Прейдз на змист

Кель пупчар

Материял зоз Википедиї
Кель пупчар
Brassica oleracea var. gemmifera
Наукова класификация
ДоменEukaryota
ЦарствоPlantae
КладусTracheophytes
КладусEudicotidae
КладусRosids
РядBrassicales
ФамелияBrassicaceae
РодBrassica
ФайтаB. Oleracea
ВариєтетB. O. Var. gemmifera
Триномиялне мено
Brassica oleracea var. gemmiferaDC.

Кель пупчар (Brassica oleracea var. gemmifera)[1] желєнява хтору ше у нас нє барз садзи. Садзи ше у Далмациї, а найвецей у заходноевропских жемох, дзе єст и машини за його оберанє. Часто го волаю и бриселска капуста[2], бо ше го у околїску Бриселу садзи уж коло 800 роки, а дума ше же го до Белґиї принєсли Римянє. Початком 19. вику почало ше го садзиц и у других часцох Европи.

Кель пупчар спада до фамилиї Brassicaceae, до фамилиї капустових рошлїнох. Вони сисематизовани до штирох родох зоз хторих найзначнєйши род Brassica и файта Brassica oleracea.

При ключканю видава два шерцово котиледони лїсцох. Корень вреценкасти, з розконаренима бочнима жилами и находзи ше на поверхносци жеми. Кель пупчар настал з видлужованьом стебла хторе моцне и просте. Високе є 50 до 100 центи, пречнїку 2 до 3 центи. На стеблу густо спирално розподзелєни вельки овално-округли лїсца, на длугих лїсцох тримачох. На верху стебла находзи ше отворене и активне терминалне пупче хторе формує лїсце. Зоз пазухох лїсца на стеблу ше формую мали главки пречнїку 2 до 5 центи штреднєй маси 5 до 25 ґрами и то сукцесивно, од долу на горе. Найвекши главки формую ше на споднєй и штреднєй часци стебла, а по форми можу буц округли або овални и збити, або розтрешени по компактносци. Єст их и до сто, найчастейше од 60 до 90. Другого року после стадиюму яровизациї хтора тирва 2 до 3 мешаци при температури од 0 до 6 ступнї Целзийусово, зоз пазухох лїсца и зоз главкох формую ше квитоносни стебла зоз квитками жовтей фарби хтори позберани до ґириздастого квитку. Опращковйованє етномофилне, плод лупа хтора ма 15 до 20 нашеня.

Кель пупчар ма умерени вимоги на цеплоту. Оптимум за веґетацию виноши 15 до 18 ступнї Целзиюсово, а у ґенеративней фази 20 до 25 ступнї. Може добре поднєсц нїзки температури, та аж и -20 ступнї. Главки найлєпшого кавлитету формую ше кед днї слунечни, а ноци зоз слабим мразом, бо ше теди збера найвецей цукру. Кед цепло главки розтресаци, а у процивним су сипкаци. Рошлїни потребна умерена шветлосц. За добри урожай и квалитет треба обезпечиц влажну жем, а тиж так му одвитує и висока релативна влажносц воздуху. Глїна треба же би була плодна и розтресаца, нєутралней реакциї.

Кель пупчар єдна з найквалитетнєйших капустових рошлїнох. Ма 14 до 15 проценти сухей материї, 3 до 5 протеїни зложрни з есенциялних каминоквашнїнох, 6 до 7 угльово-гидрати. Од минералних материйох ма досц фосфору и сумпору у форми орґанских єдинєньох хтори му даваю бактерицидне и фунґицидне дїйство у костираню. Богати є зоз витамином Ц 57 до 121 мґ/100ґр, Б комплеском, витамином У хтори лїчи вред на дванацпальцовим череве, а ма и антиканцероґени прикмети.

Пупча маю биохемийни прикмети, та их мож чувац на температури од 0 ступнї и при релативней влажносци воздуху 95 до 98 проценти мешац-два. Пред велькима мразами ше одреже цали рошлїни и однєше до пиньвици чувац.

З оглядом на тото же кель пупчар барз квалитетна желєнява и же го вжиме мож длуго зачувац, могло би ше го частейше хасновац у костираню, лєм треба мерковац бо при длугшим вареню постава горки. Медзитим, слаба традиция у хаснованю тей желєняви, а тиж так нєпостоянє домашнього сортименту, хаснованє барз слабе.

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • РУСКИ КАЛЕНДАР, 1992. рок, авторе Владимир Тамаш и Оленка Папуґа, бок 329,330

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]
  • Prokelj Википедия на сербским язику

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. Prokulica. Hrvatski jezični portal
  2. Бриселска капуста. язик анґлийски