Комора

Комора (лат. camara, camera, поль. комора, нєм. cammer - мала хижа; комора) то у обисцу простория за одкладанє и чуванє.

Слово комора ма два значеня:

• Простория у хторей ше чува зарно, пожива и други потребни ствари за обисце.

• ,,Управа державного маєтку, державна каса, держава": Зоз свойого жита ґазда мушел дац седми криж: седми криж комора брала од ґазди.

Слово коморка то демунитив од слова комора.

Комора у руских хижох

• У руских старих, такв. шлєпих хижох комора ше находзела на предку, т.є. патрела на сушедову хижу прейґ драги, бо предня хижа патрела до загради. У Руским Керестуре ище вше постої Стара хижа зоз таким розпорядком просторийох та и комори.

• Кед предня хижа патрела на драгу, за ню ше находзел приклєт, вец задня хижа, а комора була за тима просториями. Комора була состойна и значна часц обисца. Зоз комори ше виходзело на пойд, та ту стала драбина до пойда. Горе, на пойдзе за рог бул привязани паньваш. Вон вишел коло драбини по жем у комори. На паньвашу були повязани ґузли и за ньго ше тримало кед ше виходзело на пойд або кед ше зиходзело. У комори, у тей часци дзе стала драбина до пойда, за драбину стало древене корито за райбанє, велька судзина за готовенє єдла (шерпенї, гарчки, ванґли), лада зоз старима шматами, мирица, столчок за лупанє кукурици, лада з муку и гордови итд.

Шенк

Комора була преградзена з латками, а преградзена часц ше волала шенк.

• Шенк служел як за шпайз. Латки у шенку були поприбивани на густо, од повали по жем, по цалей ширини комори, же би мачка нє могла войсц до шенку. Дзверка през хтори ше уходзело були тиж зоз латкох. На муре у шенку, од сушеда, бул облачок (часто защицени зоз решетом, лєбо преплєтаним дротом), хтори служел за циркулацию воздуха и вентилацию. Ту були, на палїци обешени, окурена сланїна, шунка, колбаси и месо, а часто на тих палїцох вишела и наздзивана овоц хтора ше тиж сушела.

• Шенк означує и у карчми пулт, шанк а походзенє слова: (сло. šenk- карчма, пулт; нєм.Schenke-карчма, Schenk-качмар ) : „Власнїкови за шенком ше лєдво удавало вислужиц тих цо наручовали”

Полїчки

У шенку тиж стали полїчки. На полїчки стали дунци (накладзена овоц у дунцох за жиму) и фляши з парадичанку. Полїчки були направени так же ше до мура забили два желєза и на њих ше положела деска. Долу, на падлащику (набита глїна, та було дакус висше од жеми) стали ванїчки з масцу и кромплї. На муре, на гвоздзе, вишели у ушитих торбичкох мак и пасуля и даєдни нашенька (з квеца, заградкових рошлїнох итд.). Корито у хторим ше мишело цесто за хлєб, рачки и сакайтови тиж стали у шенку. Комора була барз хасновита за руске обисце прето же ше ту тримало и чувало єдзенє, одкладало потребни ствари хтори ше нє хасновали кажди дзень.

Литература

Олена Папуґа: Руске обисце 2012. бок 15
Словнїк руского народного язика II А-Н бок 616