Кошар

Кошари рижних велькосцох и формох.

Кошар (серб. котарица, кошара, корпа: коц. корпа) – плєцени предмет звичайно векших димензийох, справени зоз грубших и витримовнєйших конарчкох хтори служи за ношенє чежших польопривредних и других продукох як кукурица, кромплї, грозно, яблука, шлївки, древо за топенє, чутки итд. Значенє кошара завиши од контекста, алє ше вше одноши на дацо цо служи за зберанє дачого лєбо дочасово чуванє.

Историят

Найстарши по тераз пренайдзени кошари одкрили археолоґове и датирую приблїжно 10000 роки п.н.е., зоз неолиту. Найстарши кошари пренайдзени 5000 роки п.н.е. и то у пещерох на югу Шпаниї, Єгипту, у Перуу итд.

Векши плєцени кошари за рижни наменки.

Други подобни алє плєцени кошари зоз палїчкох найдзени у населєньох на слупох на озеру Нойшател (Швайцарска) (8) и у етрурских криптох (3).

У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: черяки, дикинь, слама, трава, над, бамбус, палми итд.

Коло половки 19. вику, на Заходзе правени кошари почали поступнє заменьовац плєцени кошари за каждодньове хаснованє. Вони були правени зоз тунього древа и були твардейши.[3]

У даєдних културох, кошари ше хаснує у вирских церемонийох.[10]. Кошари ше розликую по велькосци и материялу зоз хторого су направени. Материял за вирабок кошарох розлични, у зависносци од того за цо ше их похаснує.

Материял

Кошар з ручками и покривку.

У зависносци од поднєбя, материял за виробок барз рижнородни: рижни пруцики (пруце), над, била верба, слама, грубши трави, дикинь, бамбус, палми итд. У новших часох кошари ше прави зоз дроту и пластики. З часом пришло до пременки материялу зоз хторого направени векши кошари, а то пластика, дроти або метални мрежи. Таки кошари ше нєшка хаснує напр. на вельких поверхносцох, як цо маркети, вельки предавальнї, шпиталї, ресторани, готели итд.

Виробок

Основа за плєценє кошарох ма основу зоз пруца. Коло поставеней основи преплєта ше ценки еластични пруцики. Почина ше плєсц од долу и перше ше виплєце дно одредзеного пречнїку, а вец ше поступнє плєце до горе по одредзену висину коло 30-40 центи. На концу ше на рубец кошара виплєце два моцни ручки хтори маю улогу поднєсц чежку терху у кошаре. Зоз таку технїку ше прави векши кошари.

Плєцени кошарик, Руснаци у нїм чували упечени хлєб.

″ Руснаци хасную слово кошарик (демунитив од слова кошар) . То мали кошар до хторого ше кладзе менши ствари и дробнїци.

″ Велї старши обисца хасновали виплєцени векши кошар зоз пруца. Бул плєцени на копу а под таким кошаром ше ховало и кармело мали курчатка док нє подросли.

᛫ Концом 20. вику по населєних местох могло ше видзиц соби хтори на бициґлох розношели до предавальньох хлєб у плєцених видлужених-глїбших кошарох хтори були заквачени зоз ременями на хрибце. До таких кошарох могли стануц и до 20 векни хлєба.

Фразеолоґия

″ Скакац на кошарик (скакац/скочиц) - скакац/скочиц до води на кучаци, зоз скурченима ногам

Ґалерия

• 
  Кошар виплєцени зоз пруца верби.
• 
  Технїка плєценя зоз костуром
• 
  Сучаснєйши дизайн плєценого кошара за брудни шмати.
• 
  Округли плєцени кошар за шмати зоз верхом
• 
  Кошар зоз шеном, сламу
• 
  Кошарик зоз кукурицу
• 
• 
  Плєценє кошара.
• 
  Видлужени кошар за хрибет за розношенє хлєба до предавальньох.

Литература

• Словнїк руского народного язика I, А - Н, Нови Сад 2017. б. 633.

″ Rečnik srpskih govora Vojvodine, izmenjeno i dopunjeno izdanje u 4 toma, priredili mr Dejan Miloradov, Katarina Sunajko, mr Ivana Ćelić i dr Dragoljub Petrović, Matica srpska, Novi Sad

᛫ Gordana Vuković, Terminologija kuće i pokućstva u Vojvodini. Novi Sad (Filozofski fakultet), 1988, бок 508

Вонкашнї вязи

• Tradicionalni zanati na veb strani „Šokački portal“ • "Hrvatska enciklopedija", Leksikografski zavod Miroslav Krleža, svezak 6, str. 189, Zagreb, 2004. ISBN 953-6036-36-3