Колєсо
Колєсо то компактне механїчне пошоренє, форми диска, блїзке кругу. Зоз своїм ротацийним рушаньом зменшує тренє алє и окончує трансмисию ротацийних рушаньох. З комбинациями системох окреме повязаних колєсох различних и истих пречнїкох можу ше продуковац векши виходни ротацийни швидкосци як и векши виходни сили. Колєса направени з розличних файтох материялу. Можу буц поярчковани, прекрити з ґуму, зубкасти, зависно од наменки и у складу з хаснованьом маю и различни назви. [1]
У латинским язику ше хаснує слово rota, зоз хторого виведзени слова ротор, ротация и ротированє.
Колєсо то еволуовани округли камень, унапредзене одрубане округле древо. Преношенє камених вецейтонских блокох окончовало ше з вименковим подкладаньом ролькастих древох под блоки, по хторих ше вони котуляли. Пренаходок колєса ше трима як єдно од важнєйших досцигнуцох у развою людскей цивилизациї. Велї виглєдоваче твердза же ше зявело у 5. милениюме п. н. е. и же є вязане за одкрице гарчкарского колєса односно гарчкарского кола. Перша практична промоция колєса то вшелїяк гарчкарске коло и колєса зоз хторима ше премесцаю и преноша терха и людзе. З часом применка колєсох постава вельонаменска. [2]
Єдно з найстарших колєсох на швеце, старе прейґ пейц тисячи роки, пренайдзене 19 km од Любляни 2002. року. [3]
История колєса и осовини
[ушориц | ушор жридло]4500–3300 п. н. е. (бакарни час): пренаходок гарчкарского колєса; найвчаснєйши колєса зоз цалого древа (диски з дзиру за осовину); найвчаснєйши превозки на колєсох; Припитомованє коньох
3300–2200 п. н. е. (вчасни бакарни час)
2200–1550 п. н. е. (штреднї бакарни час): пренаходок колєса з краками и коча
Халаф култури 6500–5100 п. н. е. ше дакеди приписує найвчаснєйши приказ превозкох на колєсох, алє то подозриве бо нєт докази же Халафи хасновали превозки на колєсох або аж и гарчкарски колєса.[4] Дума ше же гарчкарски колєса хасновани у 4. милениюме пред нову еру на Блїзким востоку.[5] Найстарши зачувани по тераз пренайдзени прикладнїк гарчкарского колєса пренайдзени у Уру (нєшкайши Ирак) и датирує дас зоз 3100. п. н. е. Медзитим, гарчкарске коло у заходней України, култура Cucuteni-Trypillia, датирує зоз штредку 5. милениюму п. н. е., и найстарше є цо вообще дакеди пренайдзене, а хторе предходзи найвчаснєйшому хаснованю гарчкарского колєса у Месопотамиї.[6] Колєса нєпознатих датумох тиж пренайдзени у цивилизациї долїни Инду, цивилизациї позного 4. милениюму пред нову еру хтора покрива подруче нєшкайшей Индиї и Пакистану.[7]
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Група аутора, Практичар, Школска књига Загреб Загреб,1971
- ↑ Група аутора, Енциклопедија лексикографског завода, Загреб, 1962.
- ↑ Пренайдзене колєсо старе 3000 роки (Б92, 19. фебруар 2016)
- ↑ V. Gordon Childe (1928).New Light on the Most Ancient East б. 110
- ↑ Roux, Valentine; de Miroschedji, Pierre (2009)."Revisiting the History of the Potter's Wheel in the Southern Levant". Levant (jezik: engleski). 41 (2): 155–173.
- ↑ Haarmann, Harald (2020). Advancement in Ancient Civilizations: Life, Culture, Science and Thought (язик: анґлийски). Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers. б. 40.
- ↑ John Marshall (1996). Mohenjo-Daro and the Indus Civilization: Being an Official Account of Archaeological Excavations at Mohenjo-Daro Carried Out by the Government of India Between the Years 1922 and 1927, Volume 1. Asian Education Services. б. 554.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]Литература
[ушориц | ушор жридло]- Hall, Adelaide S. (2005). A Glossary of Important Symbols in Their Hebrew: Pagan and Christian Forms
- Jewel, Elizabeth (2006). The Pocket Oxford Dictionary and Thesaurus Oxford University Press. б. 722.
- Potts, D. T. (2012). A Companion to the Archaeology of the Ancient Near East. б. 285.
- V. Gordon Childe (1928). New Light on the Most Ancient East б. 110
- Nuernbergk, D.M (2007). Wasserräder mit Freihang: Entwurfs- und Berechnungsgrundlagen. Detmold: Schäfer.