Мария Мачошкова
Мария Мачошкова (*30. марец 1940.) словацка шпивачка русинскей народносци хтора шпивала русински и восточнословацки народни шпиванки. Була вокална солистка Поддуклянского українского народного ансамбла и єдна з визначних уметнїцох того ансамблу, часто менована як перша дама русинскей шпиванки у Словацкей.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Мария народзена 30. марца 1940. року у валалє Поточки, у округу Стропков. Оцец и мац мали шесцеро дзеци, Мария мала штири шестри и єдного брата. Под час Другей шветовей войни нацисти запалєли їх обисце и воно згорело до фундаментох так же ше фамелия мушела преселїц до валалу Мали Ролник. Мария ходзела до основней школи у валалє Брезница. Мария нашлїдзела дар за шпиванє од єй мацери. Марийов оцец грал на гармоники. И учитель у школи замерковал єй красни глас и почал ю, кед шпивала, провадзиц на виолини.
До висших класох основней школи Мария ходзела у Стропкове и ту постала член школского хору. Ту єй глас приходзел до вираженя и ту росло єй интернесовнє за народну музику.
Початок шпивацкей кариєри
[ушориц | ушор жридло]Поддуклянски народни ансамбл (ПУЛьС) зоз Прешова мал авдицию за шпивачох у октобре 1956. року. Мария ше приявела на авдицию зоз жаданьом же би постала член нового ансамблу. Було єй теди лєм шеснац роки. Руководитель авдициї бул проф. Юрий Костюк хтори бул єден зоз сновательох и уметнїцки директор ПУЛьС-а. Професор Костюк на авдициї препознал Марково вокални можлївсци и вона постала член спомнутого ансамбла.
Перши урядови наступ за ансамбл ПУЛьС Марка мала 1957. року. У наступних рокох вона поставала вше познатша и популарнєйша, постала шпивацка гвизда ансамбла и наступала на концертох по цалей Чехословацкей. Була водзаца солистка ансамбла хтора найчастейше шпивала русински народни шпиванки и пошвидко здобула припознаня и публики и критики.

Року 1964. вона почала шпивац и зоз Державним фолклорним ансамблом Радио Брна а познєйше зоз Яношковим цимбаловим оркестром у Праги. През шицки тоти роки вона шпивала з велїма шпивачами и шпивачками а найволєла шпивац зоз шпивачками Реґину Ярощак и Марию Грабовски; Йозеф Пригода и Рудолф Смотер були шпиваче зоз хотрима найдзечнєйше шпивала на концертох. И попри того же робела у ПУЛьС-у вона у периодзе 1965-66 почала шпивац и у ґрупи ФАРКАШ зоз Братислави.
Єй шпивацка кариєра ю одведла на турнеї до Нємецкей, Польскей, Австриї, Америки, Норвежскей, Данскей, до дакедишнєй Югославиї (Руски Керестур), Канади, Швайцарскей, Французкей и Голандиї. Року 1969. Мария мала власну соло турнею по Америки.
Кед слово о дириґентох, вона тримала Юрия Костюка, Юрия Цимбору и Юлиуса Селчана за найлєпших зоз хторима робела. Руди Смотер уходзел до шору окремних шпивачох зоз хторима вона зняла велї студийски знїмки и роками шпивала.
Єй место пребуваня то варош Прешов. Мария ма двох синох, Юрая и Ивана.
Мария зняла 260 знїмки уключуюци ту и русински писнї зоз дакедишнього Шаришу и Земплину. Єй богати репертоар наисце за вельке почитованє алє шпиванка Мамко моя люба єй остала наймилша. Вона компоновала тоту писню на чесц своєй мацери.
Мария Мачошкова пошла зоз ПУЛьС-у до пензиї кед мала 58 роки, 1998. року, медзитим, вона була далєко од того же би була звичайна пензионерка. И далєй вона роками наступала на рижних концертох дзе була поволована.
З нагоди єй 85. родзеного дня 2025. року обявени документарни филм Почесц Мариї Мачошковей хтори приказує єй живот и уметнїцку кариєру.
Награди
[ушориц | ушор жридло]- 1978: Прикладни културни роботнїк
- 1985: Заслужна уметнїца
- 2010: Русинска особа рока
- 2022: Медаля предсидателя Словацкей Републики (за значне доприношенє розвию Словацкей Републики у обласци култури)
Дискоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Студийни албуми
[ушориц | ушор жридло]- 1981 – Вечар є, вечар є... (LP, Opus) – Народни оркестер Шаришан/ Мария Мачошкова.[1]
- 1987 – Єй, гой, така я дзивичка... (LP, Opus) – аудио знїмки з провадзеньом OĽuN-а (Оркестер народних инструментох Словацког радия) и BROLN-а (Оркестер народних инструментох Брнского радия).
- 1994 – Кедз себе зашпивам... – писнї зоз Земплину и Спиша;
- 1995 – Мамко моя люба... – знїмки пошвецени здогадованю на мацер.
- 2003: Заспівайме собі трёма голосами - Let´s sing together in trio - АК[2], CD (Марія Мачошкова, Анна Сервіцка, Андреа Сикорякова)
- 2004: Три звізды трёх ґенерацій - Three stars Three generations - АК, CD (Марія Мачошкова, Анна Сервіцка, Андреа Сикорякова)
- 2007: Чорны очі як терен – Марка Мачошкова a Анна Порачова, ĽH Ondreja Kandráča a hostia z ĽH Železiar — Folklórne združenie Anička R209 0001-2-731, CD
Компилациї и вибор шпиванкох
[ушориц | ушор жридло]- 2002 – Русински шпиванки Спиш, Шарош и Земплин (ОĽuN, АК/CD) – вибор реґионалних шпиванкох.
- 2004 – А чия то хижа (Пирамида, CD) – колективна компилация русинскей народней музики; шпивачка наведзена медзи виводзачами.
Други радио и ТВ знїмки у архиви РТВС и Словацкого радия (ОĽuN, BROLN) – учасц на колективних албумох и знїмкох фолклорних ансамблох.
Надпомнуце
[ушориц | ушор жридло]Подполну дискоґрафию нє мож приказац прето же даєдни зоз знїмкох настали як радио и телевизийни знїмки хтори комерциялно нє обявйовани. Векшина єй познатих шпиванко змесцена у архиви Словацкого радия и видавательних хижох Опус и Пирамида.
Доприношенє русинскей култури
[ушориц | ушор жридло]Мария Мачошкова дала значни допринос очуваню и популаризованю русинского язика и културного скарбу. Єй интерпретациї автентичних шпиванкох допринєсли очуваню ориґиналних мелодийох и диялектових текстох и мали вельки уплїви на даскельо ґенерациї шпивачох русинских народних шпиванкох.
Интересантносци
[ушориц | ушор жридло]♦ Часто є наволована як перша дама русинскей шпиванки у Словацкей.
♦ Єй знїмки ше хасную як модел у настави русинского шпиваня у фолклорних школох и ансамблох.
♦ Велї єй шпиванки архивовани у Словацким радию як часц нєматериялного културного скарбу.
♦ Вона часто наступала на Медзинародним фестивалу русинскей шпиванки у Свиднїку и на других манифестацийох хтори були пошвецени русинскому фолклору.
♦ Єй вельорочна робота у ПУЛьС як и познєйше єй соло кариєра уплївовали на вецей ґенерациї виводзачох русинских народних шпиванкох.
Ґалерия
[ушориц | ушор жридло]-
Марка Мачошкова и Йозеф Пригода
-
Марка Мачошкова и Рудолф Смотер
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Павел Роберт МАҐОЧІЙ //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів (зоставителї П. Р. Маґочій і І. Поп). Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010. Сс. 454-455
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Mária Mačošková – osobnosti.sk
- Mačošková je Mačošková! – rusynacademy.sk
- MÁRIA DUDOVÁ-BAŠISTOVÁ (19. okt 2016).Marka Mačošková spieva už šesťdesiat rokov. Korzár, Prešov.
- Мария Мачошкова, Народни русински шпиванки зоз Горнїци. вебсайт Рускатубе, ruskatube.x10host.com
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Mária Mačošková – Večar je, večar je (Discogs)
- ↑ АК - авдио касета
