Кошарка

Кошарка (серб. цегер, корпа) – решеткасти предмет виробени з преплєтаньом ценких рошлїнових влакнох як цо вербово конарчки, рижни трави, бамбуси итд., або зоз пластичних пантлїчкох и других синтетичних материялох.^[1]

Плєцену кошарку ше хасновало за вецей наменки: з ню ше ишло до дутяну док нє було пластични або платняни мещки; плєцена кошарка з верхом, на древених ножкох, служела за одкладанє хлєба; у кошарки ше ношело паску, шунку, колбасу, писанки и маселко на пошвецанє до церкви на Вельку ноц.

Кошарку за паску ше закрива зоз салветку. То украшени, вишити лєбо виткани фалаток платна, хтори ше єдноставно положи на кошарку.

Руснаци кошарку волаю и прибор хтори ше здзива даєдним животиньом на писки: целєцу же би нє могло цицац, псови же би нє кусал, коньови же би при параню кукурици нє огризал лїсца кукурици итд.

Кошарочка то менша кошарка, направена з ценших материялох (ценки вербово пруцики, слама, рижни трави, дикинь итд.). Хаснує ше ю за дробнєйши продукти, найчастейше у обисцу, напр. вайца, печарки, хлєб и под., а нєшка є часто лєм як прикраска у обисцу – за квеце, швички або даяки иншаки украсни предмети.

Кошарик демунитив од слова кошар. То менша кошарка алє нє мала виплєцену ручку „по горе попрейґа” а анї на бокох як на кошарох.