Корона (музика)

Слово корона лєбо фермата (греч. κορώνη, анґл. fermata, нєм. Fermate, ит. fermare, значи застац, застановиц)^[1] то знак за шлєбодне предлужованє тирваня ноти лєбо паузи, найчастейше за єй половку вредносци.

Корона ^[2] ше пише понад лєбо попод ноту лєбо паузу и то:

на концу композициї,

на концу даєдней чaсци у композициї,

на концу фрази, ^[3]

на месту дзе мелодия досцигує кулминацию,

над тактовку (тактову смужку) – место дзе ше суґерує накратко претргнуц виводзенє композициї.

Корона спада до символох музичней нотациї хтора указує же ноту потребно продлужиц длужей од нормалного тирваня, односно длужей од єй нотней вредносци.^[4] Предлужованє ноти завиши од чувства виводзача лєбо дириґента, а звичйноно ше прeдлужує дупло длужей. Найчастейше корона написана над ноту , алє дакеди може буц и попод ноту (кед є обрацена) хтора ше предлужує.

Кед корона написана прейґ такта лєбо двотакта, теди є похаснована же би означела конєц фрази лєбо часци композициї. У концерту (музична форма) означує часц у хторей солиста грає, импровизує каденцу - законченє композициї.^[5]

История и хаснованє корони

Корона лєбо фермата ше зявює ище у 15. вику. Часто ю мож видзиц у композицийох Ґйома Ди Фея и Жоскена де Преа. У коралох Йогана Себастияна Баха и других композиторох барока, корона (фермата) часто означовала лєм конєц фрази, а зявйовала ше и означовала знак же конєц композициї после написаного Da capo (после понавяня).

У бароку и класичней епохи, корони/фермати найчастейше були точки хтори одредзовали места на хторих ше обчековало од виводзачох же би импровизовали каденци зрозмирно у партитури: у штредку става були кратки каденци, и подрозумйовало ше файта каденци хтора повязовала законченя концертних ставох.^[6]

Слово лунґа (скрацена форма ит. lunga pausa, а значи „длугока пауза“) дакеди ше додава понад знака за корону/фермату же би ше означело длугше тирванє, чия длужина завиши од чувства виводзача, а нє од нотней вредносци.^[7]

Даєдни сучасни композиторе (Франсис Пуленко, Кшиштоф Пендерецки, Дєрдь Куртаґи и Луидї Нона) преширели хаснованє символох же би означели приблїжне тирванє, уключуюци и корони розличних формох; квадратни и троуглово итд. же би означели затримованє розличней длужини ноти. Медзитим, то нє стандардне хаснованє.

У програми за нотацию музики Сибелиюс подрозумює:

реґуларни корони/фермати хтори намесцени на 1,5 раз писане тирванє

длугока (квадратна) корона/фермата намесцена на 1,75 раз писане тирванє ,

кратка (троуглова) корона/фермата намесцена на 1,25 писане трирванє . ^[8]

Значи, цала нота (полубревис) зоз корону/фермату би тиравла 4+2=6 штварцини ноти, 4+3=7 штварцини ноти, лєбо 4+1=5 штварцини ноти, респективно.

Знак корона/фермата кодирана у Уникоду, у блоку музични симболи:

Unicode in the Musical Symbols block as U+1D110 MUSICAL SYMBOL FERMATA and U+1D111 MUSICAL SYMBOL FERMATA BELOW .^[9]

Вонкашня вяза

Corona, Grove Music Online язик: италиянски
Wikimedia Commons contiene immagini o altri file su Fermata/Korona

Референци

↑ Властимир Перичић Вишејезични речник музичких термина
↑ Р. Лазић - В. Перичић Основи теорије музике
↑ The Harvard Dictionary of Music, p. 310
↑ The Oxford Dictionary of Music, p. 293
↑ McElheran, Conducting Technique, Chapter XVII, "Fermatas", p. 85. The author classifies them into three types: fermatas followed by uninterrrupted sound, fermatas followed "by a short period of silence," and fermatas "followed by a long period of silence." After that classification, the author gives detailed advice for conducting each type.
↑ Grove, et al.; eds. (1906) Grove's Dictionary of Music and Musicians, Том 2 p.21. Macmillan. [ISBN unspecified].
↑ Fallows, David (2001). "Lunga". In Stanley Sadie John Tyrrell (musicologist)(eds.) The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London Macmillan Publishers ISBN 978-1-56159-239-5.
↑ Spreadbury, Daniel; Eastwood, Michael; Finn, Ben; and Finn, Jonathan (March 2008). "Sibelius 5 Reference", p.284. Edition 5.2.
↑ PDF of Musical Symbols block from the unicode consortium

[1] Властимир Перичић Вишејезични речник музичких термина

[2] Р. Лазић - В. Перичић Основи теорије музике

[3] The Harvard Dictionary of Music, p. 310

[4] The Oxford Dictionary of Music, p. 293

[5] McElheran, Conducting Technique, Chapter XVII, "Fermatas", p. 85. The author classifies them into three types: fermatas followed by uninterrrupted sound, fermatas followed "by a short period of silence," and fermatas "followed by a long period of silence." After that classification, the author gives detailed advice for conducting each type.

[6] Grove, et al.; eds. (1906) Grove's Dictionary of Music and Musicians, Том 2 p.21. Macmillan. [ISBN unspecified].

[7] Fallows, David (2001). "Lunga". In Stanley Sadie John Tyrrell (musicologist)(eds.) The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London Macmillan Publishers ISBN 978-1-56159-239-5.

[8] Spreadbury, Daniel; Eastwood, Michael; Finn, Ben; and Finn, Jonathan (March 2008). "Sibelius 5 Reference", p.284. Edition 5.2.

[9] PDF of Musical Symbols block from the unicode consortium

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]