Мандуля
| Мандуля | |
|---|---|
 | |
| Наукова класификация | |
| Царство | Plantae |
| Класа | Rosales |
| Фамелия | Rosaceae |
| Род | Prunus |
| Файта | Prunus a. |
| Биномне мено | |
| Prunus amygdalus | (Batsch, 1801) |
Мандуля бот. (лат. Prunus amygdalus; sinonimi: Prunus dulcis), або сладка мандуля то древо зоз фамелиї ружох (Rosaceae), а плод и нашенє ше хаснує у костираню людзох (пожива).[1] Мандуля походзи зоз Ирану и його сушедних державох, алє и з обласци Леванту, односно зоз жемох Востоку (Греческа, Турска, Сирия, Либан, Израїл, Йордан и Єгипет)[2][3]
Назву мандуля у ботанїчней литератури ше хаснує за вецей файти роду Prunus и подроду Amygdalus. Окрем сладкей, єст и горка мандуля. Нашенє тей файти мандулї у составе ма вельо цияниду и прето ше подрозумює же є отровна кед ше конзумує у векших количествох.[4] Интересантна файта мандулї то Prunus tenella або степска мандуля, а рошнє на Делиблатскей писковини.
Опис
[ушориц | ушор жридло]Мандуля лїсцопадне древо, рошнє до висини 4-10 метери, а стебло грубе до 30 центи у пречнїку. Спочатку млади конарчки желєни, потим меняю фарбу до лилових кед су виложени слунку, а у другим року шивею. Лїсца од 8-13 центи длугоки, а квитки маю билу и ниянси лиловей фарби, од 3-5 центи пречнїку и зоз 5 лїсцочками, формовани поєдинєчно або у пари и зявюю ше скорей од лїсцох вчас на яр. Мандуля найлєпше рошнє у обласцох зоз медитеранску климу зоз цеплима, сухима лєтами и благима и влажнима жимами. Оптимална температура за єй рост медзи 15 и 30 ступнї, а пупча маю потребу за хладзеньом од 300 до 600 годзини на температури попод 7,2 ступнї же би ше порушали у розвою.[5](11)
Горка мандуля
[ушориц | ушор жридло]
Горка мандуля (лат. Prunus amygdalus Stoker) походзи зоз Малей Азиї и Месопотамиї, а отамаль ше преширела на велї держави коло Штредожемного моря. Єй розвою одвитую сухи, цепли и каменїсти обласци. Горка мандуля висока од 5-8 метери. Єй били або целови квитки ше зявюю у марцу и априлу. Плод длуговаста маґочка у хторей єдно або, ридко, два нашенька. Нашенє кляпчисте, длугоке 2 центи, а широке 1,2 центи.
Нашенє горкей мандулї
[ушориц | ушор жридло]
Нашенє горкей мандулї ше хаснує за доставанє ароматичней води хтора дїйствує як наркотик и седатив. Зоз цадзеньом нашеня ше достава олєй хтори ше хаснує у поживовей индустриї, як конзумни, и у козметики за виробок рижних помадох.
Нашенє ше збера кед маґочка зошицким дозреє и кед ше подполно осуши, кляпчисте є, длугоке до 2,5 центи, на верху кончисте, а зоз другого боку заокруглєне, нє ма пах и горке є. Треба же би було у цалє и нєочкодоване од инсектох.
Нашенє горкей мандулї ма и до 55 проценти олєю, дакуc цукру, коло 25 проценти бильчки, сок хтори ше вилучує, ґуму и цияноґенски гетерозоїд хтори заслужни за горкосц, алє и за лїковитосц.
Лїковити прикмети
[ушориц | ушор жридло]Горку мандулю ше хаснує строго лєм як горуцу облогу и у купелї, понеже ублажує боль, окреме миґрену, як и боль покруткох и печинки, регому и квашнїну у жалудку. Маса хтору ше достава зоз преробком тей овоци може замєнїц мидло хторе добре за особи зоз чувствительну скору и барз є добра як природна пахнячка.
Цала рошлїна, односно горка мандуля, отровна. У нєй єст отровни єдинєня и у нашеню, лїсцу и лупи. Нательо є отровна же лєм од 50-70 горки мандулї спричинюю шмерц одроснутей особи, а лєм 3 можу спричинїц вельке трованє.
Млєко зоз мандулї
[ушориц | ушор жридло]Млєко зоз мадулї ше хаснує як замена за кравске. Нє ма масци и лактозу, а пре тото же у нєй нєт нїяки зєдинєня животиньского походзеня, хасную го веґанє и веґетариянци. У млєку єст вельо витамину Е, маґнезиюмому, селену, цинку, калиюму, желєза, фосфору, бакру и калциюму. Нє препоручує ше дзецом младшим як 2 роки пре нїзке количество бильчкох. Институт за виглєдованє поживи Велькей Британиї констатовал же млєта мандуля ма пробиотски прикмети, односно звекшує число хасновитих бактерийох, и так отримує здравє орґанох за претровйованє.[6](18)
Таксономия
[ушориц | ушор жридло]Сладка и горка мандуля
[ушориц | ушор жридло]Нашенє мандулї файти Prunus dulcis (dulcis) сладке[7](12), алє на поєдиних стеблох єст роду хтори кус горкави. Нашенє Prunus dulcis (amara) вше горке, як и других файтох роду Prunus, кайси, брескинї и черешнї.
Нашенє горкей мандулї кус ширше и кратше у одношеню на сладку мандулю и ма половку менєй олєю, од 4-9 милиґрами цияноводонїку[8] (17) и 24 раз вецей цияниду як у маґочки сладкей мандулї. Цияноводонїк дава горкосц мандулї, а зоз термичним обробком ше тот отров знїщує, та прето печена мандуля ма приємни сладки смак.
Референци
[ушориц | ушор жридло]11 https://web.archive.org/web/20150315003953/https://www.plantvillage.com/en/topics/almond/infos/diseases_and_pests_description_uses_propagation „Almond”. PlantVillage, The Huck Institutes of the Life Sciences, Pennsylvania State University. 2011.
12 Karl-Franzens-Universität (Graz). graz.at/~katzer/engl/Prun_dul.html „Almond (Prunus dulcis [Mill. D. A. Webb.)”], web.archive.org
17 Shragg TA, Albertson TE, Fisher CJ (јануар 1982). „Cyanide poisoning after bitter almond ingestion”. West. J. Med. 136 (1): 65—9. PMC 1273391 , PMID, 7072244.
18 Larmer, Christina. https://web.archive.org/web/20130806001732/http://www.bodyandsoul.com.au/nutrition/nutrition+tips/almond+milk+,10031 Almond Milk - Body and Soul, www.bodyandsoul.com
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Прецо мандуля горка. bonapeti.rs
- Bademovo mleko. hr.wikipedia
- Спокуси и хасни зоз продукциї мандульох, автор Златка Чизмар, ют′юб канал маковчань
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Introduction to Fruit Crops (Published Online) Mark Rieger, 2006
- ↑ „BĀDĀM – Encyclopaedia Iranica”. iranicaonline.org. „The Amygdalus communis (or Prunus amygdalus), though undoubtedly native to the Iranian land-mass, is seldom found in natural stands there today.”
- ↑ G. Ladizinsky (1999). „On the origin of almond”. Genetic Resources and Crop Evolution. 46 (2): 143—147. S2CID doi:10.1023/A:1008690409554
- ↑ „Almond Tree – Learn About Nature” (на язику: анґлийски).
- ↑ „Almond”. PlantVillage, The Huck Institutes of the Life Sciences, Pennsylvania State University. 2011.
- ↑ Larmer, Christina. Almond Milk - Body and Soul, www.bodyandsoul.com
- ↑ Karl-Franzens-Universität (Graz).graz.at/~katzer/engl/Prun_dul.html „Almond (Prunus dulcis [Mill. D. A. Webb.)”]
- ↑ Shragg TA, Albertson TE, Fisher CJ (јануар 1982). „Cyanide poisoning after bitter almond ingestion”. West. J. Med. 136 (1): 65—9. PMC1273391, PMID, 7072244.