Иван Бесерминї
| Иван Бесерминї | |
|---|---|
| (портрет) | |
| Народзени | 8. юния 1929. |
| Умар | 9. септембра 1987 (58) |
| Державянство | югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Учительска школа Сримски Карловци |
| Висша школа | Висша педаґоґийна школа Зренянин |
| Период твореня | 1946—1987. |
| Жанри | новинарство, аматерска ґлума |
| Поховани | на Городским теметове у Новим Садзе |
Иван Бесерминї (*8. юний 1929—†9. септембер 1987), учитель, новинар, режисер и ґлумец аматер.
Биоґрафия
[ушориц | ушор жридло]Иван Бесерминї ше народзел 8. юния 1929. року у Петровцох, у численей священїцкей фамилиї. Оцец Михайло и мац Мария родз. Лусканци мали осмеро дзеци, Иван бул штварте дзецко по шоре. Основну школу започал у Петровцох, а закончел у Дюрдьове, дзе му оцец службовал як парох. Учительску школу закончел у Сримских Карловцох, а службовал як учитель у Коцуре и Пули, вец як новинар у Рускей редакциї Радио Нового Саду, потим знова як учитель у Вербаше, а од 1. децембра 1967. року як новинар у Редакциї новинох Руске слово, дзе бул и редактор културней рубрики як и редактор рижних додаткох цо виходзели у новинох.
Иван Бесерминї бул у малженстве зоз Еуфемию родз. Папуґова (Дюрчова) з Руского Керестура.
Под час роботи у Руским слове Иван Бесерминї ше дошколовал на Висшей педаґоґийней школи у Зренянинє, дзе здобул висшу школску приготовку.
Вон, по своїх опредзелєньох, цалого животa бул прихильнїк українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами.
Иван Бесерминї нєсподзивано умар 9. септембра 1987. року. Поховани є на Городским теметове у Новим Садзе.
Зоз театралним аматерзмом Иван Бесерминї ше почал занїмац ище як школяр учительскей школи под час ферийох, котри препровадзовал у Дюрдьове, вєдно зоз своїма школскима колеґами, од 1946. року.
Иван Бесерминї преложел тоти театрални фалати:
1972. А. П. Чехов: Спитованє
1972. А. П. Чехов: Медведз
1976. M. В. Ґоґоль: Женїдба
| Иван Бесерминї режирал тоти театрални фалати | ||
|---|---|---|
Рок
|
Театрални фалат
|
Место
|
| 1949. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | Коцур
|
| 1956. | Й. С. Попович: ЛАЖА И ПАРАЛАЖА | Вербас
|
| 1956. | Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА | ”
|
| 1957. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | ”
|
| 1959. | Б. Дьордєвич: ХИЖА НА УГЛЄ | ”
|
| 1959. | Воїн Дюрдєвич: ПОПРИК | ”
|
| 1960. | Й. С. Попович: ЖЕНЇДБА И ОДАВАНКА | ”
|
| Ґлумел у тих театралних фалатох | ||
Рок
|
Театрални фалат
|
Место
|
| 1946. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | у Дюрдьове
|
| 1946. | Драґо Трн: НЄВОЛАНИ ГОСЦИ | ”
|
| 1957. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | у Вербаше
|
| 1959. | Б. Дьордєвич: ХИЖА НА УГЛЄ | ”
|
| 1960. | Й. С. Попович: ЖЕНЇДБА И ОДАВАНКА (Питач) | ”
|
| 1971. | Питер Юстинов: РОМАНОВ И ДЮЛИЄТА (Вадим) | у Н. Садзе
|
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Дюра Латяк, „Иван Бесерминї - учитель - новинар, режисер и ґлумец аматерˮ, 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 127.
- Дюра Латяк, „Треци розвойни период (од 1965)ˮ, Руске слово 1945-1985, НВРО Руске слово, Нови Сад, 1985, б. 138.
- Ґрупа авторох, „Управяцки и роботни орґани фестивалаˮ, 30 Червни ружи, НИУ Руске слово, Нови Сад, 1991, бок 139, 143.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Ґрупа авторох, „Чудо технїки - Радиоˮ, Гласи и часи, 70 роки Рускей редакциї Радио Нового Саду, Новинарска асоцияция Руснацох - НАР, Нови Сад 2019, б. 12, 13, 61, 138.