Криж

Криж (общеславянске слово, серб. крст) – у руским язику тото слово ма вецей значеня:

1. символ и предмет култа християнскей релиґиї; молитвов знак християнох. Криж антропоїдни символ двох длужох хтори ше режу, найчастейше под правим углом. Абстрактна представа чловека з розширенима руками.

Форма крижа

У основи шицких теорийох толкованя форми крижа – чловек. Криж чловекоподобна форма – чловек з розширенима руками.

Даєдни з окремних файтох крижох:

1. Латински криж (crux capitata, crux ordinaria)

2. Петров криж (crux inversa)

3. Тау криж (crux commissa, "T"-криж)

4. Рачкасти криж (збойнїцки криж, "Y"-криж)

5. Гречески криж (crux immissa, crux quadrata)

6. Андрийов криж (crux decussata)

7. Надвладически криж (crux gemina, двойнїсти криж)

8. Папов криж (crux papalis)

9. Русийски криж

10. Русийски криж

11. Зламани криж

12. Клїнкасти криж

13. Кляпчисти криж

14. Малтежски криж

15. Яблукасти криж

16. Тролїсцови криж (Лазаров криж)

17. Жезлови криж

18. Жезлови криж

19. Сидрови криж (crux ancorata)

20. Сидрови криж (crux ancorata)

21. Сидрови криж (crux ancorata)

22. Повторени криж

23. Єрусалимски криж (криж святого гроба)

24. Римски "Святи криж"

25. Кукасти криж (crux dissimulata, свастика)

26. Ротируюци кукасти криж

27. Слункови криж

28. Пошвецуюци криж

29. Дупловани кукасти криж

30. Нємецки ґимнастични криж

31. Ґамадия (crux gammata, составени зоз 4 словох T)

32. Коптски криж

33. Бисерни криж (crux gemmata)

34. Єгипетски криж (crux ansata)

35. Комбинация єгипетского, Антунового и слункового крижа

36. Комбинация сидрового и єгипетского крижа (crux ansata ancorata)

37. Криж воздзвигнути понад жеми

38. Вариянта воздзвигнутого крижа зоз шейсцома зарнами писку

39. "Arbor vitae" (crux virescens)

40. Архангелски криж

41. Вариянта архангелского крижа

42. Криж штирох євангелистох

Студеницки криж

Напершови криж

Християнски чесни криж

Символистични нордийски криж

Македонски криж

Стилизовани криж у гералдики

Символистични червени криж

награда воєни криж

ознака †

Криж – маґични символ поганских вереньох

Вично застарани чловек, и у своїм вчасним постояню, як вираз свойого найвекшого пошвеценя, поставя власну подобу – себе, и до перших символох зоз хторима виражує свою бриґу, алє и свою надїю до лєпшого. Так ше антропоїдни криж-чловек нашол уж на предметох неолиту. Значи, тисячи роки пред наставаньом християнства, ище у младшим каменим периодзе, наш злєкнути и нєобразовани предходнїк урезал и нарисовал криж на предметох каждодньового живота, жадаюци ше защициц. И єгипетски божества, Озирис и Изида, мали на своїх шматох по три крижи зоз хторима ше означовала їх божеска моц. Колумбо 1492. року, знова пред тим як християнство сцигло на америцки континент, медзи америцкима старобивателями застал криж як амайлию. Джеймс Кук 1772. року на Новим Зеланду видзел старобивательох як на гроб своїх соплеменїкох кладу крижи. Часто крижи урезани и на штредньовиковних богумилских надгробних каменьох. Анї тот криж нє бул християнски, алє погански цо вишол з вереньох и представох примитивного чловека. То була стилизована антропоїдна представа покойного у гробе пред надгробним каменьом.

Криж при старих Славянох и племенох поганских Сербох

Криж бул познати и медзи старима Славянами, та так и при племенох поганских Сербох, и знова вельо скорей як цо прияли християнство. Прето ше и нєшка розликую „Чесни криж“ и „Народни криж“. Сербски народни криж то вираз общого народного вереня до антропоїдного (чловекоподобного) божества хторе ше представя зоз соху (соха – идол старих Славянох).

Криж у християнскей релиґиї

Погришна предрозсудка же криж здобуток лєм християнскей релиґиї. Криж вельо старши од християнства. Прешли тисячи роки до III вику новей ери кед ше криж конєчно одомашнєл у християнстве хторе ше уж зажило и постал його нєзаобиходни и найзначнєйши символ. Од реґресивней представи маґичних фиґурох настал антропоїдни криж з єднакима положенима краками: зоз горнїм найкратшим, даєдни место краку маю главку, и долнїм найдлугшим. Зоз стилизованьом народного крижа настали два основни християнски крижи: латински, хтори ше по форми нєбарз розликує од народного (ма по велькосци три єднаки краки, а долнї длугши); други то гречески, хтори ше, под уплївом маґийского круга и округлих судзинкох, по форми баржей оддалєл од народногo крижа; вон ма шицки штири єднаки краки.

Правенє крижох

Крижи ше прави з каменя, лїпового або лїсковцового древа, зоз класкох жита, зоз квеца. Як значенє у чловековим живоце найлєпше потвердзує їх виробок у найдаргших племенїтих металох, украшени з найдрагшим драгоциним каменьом, як и у їх велькосци.

Крижи ше, окрем у церковних зданийох, кладло и на крижни драги и коло драгох до поля.

2. церковна застава:

Теди ше нє ишло на одпуст пре госцину на кочох, алє по християнски пешо у процесиї з крижами;

3. надгобни криж або памятнїк:

Кед ми помреме, / ховац нас дайце! / На нашо крижи / златни лїтери, / жовти нумери / вибиц нам дайце!

4. два марадики покошеного зарна (18 вельки або 28 мали снопи), серб. крстина:

А вецка перше док почитали кельо ґазда ма крижи жита, то ше волало дзешаток, та зоз свойого жита ґазда мушел дац седми криж: седми криж комора брала од ґазди;

5. двацец снопи нажатей конопи:

Вижату конопу ше вяже з конопками при верху и при сподку и склада ше до крижох (копкох), по 20 снопи єден криж (копка);

6. штос зложеного древа, щипанїцох, мехох:

Зложиц древо до крижа; Мехи зме складали до крижох, до ракашох, до штосох;

7. прен. животна терха, церпенє, нєщесце, судьба:

Видно було на нїм же церпи (од хороти), алє ше нїґда нє поносовал на свой криж.