Кросна

Кросна то зложени предмет, справа хтора служи за тканє платна и єдна з найважнєйших стварох у историї. Кросна тиж єдна з найпростейших справох хтора вообще конструована. На принципе на хторим засновани стари ручни кросна, робя и вельки фабрични машини за тканє хтори продукую тисячи метери материялу.

Зоз тканьом ше занїмаю ткач и ткачка. Дакеди то було специялне ремесло. Ремеселнїк ше волал покровцар. Вон ше занїмал зоз тканьом валалских торбичкох зоз кожей шерсци, у хторих ше ношело вино, сир, хлєб, соль.^[1]

История

Найстарши пренайдзени платна походза ище зоз младшого каменого часу, зоз часу Старого Єгипту и зоз находзиска нордийского бронзового часу. Перши кросна були вертикални, яки ше и нєшка хаснує, алє у сучасних формох ше на нїх углавним тка тепихи и таписериї. Горизонтални кросна тиж єст вецей файти, алє принцип роботи исти. Нєшка ше найчастейше хаснує жемни кросна, алє и тоти столни хтори забераю менєй места у просториї.

Роботи на кроснох

Накруцанє

Нєпоштредне пририхтованє предзи за тканє почина зоз накруцаньом на файфи. За накруцанє ше хаснує шпуляр и кожелєц.

Перше ше на кожелєц намесци предзу и зоз першого пасма ше видвої нїтку. Файфу ше кладзе на шпуляр, а з окруцаньом шпуляра обраца ше и файфа. Накруцанє нїтки зоз кожельца на файфу реґулує ше з руку. ^[2]

Од ширини платна яке ше жада виткац завиши число файфох, а тото число вше парне (од 6 по 14). Длужина платна будзе завишиц од того кельо пасма намотани на єдну файфу. Тоту длужину означує ше у пасмох, а єдно пасмо виноши 5 до 5,5 метери. На тот способ порихтана предза будзе твориц основу платна, а предзу за уток платна накруцує ше на цивки справени з наду. Способ накруцаня на цивки исти як и при накруцаню на файфи.

Снованє

Накруцени файфи поставя ше на файферицу до двох шорох, єдну под другу. Зоз каждей файфи нїтку ше предзеє перез пранїчок, дещичку з дзирками у положеню як и файфи. Собир тих нїткох прецагнутих през пранїчок твори прамячко.

Пранїчок ше унапрями ґу снованїци (два рижни рами, вертикално положени на єдней осовини) и початок прамячка ше притвердзи за горню часц раму. Потим ше снованїцу обраца и кажде намотанє твори єден знак длужини 5 до 5,5 метери, зависно од того кельо єст шицкого намотаня – векше число намотаньох дава кратши знак.

Число нїткох у прамячку означує ширину платна хторе ше витка, а число знакох означує длужину того платна.

Так пририхтану предзу, же би ше нє помервела, уплєта ше прейґ руки як шильку зоз вецей карикох – до ключа. На тот способ предзу мож познєйше барз лєгко одмотац, т.є. лєм ше ю розцагнє.

Тканє

Од того як накруцена предза на кросна у найвекшей мири завиши яке будзе успишне тканє, т.є. чи нїтки буду досц нацагнути же би ше нє мервели и таргали. Прето ше поволовало жени хтори мали надосц искуства и схопносци за таку роботу – була потребна помоц найменєй трох особох.

Перше ше предзу кладзе до бранки, кажде прамячко до окремней прегради. Потим ше кажду нїтку завяже з окремну пантлїчку на навою кроснох. Єдна жена ровномирно зацагує предзу, друга осторожно окруца навой, а треца з помоцу бранки унапрямує ширину и ровномирносц накруцованя предзи.

На кроснох єст ище бардо (здабе на гребень у раму: до двох палїчкох хтори служа як рам на густо управени такв. тирсци – на узко нарезани фалатки з наду длужини коло 10 центи.

Файти барда: бардо од 7, 8, 10, 12 (дванацнїца), 14 (штернацнїца), 16 (шеснацнїца) пасма (пасмо ту мера за ширину). На барду од 7 пасма ткало ше на мехи, на барду од 8 пасма – на керпари, на барду од 10 пасма – платно на хлєбовки и под., на бардох од 12 и 14 пасма – на поньви; штернацнїцу и шеснацнїцу ше хасновало за тканє плахиткох на посцелї. Барда було вецей файти и по густосци тирсцох: ридши барда (мали на ридше тирсци), барда штреднєй густосци.

Платна яки мож ткац на кроснох то:

ценке платно хторому и основа и уток з коноповей цверни. Таке платно ше вола на дрелїх. Ширина му 14 пасма;

грубе платно зоз грубей предзи, основа з коноповей цверни, а уток може буц з памуку або конопи. Ширина му 7 по 12 пасма, за ручнїки 7 по 8, за партки и сламячи 10, а за хлєбовки 12 пасма;
покровци ше тка у основи тка у основи з моцней шпарґи, а уток зоз грубей нїтки.
Таку грубу нїтку прави ше на клокотки. За ню ше хаснує найгорше влакно – клоче. Покровци ше злучує зоз двох полох платна. Покровец треба ище добре збиц зоз киянку;

керпари ше тка з платняних пантлїкох рижних фарбох, а основа з моцней цверни. Ширина платна (керпари) 6 пасма.

Файти кроснох

Нєшкайши ше кросна розликую:

По конструкциї - столни и жемни

По технїки роботи – контрабаланс и контрамарш^[3]

Спрам зложеносци роботи хтору на кроснох мож реализовац – зоз двома нїtками, зоз штирома и зоз вецей нїтками.

Кросна правели майстрове кудзеляре або колєсаре.

Ґалерия

Виткане платно зоз мустру за хтору треба окремна схема.
Часц ручно витканого платна на кроснох (Р. Крестур).
Жена ткачка тка на кроснох (Костиля, Нови Мексико).
Чолноки, прибор за тканє.
Ручне тканє на рамику (рам) хтори ше трима на колєнох.
Барда рижней гусцини (пасмох).

Литература

Любомир Медєши, Руска традиция, Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад 2007, б. 255-258.
Barber, E. J. W. (1991). Prehistoric Textiles. Princeton University Press. ISBN 0-691-00224-X.
Tкање - Мрежа живота youtube.com

Вонкашня вяза

Референци

↑ STARI ZABORAVLJENI ZANATI”. Архивирано из оригинала 05. 02. 2020. г. Приступљено 26. 7. 2021.
↑ Tkanje - drevna umetnost i vestina poklon-sasvim-poseban.com. Архивирано из оригинала 17. 1. 2012. г. Приступљено 26. 7. 2021.
↑ Collier 1970, б. 104]

[1] STARI ZABORAVLJENI ZANATI”. Архивирано из оригинала 05. 02. 2020. г. Приступљено 26. 7. 2021.

[2] Tkanje - drevna umetnost i vestina poklon-sasvim-poseban.com. Архивирано из оригинала 17. 1. 2012. г. Приступљено 26. 7. 2021.

[3] Collier 1970, б. 104]

[1]

[2]

[3]