Куковка

Куковка
	Шпив куковки
Статус загроженосци
	Файта зоз малу вироятносцу же будзе загрожена = ознака критериюма LC
Наукова класификация
Домен	Eukariota
Царство	Animalia
Тип	Chordata
Класа	Aves
Ряд	Cuculiformes
Фамилия	Cuculidae
Род	Cuculus
Файта	C. canorus
Биномне мено
	Cuculus canorus
	Linnaeus, 1758

Обична куковка, скорей позната и под назву европска куковка (лат. Cuculus canorus), птица зоз шора куковкох (Cuculiformes). Населює обласци сиверней Африки и Евроазиї, од Портуґалиї и Ирскей на заходзе по Япон и Камчатку на востоку. По велькосци ше може поровнац зоз цукровку (серб. гугутка, Streptopelia decaocto), алє є ценшей збудови, а пирє єй углавним шиве. Попри специфичного звука яки прави, хтори звучи як ку-ку, файта общепозната и по паразитованю гнїздох других птицох. У фамилиї куковкох єст коло 60 розлични файти.

Обична куковка ма розпон кридлох од 55 по 60 центи, длужину цела од 32 по 34 центи и чежину 110-140 ґрами (самец) и 95-115 ґрами самичка. Кридла обичней куковки шпицасти, а заокруглєни хвост длугоки 13 до 15 центи. Док шедзи, випатра як кед би мала кратки ноги, хвост часто лепезазто розширя, а благо розширени кридла дакус виша.^[1]

Тота файта ма два вариєтети. Попри розлики у фарби пиря (при єдному вариєтету воно шивше, а при другому фарба ардзи), розликую ше и по фарби ирису, орубенцу коло очох и бази писку (джубку). Тота фарба при шивей вариянти блядожовта, а при червенкастей (фарба ардзи) блядокафова. При обидвох вариєтетох ноги жовти, а джубок, окреме при кореню, рогово шиви.

Бивальнїк и розширеносц

Куковки жию у шицких климатских обласцох заходней палеоарктичней зони, у култивованих обласцох, як и у биотопох понад и сиверно од гранїци зоз лєсами, по динох при морским побережю и у скоро шицких животних штредкох медзи тима обласцами. Нєт их у арктичних тундрох и вельких, густих лєсох. Попри того, присуство птицох хтори обична куковка при гнїздзеню хаснує як домашнїх за свойо вайца одлучуюце. У Швайцарскей доказане же обичну куковку мож найсц и на висини од коло 2.400 метери, а у Индиї, у позарядових обставинох, жиє и на висини од 5.250 метери.^[2]У подручох хтори обича куковка населює муши буц достаточно рижнородни структури як цо то травово поверхносци, пажички, живи огради, поєдинєчни стебла, а часто є и на рубцох варошох.^[3]

Сиверна гранїца пребувалїща куковкох приблїжно ше поклопює зоз сиверним поларним кругом, а южна доходзи до Гималайох, односно до коло 40. ступня ґеоґрафскей ширини.^[3]^[4]

Селїдба

Куковки ше селя на вельки роздалєносци, першенствено вноци. Їх жимовалїща ше находза южно од екватора, а предносц даваю обласцом при чечуцих водох або саванох, зоз вельочисленима стеблами акацойох. Одроснути и млади птици напущаю штредню Европу на початку авґуста, а углавним ше врацаю у другей половки априла.^[5]

Час врацаня вязани за ґеоґрафску ширину, та до южней Европи куковки сцигую уж у марцу, а до Скандинавиї аж початком юния.^[6]

Куковка ше вецей раз спомина и у руских народних шпиванкох, та и у шпиванки:

„Вилєцела куковичка з лєса желєного“

Вилєцела куковичка з лєса желєного;

Прешли, прешли мойо рочки

Жица радосного.

Вилєцела куковичка та почала кукац;

Будзеш мила и ти замну

Кукац так и стукац.

Спомнєш ти мнє, моя мила

Голєм раз на днїну,

А я тебе спомнєм мила,

Стораз на годзину.

Нє забувай, моя мила,

Нашо млади лїта,

Док нам була наша любосц

У серденьку скрита.

Литература

Wyllie, Ian (1981). The Cuckoo. London: B.T. Batsford.

Вонкашнї вязи

The Rules of Life. BBC/Open University. 2005. Звучни запис
Ageing and sexing (PDF; 2.4 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze
ARKive Still photos and videos.
Common Cuckoo - text in The Atlas of Southern African Birds [1]

„Tracking Cuckoos to Africa... and back again”. British Trust for Ornithology.

Ґалерия

Обична куковка
Куковка з червенима першами
Ваїчка куковки
Куковка Cuculus canorus
Ваїчка рижних файтох куковкох
Файта куковки

Референци

↑ Columbiformes - Piciformes. Bauer, Kurt M., Glutz von Blotzheim, Urs N., Niethammer, Günther (2., durchges. Aufl изд.). Wiesbaden: AULA-Verl. 1994. ISBN 978-3-89104-562-6. OCLC 258277311.
↑ Ornithologen, Arbeitsgemeinschaft Berlin-Brandenburgischer (2001). Die Vogelwelt von Brandenburg und Berlin. Mädlow, Wolfgang. Rangsdorf: Natur & Text. ISBN 978-3-9807627-5-5. OCLC 51078189.
↑ ^3,0 ^3,1 Handbook of the birds of Europe, the Middle East and North Africa : the birds of the Western Palearctic. Cramp, Stanley. Oxford: Oxford University Press. 1977—1994. ISBN 978-0-19-857505-4. OCLC 13791970.
↑ Hagemeijer, Ward J. M; Blair, Michael J; European Bird Census Council (1997). The EBCC atlas of European breeding birds: their distribution and abundance. London: T & A D Poyser. ISBN 978-0-85661-091-2.
↑ The migration atlas : movements of the birds of Britain and Ireland. Wernham, Chris., British Trust for Ornithology. London: T. & A.D. Poyser. 2002. ISBN 978-0-7136-6514-7. OCLC 50582482.
↑ Gärtner, Karsten (1981). „Die Wechselbeziehungen zwischen dem Kuckuck (Cuculus canorus) und dem Sumpfrohrsänger (Acrocephalus palustris) als Beispiel einer Brutparasit-Wirt-Beziehung”. Universität Hamburg.

[1] Columbiformes - Piciformes. Bauer, Kurt M., Glutz von Blotzheim, Urs N., Niethammer, Günther (2., durchges. Aufl изд.). Wiesbaden: AULA-Verl. 1994. ISBN 978-3-89104-562-6. OCLC 258277311.

[2] Ornithologen, Arbeitsgemeinschaft Berlin-Brandenburgischer (2001). Die Vogelwelt von Brandenburg und Berlin. Mädlow, Wolfgang. Rangsdorf: Natur & Text. ISBN 978-3-9807627-5-5. OCLC 51078189.

[:0-3] 3,0 ^3,1 Handbook of the birds of Europe, the Middle East and North Africa : the birds of the Western Palearctic. Cramp, Stanley. Oxford: Oxford University Press. 1977—1994. ISBN 978-0-19-857505-4. OCLC 13791970.

[4] Hagemeijer, Ward J. M; Blair, Michael J; European Bird Census Council (1997). The EBCC atlas of European breeding birds: their distribution and abundance. London: T & A D Poyser. ISBN 978-0-85661-091-2.

[5] The migration atlas : movements of the birds of Britain and Ireland. Wernham, Chris., British Trust for Ornithology. London: T. & A.D. Poyser. 2002. ISBN 978-0-7136-6514-7. OCLC 50582482.

[6] Gärtner, Karsten (1981). „Die Wechselbeziehungen zwischen dem Kuckuck (Cuculus canorus) und dem Sumpfrohrsänger (Acrocephalus palustris) als Beispiel einer Brutparasit-Wirt-Beziehung”. Universität Hamburg.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]