагацих сортох.
Лїсца желєни або лилови, спирално розпоредзени по стеблу, длуги 6-15 cm и широки 3-11 cm. Квитки позберани до квета, рошню у пазухи лїсцових конарчкох. Били, целово або лилово квитки длуги коло 1 cm и маю 10 прашнїки. Квитки ше самооплодзую, цо олєгчує селекцию стабилних култиварох.
