Кошуля

Кошуля (всл. košuľa „исте”; слц. košeľa „исте”, поль. koszula „исте”, укр. диял. кошуля „исте”; общеславянске, праслав. Košuľa; од лат. casula „плащ зоз шапочку”):

♦ горнє хлопске облєчиво. Спредку є цалком отворена и капча ше з ґомбичками. Ма ґалєр под хтори ше кладзе машля, по стародавни: гайштук, або завязує даяка машлїчка або пантлїчка.

Давно хлопи ношели били кошулї з домашнього, своєй роботи платна, хторе добре упивало зной, лєгко ше райбало и було найтуньше. Кошулї мали кратки крой, та при хиляню у роботи хрибет до половки остал голи. Влєце бул од слунка огорени, счарнєти; на предку кошулї були з розпором, а зацаговало ше их зоз затєжками (усукани порващок). Познєйше кошулї були длугши, з длугокима рукавами, хтори ше у роботи закасовали.

♦ женска сподня кошуля:

Посподку ше ношело кошулї як споднї шмати. Кошуля була така прейґа, погоре, ровна, без першичкох и пасу.

Историят

Найстарша позната кошуля пренайдзена у єгипетскей крипти у Таркану 3.000 роки п.н.е. Була то шветочна лєнова кошуля ^[1]По 12. вик кошулї були состойна часц облєчива хторе ше ношело, алє посподку^[2] У штреднїм вику кошуля постава видлїва часц облєчива и найчастейше ю ношели скромнєйши людзе: пастире, гарештанци, лоґораше, покайнїки и др^[3]. У 17. и 18. вику ношенє кошулї без даякого другого облєчива було нєпристойне и нєадекватне.^[2]

У 18. вику, место споднього облєчива - ґачох, хлопи облєкали длугши кошулї... же би мали функцию ґачох.^[4] Историчар зоз 18. вику Джозеф Страт верел же хлопи хтори нє облєкаю кошулї у посцелї нєпристойни.^[5] Аж и по 1879. рок, кошулю хтору було видно без дачого поверху думало ше же нєприкладне.^[2]

Кошуля дакеди мала ранци або фодри – хтори були нациґовани коло шиї або манжетнох. У 16. вику хлопски кошулї часто мали вишивки, а тиж и пришити нациґовани рецочки. У 18. вику длугоки нациґовани фодри або жабои, були модерни.^[6]

Кошулї у фарбох зявели ше на початку 19. вику. Мож их видзиц на сликох-малюнкох Джорджа Калеба Бинґами. По 20. вик кошулї були єдноставне комотне облєчиво, и лєм за роботнїкох нїзшого сталежу. За єдного джентлмена, ношиц нєбовобелаву кошулю було нєзадумуюце 1860. року, алє постало стандард по 1920. и 1980. представяло найнормалнєйше облєканє.

Европянки и Американки почали ношиц кошулї коло 1860. року, кед царица Евґения зоз Французкей популаризовала Ґарибалдийову кошулю, червену кошулю яку ношели борци за шлєбоду под Дюзепом Ґарибалдийом.^[7] Концом 19. вику, Виковни словнїк описал обичну кошулю же є „зоз памуку, зоз платна на першох и манжетнами порихтану за крохмалєнє (зоз скробом), при чим ґалєр и манжетни звичайно оддвоєни и могли ше намесцац.

Познєйше, пре часте райбанє кошульох, було здумане же би ше ґалєр одвоєл од кошулї и знїмал пре практичносц. Таки кошулї мали,,тримаче'' за ґалєри.^[8]

Кошуля була состойна часц и деталь у народним облєчиве векшини народох на наших просторох. Кошуля припадала як облєчиво нїзшей класи людзох по 19-20. вик, медзитим, таки статус кошулї ше зошицким пременєл. Нєшка кошуля постала так повесц стандард за ношенє и облєканє, поготов у дипломатских кругох.^[9]

Конструкция

Кошуля ше, як и векшина облєчива, состої зоз стандардних часцох:

♦ Рукави

♦ Ґалєр, ґалєрчок

♦ Часц коло цела

♦ Манжетна

♦ Кояки розлични додатни часци

Шицки тоти часци ше розлично дизайную у складзе зоз потребами и локалнима обичаями и традициями.

Класични материяли зоз хторих ше кошуля може ушиц то: памук, волна, лєн, гадваб и рижни синтетични материяли.

Рукави можу буц длугоки або кратки (рекельче), у зависносци од часци рока кеди ше кошулю облєка. Тиж так и сам крой рукавох може буц розлични, у зависносци од того же яка применка.

Ґалєри можу буц розлично дизайновани. Найпознатши ґалєр бул зоз преклопйованьом, на хтори ше може заквачиц, односно под нього, машля або машлїчка, ґомбошка итд.

Познати тип и русийски ґалєр (то такволана рубашка), на хтори нє мож положиц машлю.^[10]

Главна часц кошулї найчастейше широка, класична и узка. Часто за узки кошулї гваря же су струковани (шити коло цела) и вони ше ноша за шветочни нагоди (вешеля, винчаня, дїловни схадзки итд.).

Манжетна то часц кошулї такой над дланю. На нєй ше найчастейше находзи ґомбичка хтора ше закапчує после облєканя. Єст длугши и кратши манжетни зоз єдну або вецей ґомбичками. Место ґомбичкох, манжетни на шветочних кошульох мож капчац и з украснима купчима ґомбичками у рижних дезенох, фарбох и драгоциних материялох як цо напр. злато, янтар, циркони итд.

Додатни деталї ше кладу на кошулї за окремни потреби и нагоди. Найчастейше то даяка кишенка, алє ше може найсц и рижни пантлїки, надписи и подобне.

Модели кошульох

• Лоґорска кошуля – широка, ровно скрата кошуля лєбо блузна зоз краткима рукавами (рекельче) зоз єдноставним преднїм отвором и „камп-ґалєром“.

• Формална кошуля – кошуля зоз формалним (дакус твардим) ґалєром, отвором по цалей дужини на предку од ґалєра по поруб (звичайно закапчана), и рукави зоз манжетнами.

• Била кошуля – звичайно кошуля билей фарби.

• Вечарша кошуля – окреме ушита кошуля же би ше облєкала зоз хлопскима шветочнима шматами, и напр. чарну або билу машлю.

• Ґваябера – кошуля зоз штирома кишенками.^[11]^[12]

• Поетска кошуля – широка кошуля або блузна зоз ,,полнима'' бискупскима рукавама, звичайно зоз велькима фодрами на предку и зоз манжетнами.

• Маїца – лєгка кошуля без ґалєра и ґомбичкох, ушита зоз розцагуюцого (еластин), финого тканого текстилу, найчастейше памуку, углавним з краткима рукавами. Маїци ше першобутно ношело под кошулю, а тераз є звичайна кошуля за каждодньове облєканє у велїх жемох.

• Маїца з длугокима рукавами – маїца цо ма длугоки рукави хтори прикриваю руки.

Фразеолоґия

Дру кошулї за нїм - гвари ше о даким хто дума же є барз глєдани, потребни:

Гвари же кед ту страци роботу, та пойдзе до Канади, гей, там го барз чекаю, дру кошулї за нїм;

Нє дам на себе кошую подрец - нє будзем ше барз одмагац, нє дам ше барз понукац:

Кед дакого понукаю єсц, пиц и под., вон пове: Добре, вежнєм, нє дам на себе кошулю подрец (= т.є. нє допущим же бисце ме барз цагали за кошулю, за рукав);

Меняц (виру, прешвеченє) як кошулю - часто меняц свойо прешвеченє:

Просв. дружтво ... виступало лєм процив тих людзох, за котрих знало, же свойо увереня меняю як кошулю.

Ґалерия

Рекельче-кошуля з краткима рукавами.
Шветочна кошуля з привязану машлю попод ґалєр..
Тип маїци.

Литература

• Словнїк руского народного язика I, Нови Сад, 2017., бок 635.

Вонкашнї вязи

„Introduction to 18th-century fashion”. Fashion, Jewellery &

Accessories. Victoria and Albert Museum. Pristupljeno 2008-08-06.

C. Willet and Phillis Cunnington, "The History of Underclothes", Dover Publications Inc., New York 1992. ISBN 0-486-27124-2 б. 36–39

Референци

↑ Barber, Elizabeth Wayland (1994). Women's Work. The first 20,000 Years. New York: Norton & Company. стр. 135. ISBN 978-0-393-31348-2.
↑ ^2,0 ^2,1 ^2,2 William L. Brown III, "Some Thoughts on Men's Shirts in America, 1750-1900", Thomas Publications, Gettysburg, PA. 1999. ISBN 978-1-57747-048-9. стр. 7.
↑ C. Willett and Phillis Cunnington,/historyofundercl00cunn"The History of Underclothes", Dover Publications Inc., New York 1992. ISBN 0-486-27124-2 pp.23-25
↑ . The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.
↑ . The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.
↑ C. Willet and Phillis Cunnington (1992).The History of Underclothes. New York: Dover Publications Inc. бок 36–39. ISBN 0-486-27124-2..
↑ Buck, Anne (1984). Victorian Costume. Ruth Bean Publishers. ISBN 0-903585-17-0., Carlton, Bedford, England.
↑ ,,History of the Shirt :: Shirt Guide.” Gant US. Приступљено 2016-09-29.
↑ „Etnografski muzej u Beogradu /nošnja/”. Архивирано из оригинала 01. 05. 2015. г. Приступљено 15. 09. 2013.
↑ Ruska kragna, košulje Архивирано из оригинала 31. 08. 2013. г. Приступљено 14. 09. 2013
↑ Tartakoff, Joseph (13. 9. 2006).The guayabera: Traditional tropical shirt finds new customers online Bloomsbury Academic. стр. 47. ISBN 978-1-56367-465-5.
↑ KYKU Brand Wolf T-shirts Men Mountain Tshirt Anime Animal Tshirts kykuclothing.com (язик: анґлийски).

[1] Barber, Elizabeth Wayland (1994). Women's Work. The first 20,000 Years. New York: Norton & Company. стр. 135. ISBN 978-0-393-31348-2.

[:0-2] 2,0 ^2,1 ^2,2 William L. Brown III, "Some Thoughts on Men's Shirts in America, 1750-1900", Thomas Publications, Gettysburg, PA. 1999. ISBN 978-1-57747-048-9. стр. 7.

[3] C. Willett and Phillis Cunnington,/historyofundercl00cunn"The History of Underclothes", Dover Publications Inc., New York 1992. ISBN 0-486-27124-2 pp.23-25

[4] . The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.

[5] . The Colonial Williamsburg Foundation, Williamsburg, Virginia, in association with the Yale University Press, New Haven, Connecticut.

[6] C. Willet and Phillis Cunnington (1992).The History of Underclothes. New York: Dover Publications Inc. бок 36–39. ISBN 0-486-27124-2..

[7] Buck, Anne (1984). Victorian Costume. Ruth Bean Publishers. ISBN 0-903585-17-0., Carlton, Bedford, England.

[8] ,,History of the Shirt :: Shirt Guide.” Gant US. Приступљено 2016-09-29.

[9] „Etnografski muzej u Beogradu /nošnja/”. Архивирано из оригинала 01. 05. 2015. г. Приступљено 15. 09. 2013.

[10] Ruska kragna, košulje Архивирано из оригинала 31. 08. 2013. г. Приступљено 14. 09. 2013

[11] Tartakoff, Joseph (13. 9. 2006).The guayabera: Traditional tropical shirt finds new customers online Bloomsbury Academic. стр. 47. ISBN 978-1-56367-465-5.

[12] KYKU Brand Wolf T-shirts Men Mountain Tshirt Anime Animal Tshirts kykuclothing.com (язик: анґлийски).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]