Ирина Олеяр


Ирина Олеяр

Народзена	30. октобра 1934
Умарла	27. марца 2025 (91)
Державянство	югославянске, сербске
Язик творох	руски
Школа	два роки ґимназиї, Вербас учительска школа, Зомбор
Период твореня	1953—199
Жанри	просвита, дружтвени и културни анґажман
Похована	на теметове у Руским Керестуре

Ирина Олеяр (*30. октобер 1934—†27. марец 2025), учителька велїх ґенерацийох керестурских школярох, активна у дружтвено-политичним и културним живоце, ґлумица-аматерка, вельорочна учашнїца у театралним живоце Руского Керестура.

Биоґрафия

Ирина Гайдук народзена 30. октобра 1934. року у Руским Керестуре у вельочисленей фамелиї. Оцец Янко и мац Ирина родз. Кашаї. Ирина росла зоз штирома братами, з Владом, Якимом, Янком и Йовґеном. У валалє закончела основну школу, потим два роки ґимназиї у Вербаше одкадз прешла до Учительскей школи у Зомборе, дзе дипломовала 1952/53. року, вєдно з плеяду тедишнїх руских учительох.

На семинаре руских учительох упознала и свойого будуцого супруга, дюрдьовчана Янка Олеяра за хторого ше одала 1954. року и як учительска пара робели у Дюрдьове, дзе ше им народзел и син Ромко. О скоро два роки ше преселєли до Руского Керестура дзе предлужели учительску роботу у основней школи Петро Кузмяк. Ирина Олеяр як учителька робела по свойо пензионованє.

Вяза просвити и култури була теди окреме моцна, та и учителька Олеярова була активна у театре дзе ґлумела, велї роки шпивала у хору Дому култури у чаше дириґента Иринея Тимка, вєдно зоз своїм супругом Янком котри тиж и ґлумел и режирал, а од 1961. року вон бул и директор Дому култури. Учителька Ирина ше анґажовала и у тедишнїм дружтвено-политичним живоце, найвецей у социялним и образовним секторе, у тедишнїм АФЖ-у, як делеґат у општинским СИЗ-у за образованє, була и поротнїк, а допринєсла и отвераню дому за старих и яшелькох у валалє.

Ирина Олеяр як ґлумица була активна полни 20 роки, першираз ґлумела як член КПД Ґабор Костельник на сцени у Руским Керестуре 1957. року, од 1961. року у рамикох театралней секциї Дома култури Руски Керестур а свoю аматерску театралну активносц закончела у АРТ Дядї 1976. року.

За свойо активносци достала и вецей дружтвени припознаня, а найвекше єй вироятнє було вельке почитованє велїх ґенерацийох єй школярох котрих уведла, през процес образованя, до швета култури и просвити.

Ирина Олеяр умарла 27. марца 2025. року у 91. року живота. Похована є на керестурским теметове.


Прегляд театралних фалатох у хторих ґлумела Ирина Олеяр
Рок	Театрални фалат
1957.	Б. Нушич – ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ
1958.	Драґутин Добричанин: ЗАЄДНЇЦКИ КВАРТЕЛЬ
1961.	Велимир Суботич: ЛЮДЗЕ
1962.	Л. Лени: СВАДЗЕБНЕ ПУТОВАНЄ БЕЗ МУЖА
1966.	Максим Горки: НА ДНУ
1968.	Йован Стерия Попович: ЗЛА ЖЕНА
1969.	Н. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА
У Аматерским руским театру Дядя (Сцена Руски Керестур)
1970.	Олексий Коломиєц: ФАРАОНЄ
1971.	Олександер Ананєв: ВОВЧИЦА
1974.	Бранислав Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ
1976.	Ерих Мария Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА

Ґалерия

Колектив ґлумцох у фалаце Б. Нушича Ожалосцена фамели. З лїва Юлиян Стрибер, Ана Рац, Гафка Рамач, за ню Владимир Бесерминї, Витомир Бодянєц, за нїм Янко Ґ. Рац, Ирина Олеяр и Микола Скубан.
Ирина Олеяр и Мелания Павлович у фалаце Й. С. Поповича Зла жена (1968)
Колектив ґлумцох у фалаце Женїдба, 1969. рок. Ирина Олеяр стої друга з лїва.
Колектив ґлумцох у фалаце О. Коломийца Фараонє. Ирина Олеяр шедзи друга з лїва.

Литература

Тамаш, др Юлиян, „Просвитни роботнїки 1944-1991. рокуˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 414.

Вонкашнї вязи

История школи, „Школа од 1970. по нєшкаˮ, вебсайт Основней и штреднєй школи зоз Домом школярох Петро Кузмяк, Руски Керестур. petrokuzmjak.com

Живот младих на гаци беґеля, Г. Колєсар, вебсайт Руснаци у Панониї. веб бок, rdsa.tripod.com (дзешата фотка од горе)

Упокоєла ше учителька Ирина Олеяр (1934–2025) М. Афич, Рутенпрес www.ruskeslovo.com, 28. марец 2025