Житарки

Житарки єднорочни рошлїни зоз фамилиї травох (Gramineae) а їх плоди, односно зарно, хаснує ше як поживу, за костиранє людзох и животиньох, алє и як сировину у поживовей индустриї. Житарки маю важну улогу у костираню людзох, а окреме при малих дзецох(1). Зарно житаркох то файта плоду при хторому плодов обмоток сухи и зроснути зоз нашенком. Зарно ше ище вола и крупа.

Опис

Шицким житарком заєднїцке же маю як плод зарно. Тот плод сухи зоз єдним нашенком у хторим назберани вельки количества крохмалю - поживней субстанциї. Шицки житарки припадаю ґу фамилиї травох и єст их шейсц, а то: жито, кукурица, рискаша, ярец, раж и овес. Найзначнєйши медзи нїма то вшелїяк жито, кукурица и рискаша.

История

Житарки почали пестовац примитивни людзе од давен-давна. Пред 8 000 роками перши польопривредни заєднїци у Азиї почали пестовац ярец и жито, а у восточней Азиї просо и рискашу, док ше китайски сладки цирок (Sorghum saccharatum) и просо пестовало и у суб-сахарскей заходней Африки.

Пестованє

Зарно житаркох барз богате зоз угльовима гидратами, бильчками, крохмальом, минералнима материями и витаминами(2). Основни житарки то: жито, кукурица, рискаша, ярец, раж и овес. Найзначнейши медзи нїма то жито, кукурица и рискаша.

Житарки ше успишнє пестує и у цеплих и у жимних подручох. На сиверу рошню ярец и раж, а у умерених подручох жито, у цеплих кукурица и рискаша. Житарки рошню у найрозличнєйших файтох глїни. Мож их пестовац з мало уложеней роботи а же би давали вельки урожаї. Їх зарна лєгки за рукованє и одкладанє, бо маю мало води.

Жито

Жито (triticum) за нас найважнєйша житарка(3). Його ше зарно мелє, а з достатей муки, з додаваньом квасу, миши ше хлєб. Житна мука найлєпша бо є вельо квалитетнєйша од шицких других мукох зоз зарнох других житаркох.

Тота єднорочна рошлїна ма жилкасти корень, дзираве члєнковите стебелко и длугоки, узки лїсца хтори зоз сподню часцу облапяю стебелко. На верху стебелка ше находзи класка. Кажде зарно на класки жита защицене з окремним скорастим лїсточком — плєву, хтора ше закончує з оштрим джобацим виростком — осцом.

Кукурица

Кукурицу(zea mays) ше, после жита, найвецей пестує. Успишнє рошнє у цеплих крайох и у местох зоз умерену климу. Од житаркох лєм вона походзи зоз Америки.

Тота єднорочна рошлна ма випросцене стебелко високе и до два метери. Лїсца длугоки и зоз сподню часцу облапяю стебелко. На верху стебелка ше розвива квет зоз хлопскима квитками — метолки, а зоз пазухох лїсцох вираста квет зоз женскима квитками — чутка. Зарна кукурици можу буц жовтей, билией або червеней фарби, скляпчисцени або лабдасти.

Рискаша

Рискаша (orizaза) Индусох и Китайцох тото цо за нас жито — найзначнєйша житарка. Зоз нєй ше достава зарно, потим муку, крохмаль и други продукти. Рошнє лєм у цеплих и влажних крайох, на жеми дзе части вилїви.

Тота єднорочна лїсцаста рошлїна ма члєнковите стебелко. Лїсца узки и барз длугоки, а зоз свою сподню часцу облапяю стебелко. Класки барз длугоки и позберани до метолки. Зарно билей або блядожовтей фарби.

Ярец

Медзи житарками ярец (hordeum) по значносци штварти на швеце, после жита, рискаши и кукурици. Подноши жиму лєпше як жито, та ше прето пестує и далєко на сиверу. Найвекши количества ярцу ше хаснує за карменє статку, а потим у продукциї пива.

Тота єднорочна рошлїна ма кратке стебелко, длугоки лїсца, а єй класки густи и збити, з длугоким осцом. Зарна жовкасти, обвити з лупками.

Раж

Раж (secale) ше пестує з векшей часци у жимних и нєплодних крайох, дзе заменює жито. Зоз зомлєтого зарна ражу достава ше муку зоз хторей ше миши хлєб. Вон чежши и подлєйшого є квалитету як житни хлєб. Окрем за костиранє людзох, раж ше хаснує и за карменє статку и як сировину у индустриї, у продукциї виския, водки и квасу.

Тота єднорочна рошлїна ма високе моцне стебелко. Лїсца белавкасти, видлужени и маю глїбоку бразду.

Овес

Овес (avena) ше хаснує, насампредз, як барз добра пожива за конї. Нє так часто ше хаснує за костиранє людзох. Шеє ше найвецей на сиверу Европи, у Азиї и Африки.

Тота єднорочна рошлїна ма розконарене стебелко. Лїсца узки и длугоки, а класки позберани до желєней метолки. Зарна скоро вреценкасти, обвити з лупкастима лїсцкочками.

Литература

Биолоґия, учебнїк за 5. класу основней школи

Биолоґия, учебнїк за першу класу ґимназиї и польопривредней школи, бок 112—114

Вонкашнї вязи

Раж

Žitarice, značaj za ishranu, vodić ktoz vrste www.imlek.rs

Kukuruz, značaj za ishranu, vodić ktoz vrste. www.imlek.rs

Референци

1 https://www.bebivita.hr/dohrana/savjeti/ Savjeti o dohrani, www.bebivita.hr

2 https://www.tehnologijahrane.com/enciklopedija/karakteristike-zrna-i-zrnene-mase-zita Tehnologoja mlinarstva i pekarstva, karaketristike zrna i zrnene mase pšenica, objavljeno 29.01.2013., www.tehnologijahrane.com

3 http://www.dragolj.net/zitaricepsenica.html Pšenica, www.dragolj.net