Прейдз на змист

Импровизация (музика)

Материял зоз Википедиї
Импровизация —Zye - It's hard not to be an alien.
Импровизация народней музики „на месце” (Сиєтл, ЗАД).

Импровизация (франц. improvisation, анґл. improvisation, ит. improvvisazione, нєм. Improvisation)[1] настава теди кед инструменталист лєбо шпивач компонує такой на месце, без пририхтованя и без нотох.[2]

За особу хтора грає лєбо шпива хтора импровизує гуториме же є импровизатор (импровизаторка).

▶ Постоя два файти импровизацийох:

♦ Подполна — аутентичне дїло у хвильки музичного виводзача [3]

♦ Часточна — кед виводзач импровизує на основи постояцого мелодийского и гармонского шаблону.

Историйски аспект импровизациї

[ушориц | ушор жридло]

Штредньовиковни период

[ушориц | ушор жридло]

Гоч мелодийска импровизация була значни фактор у европскей музики од найвчаснєйших часох, перши информациї о технїки импровизациї зявюю ше у трактатох зоз 9 вика хтори подучую шпивачох як додац ище єдну мелодию постояцому литурґийскому шпиваню, у стилу хтори ше волал орґанум.[4] Трактат Musica enchiriadis (9. вик), указує на факт же додатни часци импровизовани вельо децениї скорей як написани перши нотирани приклади. Медзитим, аж у 15. вику теоретичаре почали обачовац и правиц ясну розлику медзи импровизованей и писаней музики.[4]

У цеку шреднього вика и ренесанси, импровизовани контрапункт прейґ кантус фирмуса (пракса хтора була и у церквеней музики и у популарней музики за танєц) подрозумйовал и бул часц образованя каждого музичара и исновало думанє як о найзначнєйшей файти нєписаней музики предбарокнго периода.[5] [6]

Барокни период

[ушориц | ушор жридло]
Йоган Себастиян Бах, виводзач на орґульох и чембалу и вельки музични импровизатор.

У периодзе барока Ф. Гендл и Й.С. Бах часто импровизовали на чембалу або орґульох. У барокней епохи, виводзаче импровизовали орнаменти/музични прикраски-мелизми, а музичаре хтори грали бас контино (basso continuo) импровизовали тони акордох засновани на фиґуративней бас нотациї.[7] После Й. С. Баха и Ф. Гендла, ушлїдзели значни композиторе В. А. Моцарт, Л. В. Бетовен, Ф. Шопен, Ф. Лист и велї други познати композиторе и музичаре хтори були окреме познати по своїх импровизацийних схопносцох.

Импровизациї на орґульох

Период Калсицизма

У историї класичней музики импровизация була барз значна и почитована. Велї познати композиторе знали на концерту одграц-импровизовац (звичайно на клавиру або орґульох) цалу єдну музичну форму. То бул їх перши „специялитет” хтори публика зоз нєсцерпеньом и „жадно” обчековала. Окремно им були облюбени каденци, хтори були творени на „лїцу места'' хаснуюци тематски материял – композициї хтору виводзели на концерту.

У историї класичней музики импровизация була барз значна и почитована. Велї познати композиторе знали на концерту одграц - импровизовац (звичайно на клавиру) цалу єдну музичну форму. То бул їх перши „специялитет” хтори публика зоз нєсцерпеньом и „жадно” очековала. Окреме им були облюбени каденци,[4] хтори були творени такой на месце хаснуюци тематски материял – композициї хтори виводзели на концерту.

Заступеносц импровизациї у музичних жанрох.

[ушориц | ушор жридло]

И нєшка, як и у предходних епохох, импровизация була барз популарна и почитована. Заступена є у шицких музичних жанрох. Потвердзено є єдна з главних прикметох джеза, а у тим жанру ше найвецей и хаснує. Вельо манєй ше хаснує у класичней, забавней и народней музики.

Медзитим у 20. и спочатку 21. вика, звичайна пракса виводзеня заходней уметнїцкей музики, постала институционализована у симфонийских оркетрох, оперских хижох и балетох. и импровизация мала меншу улогу. Источашнє, даєни сучасни композиторе зоз 20. и 21. вику вше баржей хасную импровизацию у свєй креативней творчосци.

Джордж Ґершвин, Summertime, импровизує Радивой Лазич,соло кларинет, .

▶ Звучни приклади: Послухац импровизаиї на правим боку

Радивой Лазич Бецино коло импровизация Р. Лазича, соло кларинет.

Главни прикмети импровизациї и импровизатора

[ушориц | ушор жридло]

За импровизацию иснує думанє же є „велька” уметносц, прето же за ню потребна винїмкова музикалносц и над'звичайна схопносц и смисел, творча обдареносц зоз нєпресушним жридлом вично швижих идейох. Виводзач до импровизациї уноши власни идеї хтори треба же би були вше нови, єдноставни, лоґични, природни, инспиративни, богати и найважнєйше — окремни и ориґинални. Окрем спомнутого, музичар хтори импровизує муши добре познац теорию музики и музични стили. Таки уметнїки малочислени и часто су барз анґажовани дзекуюци своєй схопносци и таланту за импровизацию.

Сучасносц и джез

[ушориц | ушор жридло]
Кларинетиста Бени Ґудмен, визначни джез музичар и импровизатор.

Импровизация єдна зоз основних елементох хтори одвоює джез од других файтох музики. Комбинованє хвилькох импровизациї хтори ше „на живо” виводза и нє разумлїви су анї виводзачови, анї слухачови у физичним просторе у котрим ше отримує виводзенє. Гоч импровизация тиж нашла свою драгу и индзей, у других файтох музики, можебуц ше анї єдна друга музика нє подпера тельо на уметносц „компонованя у хвильки”, вимагаюци од каждого музичара же би ше воздзвигнул на одредзени уровень креативносци, до тей мири креативносци же вплївує на свидомосц слухачох и на їх цалосни стан. Надалєко познате їх хаснованє импровизованих джез знїмкох за образовни потреби и цилї.

Вони понукаю ясну вредносц як документацию представох, без огляду на обачлїви огранїченя. Зоз тоту доступносцу, ґенерациї джез музичарох маю можлївосц за имплицированє и уношенє стилох и вплїви до своїх наступох и нових импровизацийох. У импровизациї ше можу хасновац велї розлични скали и моди/модуси.[8] Часто ше нє записую у цеку процеса, алє помагаю музичаром же би вежбали джез музику.

Ела Фицджералд, (1946), найзначнєйша джез шпивачка 20. вику импозантних импровизацийних можлївоцох.

Звичайне становиско и питаня о тим цо роби джез солиста могло би ше виражиц так: як ше гармониї шорую, джезиста вибера ноти зоз свойого акорда, зоз хторих твори мелодию. Вон ма шлєбоду же би ю украшовал зоз преходнима и сушеднима тонами, може додац и прешириц зоз акордами, алє у каждей хвильки добри импровизатор муши провадзиц пременки...

▶ Медзитим, джез музичар наисце ма даскельо можлївосци:

♦ може точно отримовац проґресию акорда, може „прелєциц” проґресию и

♦ єдноставно прикрашиц зоз нотами истого тоналитета дїла (основни матични тоналитет) лєбо може

♦ формовац власну мелодию хтора водзаца, спрам своєй интуициї и пракси слуханя, хтори ше у даєдних хвилькох можу спроцивиц акордом хтори грає ритем секция.[9]

Сучасна популарна музика

[ушориц | ушор жридло]

Психодїйна и проґресивна рок музика

Британски и америцки психоделични рок зоз 1960-их и 1970-их хасновали тиж импровизациї же би ше виражели зоз таку файту музичного язика.[10] Америцки рок бенд Ґратефул Деад основал свою кариєру на импровизованих наступох на живо, цо значи же анї єден наступ нїґда нє звучал єднак.[11] Импровизация була главна и основна часц музики Пинк Флойда од 1967. по 1972. рок. Ище єден проґресивни рок бенд хтори имплементовал импровизацию бул Кинґ Кримсон. Його наступи наживо ше состояли зоз велїх импровизованих часцох.[12] Импровизация замарла 1980-их, алє ознова ожила 1990-их рокох.

Музичнe образованє

[ушориц | ушор жридло]

У джез педаґоґиї, педаґоґиї популарней музики, зявели ше велї приступи подучованя импровизациї як окремней форми у музики. Далкроз методи, Орф-Шулверку и креативней музики Сатиса Колмана. Хвильково виглєдованя у музичним образованю уключую и виглєдованє як часто ше учи импровизовац,[13]кельо сиґурни музични напрями/оддїли и наставнїки кед подучую стил импровизациї, [14] неуронауку и психолоґийни аспекти импровизациї [15] и шлєбодну импровизацию як педаґоґийни приступ. [16]

Штучна интелигенция

Машинска-штучна импровизация хаснує компютерски алґоритми за творенє импровизациї на уж постояцих музичних материялох.Таки приступ ше звичайно роби на софистикованих, рекомбинованих музичних виразох вицагнутих зоз постояцей музики, гоч наживо лєбо напредок пред тим знятей музики. Же би ше посцигло кредибилну импровизацию одредзеного стилу, машинска импровизация хаснує машинске ученє и алґоритми за преклапянє шаблону за анализу постояцих музичних прикладох. Достати схеми ше потим хаснує за креированє/творенє нових варияцийох „у стилу" ориґиналней музики, розвиваюци поняце стилскей реконструкциї. Тото ше розликує од других методох импровизациї на рахункарох хтори хасную композицию з алґоритмами за ґенерализованє новей музики без анализованя постояцих музичних прикладох.

У индийскей музичней традициї, Джоп Бор зоз Ротердамского конзерваториюма за музику дефиновал їх ,,раґу як „тонски рамик за композициї и импровизациї“.[17]

Литература

[ушориц | ушор жридло]
  • Abert, Hermann (2007). Cliff Eisen, ур. W. A. Mozart. Превод: Stewart Spencer. New Haven: Yale University Press. ISBN 978-0-300-07223-5.
  • Adorno, Theodor W. (1973). The Jargon of Authenticity. Превод: Knut Tarnowski; Frederic Will. Evanston, Illinois: Northwestern University Press. ISBN 0-8101-0407-5.
  • Adorno, Theodor W. (1981). Prisms. Studies in Contemporary German Social Thought. Превод: Samuel Weber; Shierry Weber. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. ISBN 0-262-51025-1.
  • Adorno, Theodor W. (1997). Aesthetic Theory. Превод: Robert Hullot-Kentor. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 0-8166-1799-6.
  • Brown, Howard Mayer (1976). Embellishing Sixteenth-Century Music. Early Music Series 1. London: Oxford University Press. ISBN 0-19-323175-1.
  • Collins, Michael; Carter, Stewart A.; Garden, Greer; Seletsky, Robert E. (2001). „Improvisation II: Western Art Music 3: The Baroque Period”. Ур.: Stanley Sadie; John Tyrrell. The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd изд.). London: Macmillan.

Вонкашнї вязи

[ушориц | ушор жридло]

Референци

[ушориц | ушор жридло]
  1. ↑ Властимир Перичић. Вишејезични речник музичких термина
  2. ↑ Gorow 2002. стр. 212
  3. ↑ improvisation
  4. ↑ 4,0 4,1 Horsley 2001"Improvisation II: Western Art Music 2: History to 1600". In Stanley Sadie; John Tyrrell (eds.). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (2nd ed.). London: Macmillan.
  5. ↑ Brown 1970 p. viii.
  6. ↑ Fuller, Sarah (2002). "Organum, Discantus, Contrapunctus in the Middle Ages". In Thomas Christensen (ed.). The Cambridge History of Western Music Theory. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 477–502. ISBN 0-521-62371-5.
  7. ↑ Principi barokne muzike: improvizacija, ornamentacija, polifonija
  8. ↑ Savage, Steve (2011). Bytes and Backbeats – Repurposing Music in the Digital Age. University of Michigan Press. ISBN 9780472027736.
  9. ↑ Winkler, Peter (1978). "Toward a Theory of Pop Harmony". In Theory Only. 4 (2): 3–26.
  10. ↑ Bitz, Michael. "Teaching Improvisation outside of Jazz Settings: Musical genres that lend themselves to improvisations by beginning student musicians include bluegrass, blues, ska, reggae, rap, klezmer, and rock". Music Educators Journal. 84 (4): 21–41. doi:10.2307/3399111. JSTOR 3399111. Retrieved 29 April 2025. Retrieved 29 April 2025.
  11. ↑ "The Meaning Behind "Foggy Mountain Breakdown" by Earl Scruggs". American Songwriter. 6 September 2023. Retrieved 29 April 2025
  12. ↑ O'Brien, Lucy M. "Psychedelic rock – music". [https://en.wikipedia.org/wiki/Encyclop%C3%A6dia_Britannica Encyclopædia Britannica. Retrieved 26 December 2017.]
  13. ↑ Bohling, Christopher (31 December 2012). Freedom and Construction: New Concepts of Form in the Improvisations and Compositions of King Crimson. kuscholarworks.ku.edu (Thesis). Retrieved 15 October 2024.]
  14. ↑ British Silent Cinema – Broadway Cinema Nottingham UK – silent music and musicians". Archived from the original on 17 December 2007. Retrieved 16 June 2008.
  15. ↑ Altman, Rick (2004). Silent Film Sound. ISBN 9780231534000.
  16. ↑ Improvisation on Improvisation: Karlheinz Essl and Jack Hauser talking about musical improvisation with computers
  17. ↑ "Alapa – Indian music". Encyclopædia Britannica. Retrieved 26 December 2017.  
Превьате зоз "https://rsk.wikipedia.org/w/index.php?title=Импровизация_(музика)&oldid=16675"